6.2. Підприємства і їх основні види

Внаслідок суспільного поділу праці і економічної відособленості суб’єктів господарської діяльності вся економічна сфера розділена на окремі ланки – підприємства, галузі та сектори виробництва.

Підприємство – це поєднання робочої сили і засобів виробництва з метою ведення господарської діяльності в ході якої виникає система економічних відносин. В ринковій економіці підприємство – первинна і основна ланка національного господарства, яка здійснює вироб-ництво товарів та послуг з метою отримання доходу. Економічні від-носини виникають як всередині підприємства, так і між підпри-ємством та іншими агентами виробничого процесу.

В сучасних країнах існує велика кількість підприємств. Так, в США їх близько 25 мільйонів. В Україні – понад 1 мільйон.

Для оцінки та систематизації підприємств використовують різні характеристики, в першу чергу – за типом власності, організаційно-правовою формою та обсягами діяльності.

Види підприємств за типом власності.

І. Приватні індивідуальні – засновані на власності однієї особи.

ІІ. Приватні колективні – засновані на власності окремої групи осіб.

ІІІ. Державні – засновані на державній власності (суспільній).

IV. Змішані – підприємства, в яких представлені різні форми власності (приватна, державна тощо).

З політекономічної точки зору приватні підприємства можуть бути такими, що функціонують тільки з використанням праці власників і такими, які застосовують найману працю.

В площині організаційно-правової форми існує багато видів підприємств серед яких най- частіше зустрічаються:

- СПД – суб’єкти господарської діяльності без створення юридичної особи;

- приватні підприємства (ПП)- юридична особа в якій засновник одна фізична особа;

- товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ);

- акціонерні товариства в формі ВАТ і ЗАТ ( серед засновників цих підприємств можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, міжнародні організації).

В плані статистичного обліку та градації виділяють малі, середні і великі підприємства. Причина акцентування на розмірах підприємств в тому, що роль кожного з цих типів підприємств в економіці та по-в’язана з їх функціонуванням система економічних відносин можуть суттєво відрізнятися.

6.3. Акціонерний капітал та акціонерні підприємства

Серед усіх типів підприємств акціонерні займають особливе місце.

По-перше, практично всі крупні, більшість середніх і значна кількість дрібних підприємств у розвинутих країн – акціонерні.

По-друге, система економічних відносин, яка формується в ході функціонування цього типу підприємств більш складна, гнучка і ди-намічна, ніж системи відносин, притаманні іншим типам підприємств.

Акціонерне підприємство – підприємство капітал якого сформовано за рахунок продажу акцій.

Акція – цінний папір (документ), який засвідчує факт вкладення капі-талу в дане підприємство, дає право на участь в управлінні підприєм-ством та отримання частки доходу (дивіденд) від функціонування підприємства.

Акції бувають кількох видів: іменні, на пред’явника, привілейовані та прості. Їх номінальна ціна може бути від кількох десятків центів (копійок) до тисяч доларів.

Головним органом управління акціонерного підприємства є збори акціонерів. На них визначаються основні моменти діяльності підпри-ємства: вибирається директорат, визначається інвестиційна політика, встановлюється частка прибутку, яка розподіляється серед акці-онерів тощо.

Рішення на зборах проводяться голосуванням. Кожна акція має певну кількість голосів. Приймається та пропозиція за яку подано 50 % плюс один голос з числа учасників правомочних зборів. Для встановлення контролю над акціонерним підприємством необхідно мати в одних руках таку кількість акцій, яка забезпечує більшість голосів при проведені зборів. Цю кількість акцій називають контрольним пакетом акцій. Формально він становить 50% плюс один голос. Реальна величина контрольного пакету набагато менша і коливається в широких межах. Відомі випадки коли контрольний пакет становить кілька відсотків всієї кількості акцій. Така розбіжність обумовлюється рівнем розпорошеності акцій. Чим більша кількість дрібних утримувачів простих акцій (які, як правило, не з’являються на збори) тим більша розпорошеність акцій і, відповідно, тим меншу частку загальної кількості акцій треба трима-ти в одних руках, щоб вона дала можливість контролювати ситуацію на зборах акціонерів.

Особливості функціонування акціонерних підприємств. Акціо-нерна форма підприємства надає багато переваг процесу функціону-ванню капіталу, а саме:

І. Дозволяє проводити акумуляцію вільних коштів в дуже широкому спектрі розміру грошових сум. Акції можуть бути ціною від кількох доларів до тисяч доларів і доступні представникам різних соціальних верств.

ІІ. Залучає до управління економікою широкі верстви населення. Купивши навіть одну акцію її господар стає співвласником підпри-ємства і має право участі в зборах власників, право голосу тощо.

ІІІ. Заохочення працівників підприємств шляхом продажу їм акцій на пільгових умовах або надання їх безкоштовно. Це дозволяє створити клімат співробітництва між адміністрацією і колективом.

IV. Зростання курсу акцій в порівнянні з номінальною ціною дозволяє отримати доход не тільки у вигляді дивіденду, а і у вигляді різниці між затратами на придбання та ціною продажу акцій.