- •Контрольна робота
- •1. Наведіть коротку характеристику таким видам маркетингу як синхро-маркетинг, підтримуючий маркетинг, демаркетинг та протидіючий маркетинг.
- •2. Охарактеризуйте основні концепції маркетингового розвитку які використовують підприємства у своїй діяльності.
- •3. Наведіть та опишіть особливості проведення експлораторного дослідження які використовують маркетологи.
- •4. Дайте визначення потенційного, готівкового ринків та охарактеризуйте ринковий попит.
- •5. Дайте визначення поняттю «конкурентоспроможність товару». Що характеризують економічні показники конкурентоспроможності?
- •6. Охарактеризуйте фактори які визначають цільову політику підприємства.
- •7. Перерахуйте функції впливу на вибір каналів розподілу товарів.
- •8. Дайте визначення таким поняттям: брокери, комісіонери, дистриб’ютори, комівояжери.
- •9. Дайте характеристику основним засобам стимулювання збуту.
- •Список використаної літератури
5. Дайте визначення поняттю «конкурентоспроможність товару». Що характеризують економічні показники конкурентоспроможності?
Конкурентоспроможність — це комплексна характеристика товарів, яка визначає його переваги на ринку порівняно з аналогічними товарами-конкурентами за ступенем задоволення потреби та витратами на це задоволення.
Для визначення рівня конкурентоспроможності товарів та послуг здійснюють маркетинговий аналіз, який повинен виявити параметри товарів для задоволення зацікавленості у придбанні. Ці параметри відображають якість і корисність товарів і послуг з урахуванням функціональних, естетичних, екологічних та інших споживчих властивостей. Згідно з маркетинговою концепцією особливе значення має не просто набір споживчих властивостей і характеристик товарів, але й розуміння таких ознак, як сприйняття товару, його технічних характеристик, умови використання, гарантійні строки, затрати, які пов'язані з придбанням, використанням та утилізацією товарів.
Отже, конкурентоспроможність обумовлюється якісними та вартісними особливостями товару, які враховує покупець з метою задоволення відповідної потреби.
З цього випливає, що конкурентоспроможність виражається через систему показників:
якісних;
економічних.
Економічні показники конкурентоспроможності характеризують загальні витрати покупців та споживачів на задоволення їхніх потреб даним товаром або послугою. Ці витрати складаються з витрат на купівлю і витрат, які пов'язані з затратами при встановленні та експлуатації в строках його використання (ремонт, нагляд, технічне обслуговування, закупівля запчастин, енергоспоживання і т. ін.). Усі ці витрати становлять ціну споживання. Вона є складовою конкурентоспроможності товарів і послуг.
Економічні показники у ціні споживання пов'язані з соціально-економічним становищем споживачів, наявністю послуг, їх вартістю, віддаленістю від місць сервісного обслуговування. В основному ціна споживання значно перевищує ціну продажу. Так, у ціні споживання холодильника ціна продажу становить лише 10 %, автомобіля — 15 %, трактора — 20 %, авіалайнера —11 %.
Зазначимо, що, аналізуючи економічні показники конкурентоспроможності товарів та надання послуг, потрібно враховувати деякі специфічні параметри, притаманні окремим видам товарів та послуг.
6. Охарактеризуйте фактори які визначають цільову політику підприємства.
При постановці завдань ціноутворення враховується низка факторів, а саме:
місце і роль ціни в стратегії маркетингової діяльності підприємства;
вибір методу розрахунку ціни;
місце підприємства у "ціновій війні";
цінова політика щодо нових товарів;
ціна і життєвий цикл товару;
рівень попиту;
витрати виробництва;
вимоги реклами;
вплив посередницьких послуг;
транспортні витрати;
рівень базисної ціни;
наявність обмежень на встановлення цін з боку держави;
інші фактори.
Отже, цінова політика підприємства визначається факторами взаємозв'язку між цінами і завданнями підприємства у короткотерміновому плані і на перспективу. Головна кінцева мета — одержання максимального прибутку.
Проміжними цілями можуть бути:
захист на ринку позицій, що утвердилися;
завоювання більшої частки ринку в боротьбі з конкурентами;
вихід на ринок з новими товарами;
швидке відшкодування виробничих витрат;
сталість в одержанні прибутку.
У цьому випадку політика ціноутворення звичайно змінюється. Ціни можна тримати стабільними впродовж тривалого часу, можна їх підвищувати, чи, навпаки, знижувати поступово, або стрибкоподібно. Багато залежить від перелічених факторів, а також від масштабів підприємства, його структури, положення на ринку, різноманітності асортименту.
Великі фірми чи підприємства, що пропонують товари-новинки, можуть встановлювати монопольні ціни. Вони виступають на ринку як лідери, а саме цінові лідери.
Мета стратегії цінового лідера для роздрібної торгівлі — збільшити відвідуваність магазинів споживачами, привернути увагу до асортименту продукції.
У цьому випадку розрахунок зводиться до того, що споживач купуватиме товари за звичайними та підвищеними цінами.
Стратегія цінового лідерства найчастіше застосовується при продажі товарів повсякденного попиту.
Цінове лідерство існує у двох випадках — продаж за цінами, що нижчі від собівартості, і за цінами, які перевищують собівартість, але нижчі за звичайні.
Стимулюються масові закупівлі товару. Фірма пропонує споживачам знижки за закупівлю товару у великих кількостях.
Ціна змінюється також залежно від ступеня новизни товару, стадії його життєвого циклу. На етапі впровадження товару ринкової новизни за нього вимагають вищу ціну. В цей період виробник орієнтується на певну частину покупців — супер-новаторів. Така цінова політика отримала назву "знімання вершків". У міру насичення товаром ринку ціна поступово знижується.
Отже, на ціноутворення впливає багато факторів, які підприємство повинно враховувати при визначенні цінової політики.