Лекція № 2

Олександр Блок – найяскравіший поет-символіст в російській літературі і-ій половини хх століття (1880-1921)

Ночь, улица, фонарь, аптека,

Бессмысленный и тусклый свет.

Живи еще хоть четверть века -

Все будет так. Исхода нет.

Умрешь - начнешь опять сначала

И повторится все, как встарь:

Ночь, ледяная рябь канала,

Аптека, улица, фонарь.

10 октября 1912

Його вірш «Ночь, улица, фонарь, аптека» є пам’ятником на одній з вулиць превращено в Лейдена у Нідерландах. Блок став третім поетом після М. Цвєтаєвої і У. Шекспіра, чиї вірші були написані на стіні будинку цього міста в рамках культурного проекту «Wall poems».

План

1. Життєвий та творчий шлях Олександра Блока.

2. Перший період творчості . «Вірші про прекрасну Даму» (1904).

3. Друга книга віршів «Несподівана радість» (1907). Зміна світосприйняття письменника.

4. Аналіз поетичної творчості О. Блока:

А) «Вітер далекий навіяв» (1901);

Б) «Незнайомка» (1905-1906);

В) «Весно, весно, без меж і без краю» (1907);

Г) «Про доблесті, про подвиги, про славу» (1908);

Д) «Скіфи» (1918).

Література

1. А. Блок. Исследования и материалы. – Л., 1987.

2. Бураго С. Б. Очерк жизни и творчества. – К., 1981.

3. Енишеров В. П. А. Блок. Штрихи и судьбы. – М., 1980.

4. А. Блок Собрание сочинений в шести томах. — Л.: Художественная литература, 1982.

5. Н. К. Соколова. «Поэтический строй лирики Блока» Воронеж: Издательство ВГУ 1984.

7. Жирмунский В. М. Поэзия А. Блока, П., 1922.

8. Новиков В. Александр Блок. — М.: Молодая гвардия, 2010. — 362 с. — (Жизнь замечательных людей. Вып. 1258).

9. Турков А. Александр Блок. — М.: Молодая гвардия, 1969. — (Жизнь замечательных людей. Вып. 15 (475)).

10. Гиппиус З. Мой лунный друг. // «Стихотворения; Живые лица». Серия «Забытая книга». М. 1991. +(Гиппиус О. Блок написал стих «Гиппиус»!!!)

11. Белый А. Воспоминания о Блоке. М., 1995.

12. Максимов Д.Е.. «Поэзия и проза А. Блока», Л.: Сов.писатель 1975.

13. Громов П. А. «А. Блок. Его предшественники и современники» М.:, Л.:1966.

14. Минц З. Г. «Блок и русский символизм» М.: Наука 1980.

15. Лексикон русской литературы XX века = Lexikon der russischen Literatur ab 1917. — М.: РИК «Культура», 1996. — 492 с.

«Є поети, чия творчість входить у наші серця як національний дар, з яким ми ніколи не розлучаємося. Серед них – Олександр Блок…», - писав М. Рильський. Талант О. Блока, визнаний ще за життя, був безперечним. Він став кумиром і символістів, і акмеїстів, і всіх подальших поколінь російських поетів. Однак, як зазначала А. Ахматова, «доля позначила його чоло не тільки славою, але й трагедією».

І. Життєвий та творчий шлях Олександра Блока (1880-1921)

Олександр Олександрович Блок народився 28 листопада 1880 року в Петербурзі. Його батько був юристом, професором Варшавського університету, мати (О. Кублицька-Піоттух), а також тітки та бабуся – письменницями.

Дитинство пройшло в родині діда, О. Бекетові – відомого вченого-ботаніка, ректора Петербурзького університету, – де панували наукові та літературні традиції. Бекетові були знайомі з сім’ями Боткіних, Бакуніних, Тютчевих, дід особисто знав Федора Достоєвського і М. Салтикова-Щедріна.

Культурна атмосфера вплинула на пробудження письменницького таланту хлопчика. Перші вірші він склав у 5 років, а згодом видав сімейний домашній журнал «Вісник» зі своїми перекладами, поезією, прозою.

Велике значення для формування поетичної образності О. Блока мало перебування його разом із сім’єю в селі Шахмотва неподалік Москви. «Мої ранні вірші – це щебетання птахів, шелестіння дерев і мелодії лісів, почуті в Шахматові», – пізніше згадував письменник.

ІІ. Перший період творчості . «Вірші про прекрасну Даму» (1904)

У 1891 – 1898 роках навчався в 9 Петербурзькій (Введенській) гімназії, а в 1898 – 1901 – на юридичному факультеті Петербурзького університету. У цей період О. Блок познайомився Любов’ю Дмитрівною Менеделеєвою, дочкою видатного хіміка Д. Менделєєва, яка стала музою поета, давши йому нове натхнення. У 1903 році вони одружилися.

З 1901 року письменник захопився ідеалістичною філософією Платона, романтичною лірикою В. Жуковського, філософсько-містичними пошуками В. Соловйова і перейшов на філологічний факультет Петербурзького університету, який закінчив у травні 1906 року. Саме в цей час відбувалося становлення Блока-поета: романтично і містично осмисленні стосунки з Л. Менедеєвою відбилися у понад 800 віршах, але опублікувати свою першу поезію йому не вдалося. Після знайомства 1902 році із З. Гіппіус і Д. Мережковським дебютував у їхньому журналі «Новий шлях» циклом із 10 віршів («Із посвят»).

У 1904 році О. Блок заприятелював з А. Белим, В. Брюсовим, К. Бальмонтом і став відомим у колі поетів-символістів.