11. Автоматизація бюджетування на підприємстві.

При впровадженні та застосуванні на підприємствах бю­джетування зазвичай виникає запитання, коли необхідно здійснювати його автоматизацію. Оптимальним варіантом при цьому є здійснення системної автоматизації бюджетування на підприємстві вже після відпрацювання методики, методології бюджетування, вибору форм основних, допоміжних та спеціальних бюджетів, кошторисів, розроблення моделі консоліду­вання бюджетних показників, відпрацювання каналів опера­тивної передачі фінансової інформації та здійснення декількох циклів розроблення, аналізу та корегування бюджетів. Доціль­но водночас зазначити, що повноцінне бюджетування немож­ливе без автоматизації цієї управлінської технології, тому що здійснити оперативний збір, оброблення і консолідування фак­тичних даних без автоматизації практично неможливо. Типовий проект автоматизації бюджетування на підприємстві охоплює такі етапи :

1) Аналіз вимог стосовно автоматизації бюджетування та вивчення пропозицій на ринку.

2) Проектування бюджетної системи та створення необхід­ної технічної архітектури.

3) Вибір, встановлення, налагодження та тестування про­грамної продукції.

4) Навчання користувачів.

5) Впровадження в експлуатацію, підтримка та супровід проекту.

На вітчизняному ринку основною проблемою автоматизації бюджетування є те, що програмна продукція безпосередньо прив'язана до бухгалтерського обліку, а бюджетування, як відомо, базується наданих управлінського обліку. Найбільш перспективним вирішенням цієї проблеми є прилаштування бухгалтерських програм і програм бюджетуван­ня до єдиної бази первинної документації відповідно до визна­чених організаційних цілей.

12. Загальні положення щодо здійснення бюджетного контролювання на

підприємстві.

Контроль — перевірка або спостереження з метою перевірки, уговорилось у свою чергу від латинського "contra" — префікс, що означає про­тидію, та від латинського "role" — здійснення будь-якої дії. Ви­ходячи з цього, поняття "контроль" доцільно тлумачити як пе­ревірку певних об'єктів для протидії чомусь небажаному, вияв­лення, попередження та фіксування небажаних фактів. Бюджетне контролювання — це вид управлінської діяльності, пов'язаний із перевіркою та оцінюванням результативності фун­кціонування бюджетної системи на підприємстві відповідно до встановлених критеріїв і стандартів, та, зокрема, оцінюванням бюджетів організації. Доцільно зазначити, що бюджетне конт­ролювання охоплює широкий спектр питань, пов'язаних зі здійсненням перевірки досягнення бюджетних показників, оцінюванням кінцевих результатів виконання бюджетів, вияв­ленням факторів та причин, що зумовили невиконання бю­джетних показників, виявленням недоліків у діяльності центрів відповідальності та функціонуванні бюджетних систем загалом, визначенням ефективності бюджетних витрат і раціональності розподілу ресурсів організації, виявленням неузгодженостей у процедурі консолідування бюджетних показників, визначен­ням ефективності бюджетного мотивування тощо. Тобто бюд­жетне контролювання забезпечує перевірку та оцінюванням результативності реалізації бюджетного планування, організу­вання та мотивування і служить базою для здійснення бюджет­ного регулювання.

Бюджетне контролювання покли­кане перевірити та оцінити результативність та ефективність бюджетної системи організації в цілому, тому об'єктами бю­джетного контролю виступають окремі складові та результати бюджетних процесів (бюджетного планування, організуван­ня, мотивування): працівники, ресурси, стадії здійснення, взаємозв'язки. Окремо у даному випадку доцільно виділити у ролі об'єктів бюджети організації, оскільки вони є основ­ними методами менеджменту, що продукуються у результаті бюджетування. Предметами бюджетного контролю виступа­ють характеристики бюджетних процесів та їх складових (кваліфікація розробників та виконавців бюджетів, функції та повноваження працівників центрів відповідальності, якість інформаційного забезпечення бюджетних Процесів, результативність системи мотивування за виконання бю­джетних показників тощо) та, зокрема, характеристики бю­джетів (бюджетні показники ресурсної частини та частини потреб, цільові (лімітні) бюджетні показники, узгодженість між показниками взаємозалежних бюджетів тощо). До суб'єктів бюджетного контролю належать посадові особи (пе­реважно менеджери інституційного, управлінського та тех­нічного рівнів управління) та формальні групи підприємства (командні групи, центри відповідальності, комітети), які здійснюватимуть контролювальні процедури. Кількість, склад і структура суб'єктів бюджетного контролю залежить від рівня централізації бюджетного управління, розмірів організації, рівня розвитку бюджетної системи на підприємстві, специфіки діяльності тощо.

Інструментарій бюджетного контролю складається з прин­ципів бюджетного контролю (основних вихідних положень щодо здійснення бюджетного контролю на підприємстві) (рис. 4.3), методів бюджетного контролю (способів та прийомів здійснення бюджетного контролю в організації (рис. 4.4)) та процедур бюджетного контролю (порядку і послідовності здійснення бюджетного контролю відносно визначених об'єктів та предметів