№7.

1.Здійсніть загальну характеристику народів Північної Америки.

Відомі представники – індіанці, алеути, ескімоси, атапаски, ірокези.

Коли європейці відкрили Північну Америку, то вона вже була заселена місцевими племенами. Не менш як 30 тис. років тому їхні предки проникли сюди з Азії. Заселення відбувалося через так званий Берингів міст, що в минулому існував у районі сучасної Берингової протоки.

Доказом того, що прабатьківщиною індіанців Північної Америки була Азія, є характер знайдених археологами давніх поселень на континенті. Окрім того, про це свідчать численні зовнішні ознаки корінних жителів: порівняно темна шкіра з червонуватим відтінком, жорстке пряме волосся на голові, рідкий волосяний покрив на тілі, темний колір очей, широке обличчя.

Разом з тим, індіанці Північної Америки виділяються певними характерними рисами. Вони мають високий зріст, "орлиний ніс", відмінний, ніж у монголоїдів, розріз очей.

Корінне населення Північної Америки розмовляє багатьма мовами.

З-поміж світових релігій найбільший вплив на континенті має християнство. Жителі країн материка переважно протестанти та католики. Особливо багато прихильників католицизму в Мексиці та в інших країнах Центральної Америки.

Корінні жителі Північної Америки у південних районах материка вже на початку нашої ери створили високорозвинуті цивілізації. В основі їх господарства було землеробство. Саме завдяки індіанцям Америки світ почав культивувати і вживати в їжу багато знайомих нам продовольчих культур. До корінного населення Північної Америки належать також ескімоси. Вони живуть на узбережжі Північного Льодовитого океану та на півдні Ґренландії, полюють на морських тварин або випасають оленів

Колонізація материка європейцями змінила склад його населення. Після відкриття Америки протягом чотирьох століть європейські загарбники винищували індіанські племена. Тепер у США й Канаді індіанці становлять менше одного відсотка населення. Аборигени живуть головним чином на крайній півночі та на посушливих плоскогір'ях Заходу. В Мексиці основну частину населення становлять метиси. Нині серед населення Північної Америки переважають нащадки переселенців з Європи: англійців, ірландців, французів, німців та ін. Є також українська діаспора, яка налічує близько 0,5 млн. чоловік.

У США понад 40 млн осіб ірландського походження, що в 12 разів більше, ніж жителів у самій Ірландії. У Нью-Йорку більше ірландців, ніж у столиці цієї країни.

У формуванні населення Північної Америки велику роль відіграли раби-африканці, які були завезені на континент у XVI-XIX ст. для роботи на плантаціях. Сьогодні на материку проживають десятки мільйонів представників різних народів Африки — афроамериканці. У минулому столітті високий природний приріст і потоки переселенців зумовили швидке зростання кількості населення Північної Америки. Однак з 60-х років XX ст. народжуваність на материку стала знижуватися. Тепер природний приріст населення у середньому становить 7 чол. на 1000 жителів щороку. Винятком є Центральна Америка, де він перевищує 12 чол. на 1000 жителів. Нині кількість населення Північної Америки становить 447 млн чол.

Північна Америка заселена нерівномірно. Найменша кількість населення — в Гренландії та на островах Канадського Арктичного архіпелагу, а також у пустельних районах Заходу материка. Найвища густота населення — на сході Північної Америки, а також в окремих районах Мексики.

У Північній Америці переважає міське населення. Тут знаходяться найбільші міста та міські агломерації — тісно пов'язані між собою угруповання поселень Так, столиця Мексики — Мехіко — є найбільшим за кількістю населення містом планети. В агломерації Мехіко живе більш як 15,6 млн чол.

Населення Північної Америки складається переважно з нащадків європейських переселенців. Корінні жителі материка — індіанці та ескімоси — становлять менш як 1% від його населення. Значну частку населення складають афроамериканці — нащадки колишніх рабів із Африки. США і Канада мають незначний природний приріст населення, інші країни материка — високий. У Північній Америці переважає міське населення.