- •3.Класифікація договорів у підприємницькій діяльності.
- •З урахуванням наявності або відсутності оплатності відносин договори поділяються на оплатні і безоплатні.
- •6. За ступенем юридичної завершеності (регулятивними функціями) розрізняють:
- •8. ) За предметною ознакою
- •Договори про передачу майна у власність
- •Договори про передачу майна у тимчасове користування
- •Договори про виконання робіт
- •Договори про надання послуг
- •4. Порядок укладення, зміни та розірвання підприємницьких договорів. Особливості укладення деяких видів договорів.
- •1 Стадія - розробка проекту договору та надсилання пропозиції укласти договір (оферта);
3.Класифікація договорів у підприємницькій діяльності.
Різноманітність підприємницької діяльності обумовлює існування широкого кола підприємницьких договорів. Кожному підприємницькому договору властиві і загальні риси цієї правової категорії, і ознаки, притаманні саме цьому виду підприємницького договору
Класифікація договорів має сприяти глибшому з'ясуванню їх природи і змісту, виявленню властивих їм спільних рис та особливостей.
Класифікація договорів у підприємницькому праві можлива за різними підставами.
Залежно від того з якого моменту виникнення прав і обов’язків у сторін договору договір вважається укладеним розрізняють консенсуальні і реальні договори.
Консенсуальні договори - це такі договори, які вважаються укладеними (виникають) з моменту досягнення між сторонами згоди за всіма істотними умовами договору.
До них належать договори купівліпродажу, майнового найму, підряду та більшість договорів, . Як приклад наведемо формулювання консенсуального договору, кредитного договору: «За цим договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти». Формулювання «зобов'язується надати (передати, зробити, повернути)» в тексті поняття договору вказує на те, що він є консенсуальним.
Реальними є договори у яких для виникнення прав та обов’язків недостатньо досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, а й необхідна ще й фактична передача речі (речі, майна).
Реальним є, наприклад, договір купівлі-продажу, позики, банківського вкладу.
За договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязуєтся повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Формулювання “ передає” в тексті поняття договору вказує на його реальність
Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або ж інших речей, визначених родовими ознаками (1046 ЦК України). Таким чином, договір позики вважається укладеним не з моменту, коли сторони домовилися про те, що гроші будуть передані в борг, а з моменту передачі їх позичальнику.
За суб'єктним складом (залежності від кількості сторін) розрізняються дво- і багатосторонні договори. Сторони- це суб’єкти, що укладають договір.
Прикладом двостороннього договору є поставка продукції (сторони — постачальник і покупець — ст. 265 ГК); договір позики (сторони позичкодавець і позичальник – ст.1046 ЦК України), договір купівлі-продажу (продавець і покупець); договір найму (оренди) – наймач і наймодавець; договір про надання послуг - замовник і виконавець.
Договір, що укладається більше як двома сторонами є багатостороннім ( ч.4 ст.626 ЦК України).Прикладом другого договору є перевезення вантажів: у ньому беруть участь перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач — особа, уповноважена на одержання вантажу (ст. 307 ГК УКраїни).
Залежно від характеру розподілу прав і обовязків між сторонами договору договори поділяються на односторонні та взаємні (двосторонні) (ст. 626 ЦК України).
Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них а друга сторона наділяється лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони (ч.2 ст.626 ЦК України).
Отже, в односторонньому договорі одна із сторін має тільки права, а інша – тільки обов’язки.
Таким, є наприклад договір позики, де в позичкодавця є лише право вимагати повернеення боргу, а в позичальника – тільки обов’язок виконати вказану вимогу. Одностороннім є також договір дарування.
Договір є двостороннім (взаємним), якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору (ч.3 ст.626 ЦК України). Приклад6 договір купівлі-продажу: продавець зобов передати річ але має право вимагати сплати її ціни покупець зобов сплатити вартість речі, але має право вимагати передачі сплаченої йому купленої речі. Договір оренди (найму), договір перевезення, договір купівлі-продажу.