4.13. Аудиторський фінансовий контроль

Порядок здійснення аудиторського фінансового контролю регулюється Законом «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. у редакції Закону 14 вересня 2006 р. Досить часто цей вид контролю називають недержавним фінансовим контролем.

Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Аудиторський фінансовий контроль здійснюється незалежними особами (аудиторами) чи аудиторськими фірмами. Аудитор може займатися аудиторською діяльністю:

- індивідуально;

- створивши аудиторську фірму;

- об'єднавшись з іншими аудиторами в спілку. Аудиторські перевірки можна класифікувати за різними ознаками.

За підставою проведення аудиторська перевірка буває:

♦ ініціативна (договірна) - проводиться з ініціативи суб'єктів господарювання на підставі договору між аудитором чи аудиторською фірмою та таким суб'єктом;

♦ обов 'язкова - передбачена, зокрема, у ст. 8 Закону та здійснюється для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової

звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств-емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів;

4) в інших випадках, передбачених законами України.

За суб'єктом, який здійснює аудиторську перевірку:

♦ внутрішня (внутрішньофірмова, внутрішньогосподарська) -здійснюється аудиторською службою підприємства з ініціативи центрального керівництва цього підприємства щодо філій, підрозділів, щоб підвищити якість управлінських рішень;

♦ зовнішня - здійснюється спеціальними аудиторськими фірмами чи аудиторами й охоплює: проведення фінансових експертиз, здійснення перевірок і ревізій, контроль при оподаткуванні, аналіз внутрішнього аудиту тощо.

Аудиторська перевірка здійснюється у три етапи:

1) підготовчий - збір матеріалів, систематизація первинних даних, зіставний аналіз зібраних матеріалів;

2) розрахунковий - полягає в аналітичній роботі з узагальнення відомостей, отриманих на підготовчому етапі;

3) підсумковий - узагальнення результатів перевірки, формування аудиторського чи експертного висновку.

Наслідки аудиторської перевірки оформляються аудиторським висновком. Аудиторський висновок - документ, складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела.

На відміну від результатів інших ревізій і перевірок, аудиторський висновок не може бути підставою для застосування санкцій за порушення фінансової дисципліни, це лише своєрідний моніторинг фінансової діяльності суб'єкта аудиту.

Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.