1. Вплив виробничого середовища на здоров’я та працездатність людини.

Серед виробничих чинників слід розрізняти шкідливі і небезпечні.

Шкідливий виробничий чинник – це чинник, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я та зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий чинник – це чинник, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.

Шкідливі та небезпечні виробничі чинники за природою дії поділяються на такі групи:

• Фізичні

• Біологічні

• Хімічні

• Психо-фізіологічні.

До фізичних небезпечних і шкідливих виробничих чинників належать:

• Рухомі машини і механізми

• Пересувні частини виробничого устаткування

• Підвищена запиленість та загазованість повітря виробничої зони

• Підвищені чи понижені температури поверхонь устаткування

• Підвищені рівні шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації

• Підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація або рухомість повітря.

• Небезпечне значення напруги в електричному колі

• Підвищена напруженість електричного чи магнітного полів

• Відсутність чи нестача природного світла

• Недостатня освітленість робочої зони

• Підвищена яскравість світла

• Пряме та відбите випромінювання, що створює засвітлюючу дію.

• Відсутність чи нестача робочого простору

До хімічних шкідливих та небезпечних чинників належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на:

• Загальнотоксичні, які викликають отруєння всього організму

• Подразнюючі, що викликають подразнення дихального тракту та слизових оболонок

• Сенсибілізуючі, що діють як алергени

• Канцерогенні, що викликають ракові захворювання

• Мутагенні

• Такі, що впливають на репродуктивну функцію.

До біологічних шкідливих та небезпечних чинників належать мікроорганізми(бактерії, віруси, клітки) та макроорганізми(рослини та тварини).

До психофізіологічних чинників належать фізичні і нервово-психологічні перевантаження.

Залежно від наслідків впливу можуть виникати виробничі травми, професійні захворювання та професійні отруєння.

Виробничі травми – це порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії виробничих чинників.

Професійні захворювання – це патологічний стан організму, обумовлений несприятливою дією шкідливих виробничих чинників

Професійні отруєння – це порушення стану здоров’я людини в результаті дії шкідливих речовин при їх проникненні в організм людини у виробничих умовах.

Довготривалий вплив незначних доз шкідливих речовин призводить до хронічних отруєнь.

2. Законодавча база щодо охорони праці в Україні.

В Україні охорона праці регулюється наступними законами та підзаконними нормативно-правовими актами. ЗУ «Про охорону праці»

ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»

Правовою основою щодо регулювання охорони праці є конституція України, ЗУ «Про охорону праці», Кодекс законів про працю, Про забезпечення санітарного та епідеміологічного стану населення, Про охорону здоров’я, Про використання ядерної енергії та радіац. Захист.

Стаття 43 КУ «Кожна людина має право на вільно обрану працю»

Стаття 45 КУ «Кожен хто працює має право на відпочинок, це право забезпечується наданням щотижневого відпочинку, оплачуваної щорічної відпустки, встановлення робочого дня, щодо окремих проф., виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час»

Стаття 46 КУ «Громадяни мають право на соц.захист який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також втрати годувальника, безробіття з незалежних від них оставин, у старості і ін..»

3. Надзвичайні ситуації та їх класифікація.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинені аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Існує 4 види НС: природного, техногенного, соціально-політичного і воєнного характеру.

Загальні ознаки НС:

1. Наявність або загроза загибелі людей;

2. Значне погіршення умов життєдіяльності;

3. Істотне погіршення стану здоров*я людей;

4. Заподіяння економічних збитків.

За швидкістю поширення нс:

• Раптові (землетруси, вибухи, виверження вулканів, транспортні аварії)

• Стрімкі (пожежі, аварії з викидом газоподібних сильнодіючих отруйних речовин)

• Повільні (з невеликою швидкістю поширення – посухи, аварії на промислово-очисних об’єктах, забруднення води та ін..)

4. Ядерна зброя

Назва «ядерна зброя» означає, що мова йде про зброю, яка ґрунтується на використанні енергії, що виділяється при перетвореннях атомних ядер. До ядерної зброї відносять власне ядерну зброю, нейтронну та термоядерну зброю.

Країн, що мають ядерну зброю, офіційно вісім: США, Росія, Англія, Франція, Китай, Індія, Пакистан та КНДР.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) на початок 2011 року в світі налічувалось близько 20530 одиниць ядерної зброї.

Факторами ураження ядерного вибуху, що приводять до санітарних втрат серед особового складу військ (населення) є: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація під час вибуху, радіоактивне зараження місцевості, електромагнітний імпульс, дія ядерного вибуху на психіку.

Ударна хвиля - основний фактор руйнівної та уражаючої дії. Представляє зону стислого повітря, яка утворюється за рахунок сильного розширення газів у центрі вибуху і розповсюджується з великою швидкістю (надзвуковою). В залежності від виду вибуху та властивостей середовища, в якому він відбувається, окрім розглянутого уражаючого фактору можливі і інші, до яких відносяться сейсмічні хвилі у ґрунті, ударні хвилі у воді та поверхневі гравітаційні хвилі.

Світлове випромінювання - потужний потік ультрафіолетового (13%), видимого (31%) та інфрачервоного (56%) випромінювання. Оскільки ультрафіолетове випромінювання сильно поглинається повітрям, основну уражуючу дію створюють видиме та інфрачервоне випромінювання.

При дії світлового випромінювання на орган зору можливі три види світлового ураження очей:

- тимчасове осліплення, яке може тривати декілька хвилин;

- опік дна ока при прямому погляді на вибух;

- опіки роговиці та повік.

Проникаюча радіація. У момент вибуху, приблизно на протязі 15-20 с, внаслідок ядерних і термоядерних реакцій виходить дуже потужний потік іонізуючих випромінювань: гама-променів, нейтронів, альфа- і бета-частинок. Радіоактивне зараження місцевості. Випадання на землю або акваторію радіоактивних речовин ядерного вибуху, а також радіація, наведена нейтронами в хімічних елементах оточуючого середовища, називається радіоактивним зараженням місцевості. Існує три джерела радіаційного зараження:

- продукти поділу ядерного заряду;

- радіація, наведена нейтронами;

- непрореагувавша частина ядерного заряду.

Електромагнітний імпульс. При ядерних вибухах внаслідок іонізації повітря і руху електронів з великими швидкостями виникають електромагнітні поля, які утворюють імпульсні електричні розряди і струми. Електромагнітний імпульс, який утворюється в атмосфері подібно блискавиці, може наводити сильні струми в антенах, електромережах тощо. Цей фактор уражає, перш за все, електронну і радіотехнічну апаратуру, яка знаходиться на озброєнні, військовій техніці та інших об'єктах.