4. Вміти заповнювати та аналізувати облікову документацію закладів сімейної медицини.

5. Вміти спілкуватися з пацієнтом і родиною.

1. Скласти медико-соціальний паспорт родини (на прикладі власної).

2. Скласти генеалогічне дерево власної родини.

3. Розрахуйте ваго-ростовий індекс у жінки 35 років, яка працює лікарем і має зріст 165 см, вагу 55 кг. Визначте добову величину калорійності їжі та розрахуйте кількість білків, жирів та вуглеводів у її раціоні.

4. Чоловік 45 років. Палить 1 пачку сигарет на добу, зріст175 см, вага 95 кг, окружність талії 105 см, протягом 3 років підвищений АТ до 160/100, ліки приймає періодично, ЗХС – 5,8 ммоль/л, харчування – жирне м’ясо, сало, картопля, овочі, у батька – гіпертонічна хворобаз молодих років.

1. Проведіть стратифікацію ризику за шкалою SCORE

2. Проведіть стратифікацію ризику додаткового по АГ

3. Визначить ІМТ

4. Призначте рекомендації по зміні способу життя

5. Медикаментозне лікування.

6. Цільовий рівень холестерину

5. Жінка 45 років, палить, має АТ – 140/80, батько помер від інсульту у 48 років, цукор крові - 4,5 ммоль/л, вага 75 кг, ЗХС – 5,5 ммоль/л, зріст – 165 см.

1. Визначить ІМТ

2. Проведіть стратифікацію ризику за шкалою SCORE

3. Проведіть стратифікацію ризику додаткового за АГ

4. Призначте рекомендації щодо зміни способу життя

5. Медикаментозне лікування.

6. Цільовий рівень холестерину.

6. Проведіть санітарно-просвітницьку бесіду з пацієнтом щодо шкідливого впливу тютюнопаління.

Відповіді на тестові завдання.

Підсумковий рівень. 1. В. 2. Г. 3. Б. 4. Г. 5. Д. 6. Б. 7. Г. 8. Д. 9. А, Б, Г. 10. А.

Тема 5

Завдання 1

Хворий 53-х років скаржиться на відчуття важкості в надчеревній ділянці, періодичну нудоту, неприємний присмак у роті, нестійкий стілець, схуднення, поганий апетит. Хворіє 7 років, лікувався самостійно за народними рецептами. Погіршення відмічає на протязі двох тижнів. Об’єктивно: достатнього живлення, шкіра волога; периферичні лімфовузли не пальпуються. При пальпації – незначна розлита болючість в надчеревній ділянці. У загальному аналізі крові: ер. – 4,1х10¹²/л, Hb – 128 г/л, КП – 0,94; лейк. – 7,2х10⁹/л, е – 0, п – 4, с – 70, л – 20, м – 6; ШЗЕ – 18 мм/год.

1.1. Враховуючи наведені данні, Ви діагностуєте:

A. Недосліджену шлункову диспепсію

Б. Хронічний неатрофічний гастрит, нормоацидний стан

В. Рак шлунка

Г. Хронічний атрофічний гастрит, гіпоацидний стан

Д. Хронічний атрофічний гастрит антацидний стан

1.2. Відповідно до обраного діагнозу вкажіть на вірогідні зміни, які можуть бути при рентгенологічному досліджені шлунка у цього хворого:

A. Згладженість складок, вкорочення і звуження антрального відділу, перистальтика в цій зоні відсутня.

Б. Складки звичайної форми, евакуація прискорена

В. Згладженість складок, евакуація пригнічена, воротар зіяє.

Г. У антрального відділу складки згладжені, бугриста пухлина

Д. Потовщення складок, перистальтика збережена.

