Реалізація стратегічного плану. Підготовка бізнес-плану
Стратегічне планування визначає що і коли хоче досягти організація. Але для виконання її цілей важливо знати, як реалізувати стратегію, тобто існує необхідність розробки додаткових короткострокових цілей і планів.
З рис. 1. випливає, що реалізація стратегій здійснюється у двох напрямках - з використанням адміністративних та економічних важелів.
Розглянемо на складові адміністративного напряму.
Тактика являє конкретні оперативні короткострокові стратегії (дії), тобто це інструмент негайного впровадження в життя перспективних намірів.
Політика – це загальні орієнтири для дій і прийняття рішень.
Політика формулюється вищими керівниками на тривалий період часу і її можна розглядати в якості «Кодексу законів», що визначає, в якому напрямку можуть здійснюватися дії. Політика пояснює, яким чином повинні бути досягнуті цілі, установлюючи віхи, яких необхідно дотримуватися. Вона призначена для збереження сталості цілей, а також для того, щоб уникнути прийняття короткозорих рішень, заснованих на вимогах даного моменту.
Процедури описують дії, котрі повинні застосовуватись у конкретних випадках. Працівник, що діє відповідно до процедури, має малу свободу дій і невелике число альтернатив.
Коли успішна реалізація планів залежить від точного виконання завдання, керівництво може цілком виключити усяку свободу вибору. У таких випадках керівництво використовує правила.
Правила точно вказують, що саме слід робити в специфічній ситуації.
Правила відрізняються від процедур тим, що вони розраховані на конкретне й обмежене питання.
Правила і процедури вказують працівникам напрям дій, виключають повторювання, дають змогу передбачати події, сприяють порівнянню з минули, аналогом.
Економічний напрям базується на формуванні бюджету, застосуванні системи показників і управління цілями.
Бюджет - це метод розподілу ресурсів, поданих у кількісній формі, для досягнення певних цілей, які також мають кількісний вираз. Формування бюджету здійснюється у цифровій формі.
Бюджет (оперативний кошторис) являє собою еталон, з яким пізніше, після виконання завдань, під час здійснення функції контролю співставлятимуть фактично досягнуті результати (чи результати використання ресурсів). Кошторис складається з двох частин: у правій відображається ресурсний потенціал, що є в розпорядженні організації – джерела надходжень та їх вартість, а у лівій – статті їх використання у виробничому процесі.
Метод управління по цілям можна представити у вигляді процесу, котрий складається з чотирьох взаємозалежних і взаємопов`язаних етапів, рис. 13.
Виробка
чітких, стислих формулювань цілей
2. Розробка
реалістичних планів
3. Систематичний
контроль, вимір і оцінка роботи та результатів
4. Корегуючи заходи
для досягнення запланованих результатів
Рисунок 13 - Етапи процесу управління по цілям