13. Дії після землетрусу

1. Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті землетрусу, оцініть ситуацію.

2. Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

3. Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла.

4. Перевірте зовнішнім поглядом стан мереж електро- газо- та водопостачання.

5. Обов’язково кип’ятіть питну воду, вона може бути заражена, забруднена.

6. Перевірте, чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

7. Не користуйтесь довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

8. Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

9. Уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами.

10. Будьте готові до повторних поштовхів, часто вони призводять до додаткових руйнувань.

11. Дізнайтесь у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

14. Людський фактор у проблемі безпеки

Безпека самої людини багато в чому визначається людським фактором, тому виникла потреба в культурі безпеки життєдіяльності. Культура безпеки життєдіяльності спрямована на формування стереотипу їхньої безпечної поведінки.

Культура безпеки життєдіяльності є одним з основних чинників створення безпеки людей, стабільного соціально-економічного розвитку суспільства й держави.

За оцінками вчених, причинами понад 80 % аварій та техногенних катастроф є помилки персоналу, тобто людей, які працюють на потенційно небезпечних виробництвах.

Для того, щоб цього не було, якраз і потрібна культура безпеки життєдіяльності.

Безпека — це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. А життєдіяльність визначається як існування й діяльність людей, соціальних груп, суспільства.

Культура безпеки життєдіяльності — це соціальний процес, спрямований на реалізацію таких умов існування й діяльності людей, соціальних груп, суспільства, за яких значення всіх ризиків не перевищують допустимих меж.

Основною метою культури безпеки життєдіяльності є зниження ризиків за рахунок людського фактора. Для ефективної протидії небезпекам необхідно, щоб людина мала належні знання, уміння й навички, володіла потрібною інформацією, а також мала мотивацію, бажання, усвідомлене ставлення до створення власної безпеки й безпеки інших людей. При цьому мотивація створення безпеки не повинна обмежуватися тільки інстинктом самозбереження, але й поширюватися на інших людей

15. Засоби індивідуального захисту людини

Засоби індивідуального захисту людини призначені для захисту її шкіри, обличчя, очей та органів дихання від дії радіації та шкідливих хімічних речовин.

Залежно від принципу дії, усі засоби індивідуального захисту поділяють на ізолюючи та фільтруючі.

Ізолюючи – це такі, які повністю ізолюють людину від чинників навколишнього середовища.

Фільтруючи – це засоби індивідуального захисту, які поглинають з повітря шкідливі домішки.

За способом виготовлення ЗІЗ поділюять на:

- Промислові – виготовлені заздалегідь

- Підручні – виготовляються населенням із матеріалів, які є в наявності.

За призначенням:

- Засоби захисту шкіри

- Очей

- Органів дихання

- Медичні засоби захисту

До засобів захисту органів дихання належать наступні фільтруючі засоби:

- Протигази (загальновійськові, цивільні, дитячі)

- Респіратори (промислові, для дорослих, дитячі)

- Найпростіші засоби захисту (ватно-марлеві пов’язки, протипилові тканинні маски)

Для того, щоб підвищити захисні властивості одягу використовують мильно-олійну емульсія.