1.3. Яке обов’язкове лабораторне дослідження необхідно зробити перш за все:

A. Визначення активності ферментів підшлункової залози

Б. Визначення реакції Грегерсена

В. Визначення вмісту у крові гастрину

Г. Визначення титру антитіл до лямблій

Д. Визначення наявність хелікобактерної інфекції

1.4. Визначте подальшу лікувальну тактику:

A. Перш за все провести комп’ютерну томографію органів черевної порожнини

Б. Проведення дообстеження хворого з подальшим медикаментозним лікуванням

В. Проведення дообстеження хворого з подальшим направленням до спеціаліста

Г. Амбулаторне симптоматичне лікування і продовження дообстеження

Д. Планова хірургічна операція

Завдання 2

У хворого 55 років скарги на задишку при малому навантаженні, набряки ніг, серцебиття, спить сидячи, кашель з незначною кількістю світлого мокротиння.

3 роки тому переніс інфаркт міокарда, після якого виникають болі в серці при ході 50-60м стискуючого характеру, які зникають в спокої , або після нітрогліцерину.

Протягом двох років з’явилася задишка, набряки, а останні місяці задишка посилилась – не може спати сидячи. АТ контролює в межах 130/80.

Об’єктивно: акроціаноз, набряки голеней, положення сидячи. В легенях жорстке дихання, дрібнопухірцеві вологі хрипи в нижніх відділах. Межі серця розширені вліво, ліва межа на 3 см ліворуч від середньо ключичної лінії. Ритм серця правильний, ЧСС – 110/хв, 1 тон слабкий, систолічний шум на верхівці без проведення. АТ – 120/70. Живіт м’який при пальпації, розміри печінки за Курловим – 18-12-10 см, болісна при пальпації.

Питання:

1. Виділить основні синдроми та об’єднайте симптоми в синдроми.

2. Визначте взаємозв’язок між синдромами.

3. Призначте план обстеження хворому та обґрунтуйте кожне призначення.

4. Окресліть тактику ведення пацієнта.

Завдання 3

Хвора 65 років. Скарги на болі за грудиною тиснучого характеру з іррадіацією в ліву руку, які з’явилися на фоні підвищення АТ 200/110, В анамнезі: підвищення АТ з 50 років, 5 років тому перенесла Q інфаркт міокарду, після якого напади болю за грудиною виникають при ході на 200-300 м і при підвищенні АТ вище 160/100. Звичні цифри АТ – 130/85.

Об’єктивно: набряки відсутні, в легенях дихання везикулярне, хрипів немає, ліва межа серця розширена, ритм правильний, тони приглушені, ЧСС – 92, АТ – 200/110, печінка біля краю ребрової дуги.

Питання:

1. Попередній діагноз.

2. Обґрунтувати ступінь тяжкості і стадію АГ.

3. Провести стратифікацію ризику за АГ і обґрунтувати.

4. Чи має потребу хвора в госпіталізації, в яке відділення?

Завдання 4

Хворий Д. 58 років. Скарги на задишку при ході і в нічний час в горизонтальному положенні, велику частину ночі проводить сидячи, слабкість, стомлюваність. В анамнезі: 10 років – підвищення АТ, 5 років – назад Q-інфаркт міокарда передньої стінки, болі за грудиною виникають при ході на відстань 200-300 м. Протягом останнього року почала турбувати задишка при швидкій ході, потім – в помірному темпі, а останній тиждень – вночі.

Об’єктивно: акроціаноз, набряків немає, в легенях дихання жорстке, в нижніх відділах з обох боків вологі не звучні дрібнопухирчасті хрипи, ліва межа – на 3 см до зовні від середньоключичної лінії, ритм правильний, перший тон послаблений, ЧСС – 100, АТ –160/100, печінка – біля краю ребрової дуги.

Питання:

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Призначте лікування та обґрунтуйте вибір препаратів.

3. Складіть план фізичної реабілітації.

4. Вирішить питання трудової експертизи.

Завдання 5

Хворого, 24 років захворів гостро, після переохолодження. Поступив в клініку на 11 день захворювання. Скарги на біль поперекової області, t – 38ºС, озноб. У загальному аналізі сечі: білок 0,033 г/л, ер. – 3-4, L – 20-30 в п/зору. Бактерійний посів сечі – кишкова паличка.

Питання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

3. Яка тактика ведення хворого?

Завдання 6

Хворий 30 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на біль у попереку зліва., часті сечовипускання, озноблення. Захворів 24 години тому назад, до цього вважав себе здоровим.

