Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
финправо ТЕМА 1-5.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
28.08.2019
Размер:
334.85 Кб
Скачать

2.7. Джерела фінансового права

До джерел фінансового права належать: Конституція України; загальні та спеціальні закони; постанови ВРУ; укази Президента України; постанови та декрети КМУ; відомчі нормативно-правові акти (постанови Правління НБУ; накази Міністра фінансів; розпорядження Державного казначейства України тощо); міжнародні правові акти, звичаї та стандарти, що ратифіковані парламентом і є частиною національного законодавства.

Конституція України як джерело фінансового права визначає компетенцію ВРУ в прийнятті актів, які регулюють бюджетні, податкові, валютні, грошові відносини. Окрім цього, Конституція України встановлює також: компетенцію в галузі фінансової діяльності ВРУ, Президента України, КМУ, Рахункової палати України, НБУ, місцевих державних адміністрацій; право органів місцевого самоврядування на затвердження та виконання місцевих бюджетів, на власну матеріально-фінансову базу, на встановлення місцевих податків і зборів тощо.

Важливе місце серед джерел фінансового права відведено загальним законам, які мають загальне значення для встановлення загальних засад права власності, здійснення господарської діяльності, визначення правових підстав і порядку здійснення цивільно-правових угод тощо. До таких загальних законів можна віднести, зокрема, ЦК України, ГК України, а також Закони України «Про власність», «Про цінні папери і фондовий ринок» тощо.

2001 р. було прийнято БК України - перше кодифіковане джерело фінансового права. На розгляді у ВРУ нині перебуває проект Податкового кодексу України, є також і проект нового БК України.

Спеціальні закони, зокрема щодо бюджетних, податкових, банківських, грошово-кредитних, валютних відносин, закріплюють високий рівень нормативно-правового регулювання у сфері фінансової діяльності держави. До бюджетних законів належать БК України, щорічні закони про Державний бюджет України, про внесення змін до цих законів. До податкових законів належать Закони України: «Про систему оподаткування» від 28 грудня 1994 p., «Про державну податкову службу України» від 4 грудня 1990 p., «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р., «Про оподаткування прибутків підприємств» від 28 грудня 1994 р., «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. Банківські відносини регулюються, зокрема, Законами України: «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р., «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р.

До статусних законів (які визначають правовий статус органів спеціальної фінансової компетенції) належать Закони України: «Про Рахункову палату України» від 11 липня 1996 р., «Про державну податкову службу в Україні», «Про Національний банк України». Статус деяких органів фінансової діяльності визначається актами Президента України.

Норми фінансового права містяться і в указах Президента України. Наприклад: «Питання Міністерства фінансів України» від 20 квітня 2005 р. № 676/2005, «Про Державне казначейство України» від 27 квітня 1995 p., № 335/95.

Фінансово-правові норми містяться і в актах органів державної виконавчої влади. Насамперед - у постановах і декретах КМУ (останні видавалися протягом 1992-1993 pp., мають силу закону). Серед декретів КМУ слід відзначити, зокрема, такі: «Про державне мито» від 21 січня 1993 p., № 7-93; «Про акцизний збір» від 26 грудня 1992 p., № 18-92; «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 p., № 15-93; «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 p., № 56-93. Джерелами фінансового права є також акти міністерств, відомств тощо, які регулюють питання фінансів у межах відповідної галузі чи сфери управління, і локальні акти, що приймаються адміністрацією підприємств, установ, організацій (положення про розподіл прибутку, про створення резервного фонду).

Велику групу джерел фінансового права становлять акти так званих спеціалізованих суб'єктів фінансових правовійдносин -МФУ, Державного казначейства України, ДПС України, НБУ (накази, інструкції та ін.). Деякі нормативно-правові акти видаються такими органами спільно з іншими державними чи економічними органами (наприклад, спільні постанови КМУ та НБУ) залежно від змісту відносин, що регулюються.

Окреме місце належить актам органів місцевого самоврядування та місцевої влади, що стосуються сфери фінансової діяльності. Здебільшого ці акти присвячено місцевим бюджетам і місцевим податкам та зборам.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]