- •Контрольна робота
- •1. Наведіть коротку характеристику таким видам маркетингу як синхро-маркетинг, підтримуючий маркетинг, демаркетинг та протидіючий маркетинг.
- •2. Охарактеризуйте основні концепції маркетингового розвитку які використовують підприємства у своїй діяльності.
- •3. Наведіть та опишіть особливості проведення експлораторного дослідження які використовують маркетологи.
- •4. Дайте визначення потенційного, готівкового ринків та охарактеризуйте ринковий попит.
- •5. Дайте визначення поняттю «конкурентоспроможність товару». Що характеризують економічні показники конкурентоспроможності?
- •6. Охарактеризуйте фактори які визначають цільову політику підприємства.
- •7. Перерахуйте функції впливу на вибір каналів розподілу товарів.
- •8. Дайте визначення таким поняттям: брокери, комісіонери, дистриб’ютори, комівояжери.
- •9. Дайте характеристику основним засобам стимулювання збуту.
- •Список використаної літератури
4. Дайте визначення потенційного, готівкового ринків та охарактеризуйте ринковий попит.
Потенційний ринок складається з покупців, які виявляють інтерес до певних пропозицій, але не завжди мають необхідні грошові кошти. Отже, розмір ринку є функцією інтересу та купівельної спроможності.
Тому готівковий ринок складається з покупців, які мають інтерес, дохід і присутні в конкретному місці і в конкретний час.
Впливаючи на цей ринок різними методами, можна домогтися проникливого попиту, тобто такого, на якому покупці реально здійснюють покупки.
Ринковий попит — та кількість товару, яка буде куплена певною групою покупців у певному регіоні у певний період. Ринковий попит може бути виражений у натуральних і вартісних показниках, його можна визначити в масштабах внутрішнього ринку чи окремих його сегментів.
Кожний виробник товару може оцінити ринковий попит на свою продукцію в кожній галузі. Можна визначити також попит за певний період або прогноз його на перспективу.
На ринковий попит впливають різні маркетингові плани. Попит завжди характеризується еластичністю, пов'язаною з ціною, якістю, сервісним обслуговуванням. Отже, сукупні затрати підприємства на маркетинг повинні впливати на ринковий попит. Ця залежність показана на рис. 4.1.
Рис 4.1. Графік залежності попиту від витрат на маркетинг
З рисунка видно, що мінімальний обсяг продажу буде забезпечений і без особливих зусиль, які стимулюють попит. Зростання витрат на маркетинг приводить до суттєвого збільшення попиту, який у свою чергу намагатиметься досягти верхньої межі, що називається місткістю ринку. Однак подальші збільшення витрат не будуть пропорційно збільшувати ринковий попит (крива наближається асимптотично до лінії Q3). Різниця між мінімальним ринковим попитом та потенційною місткістю ринку (Q1 - Q3) показує певну маркетингову чутливість ринку. В зв'язку з цим говорять про два типи ринку: той, що розвивається, і стабільний. Відрізок (Q1 - Q2) називають розвиваючим, який залежить від маркетингових витрат, а відрізок (Q2 - Q3) називають стабільним.
Ринковий попит, який відповідає передбаченим витратам на маркетинг, називається прогнозом ринку. Інакше цей прогноз характеризує попит ринку, який сформується в результаті маркетингових зусиль у конкретних умовах1.
Це очікуваний попит ринку, але ще не максимальний. Граничне значення ринкового попиту при максимальних затратах на маркетинг за цих умов — потенційна місткість ринку.
Потенційна місткість ринку може зростати при зростанні економіки, доходу населення, зменшенні податкового тиску.
Попит на товар підприємства є часткою підприємства у загальному ринковому попиті:
Qi=Si·Q,
де Si — ринкова частка підприємства;
Q — загальний ринковий попит.
На ринку покупців існує конкуренція, тобто декілька підприємств продають однакову продукцію, але витрати на маркетинг у них різні. Тому кількісне визначення частки підприємства на ринку
або
де Вi , В — відповідно витрати на маркетинг і-ї компанії та сукупні витрати на маркетинг;
Aі, A — ефективність витрачених грошей на маркетинг і-ю фірмою і ефективність витрат на маркетинг різними підприємствами;
п — кількість підприємств.
Аналіз частки підприємства на ринку дає змогу виділити чотири основних фактори:
витрати на маркетинг;
елементи маркетингової діяльності;
ефективність маркетингу;
еластичність маркетингу.
Отже, відносно прогнозу на товари існує дві концепції. Одну з них — квоти продажу — визначають як сукупність цілей щодо реалізації окремих товарів. Друга — бюджет продажу — є наслідком заниженої оцінки очікуваного обсягу продажу і використовується в основному для виявлення витрат на виробництво і рух коштів.