Об’єктивно: температура 38,6ºС, різка болючість при пальпації в лівому фланку живота та проекції лівого сечоводу. Симптоми “биття” зліва різко позитивний.

Питання:

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

3. Яка тактика ведення хворого?

Завдання 7

30-річна жінка вранці по дорозі з дачі на роботу потрапила під проливний дощ. Вдень з’явилася слабкість, час від часу морозити. Двічі приймала аспірин, після чого виникла блювота. Вночі з’явився сильний жар, озноб. Хвора марила. Вранці наступного дня: слабкість, погане самопочуття, температура тіла – 38,7° С; з’явився сухий кашель, що супроводжувався болями в правій половині грудної клітки. Аналогічні болі виникають при глибокому вдиху.

При огляді викликаним сімейним лікарем: стан середньої тяжкості, обличчя гіперемоване, ЧД – 22/хв., дихання поверхневе, у верхніх відділах правої половини грудної клітки притуплення перкуторного звуку і бронхіальне дихання, там же шум тертя плеври. Пульс – 94 уд./хв., ритмічний, задовільного наповнення, АТ – 100/60 мм рт.ст.

Питання:

1. Визначте місце лікування хворої згідно шкали PORT.

2. Які зміни ви чекаєте знайти в загальному аналізі крові?

3. Призначте лікування та обґрунтуйте його.

Завдання 8

Хворий К., 59 років, звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на задуху, кашель з мокротою жовто-зеленого кольору, яка важко відділяється, пітливість, субфебрилітет увечері, слабкість, зниження апетиту. При обстеженні: грудна клітина бочкоподібна, перкуторно − коробковий звук, при аускультації − дихання жорстке, маса сухих свистячих хрипів, особливо при форсованому видиху. ЧД − 25 на хв. При спірографії встановлено ОФВ₁ − 45% від належних, ОФВ₁/ФЖЄЛ − 60% від належних.

Питання:

1. Поставте діагноз.

2. Визначте місце лікування хворого.

3. Складіть план обстеження та призначте терапію.

Завдання 9

Хвора 35 років скаржиться на швидку втомлюваність, поганий апетит, бажання їсти крейду, штукатурку. Аналіз крові: еритроцити – 3,2 Т/л, гемоглобін – 74 г/л, кольоровий показник – 0,7, ретикулоцити – 2\%. Лейкоцити – 3,9 Г/л, у лейкоцитарній формулі змін не виявлено. ШОЕ – 20 мм/год. Сироваткове залізо – 7,3 мкмоль/л. Який ваш діагноз?

Питання:

1. Поставте діагноз та означте етіологічні фактори, що могли спричинити захворювання.

2. Визначте місце лікування хворого.

3. Складіть план обстеження та призначте терапію.

Завдання 10

Робітник П. 37 років, звернувся до сімейного лікаря 04.10.2009 року. Захворів 2 дні тому, лікар поставив діагноз: гострий бронхіт. Під час другої зустрічі з лікарем стан хворого погіршився, хворий був направлений на стаціонарне лікування з діагнозом: пневмонія. У стаціонарі пацієнт знаходився 16 днів, після чого був виписаний до роботи. Як оформити непрацездатність цьому хворому?

А. З 02.10.2009 по 04.10.2009 оформляється довідка. З 04.10.2009 по 26.10.2009 - лікарняний листок;

Б. З 02.10.2009 по 04.10.2009 оформляється довідка. З 04.10.2009 по 09.10.2009 оформляється перший лікарняний листок у сімейній амбулаторії, з 10.10.2009 – другий лікарняний листок у стаціонарі;

В. Оформляється 2 листка непрацездатності: перший – у сімейній амбулаторії з 04.10.2009 по 06.10.2009, другий – у стаціонарі з 07.10.2009 по 22.10.2009;

Г. Оформляється 2 листка непрацездатності: перший – у сімейній амбулаторії з 04.10.2009 по 09.10.2009, другий – у сімейній амбулаторії з 10.10.2009 по 25.10.2009;

Д. Оформляється один листок непрацездатності з 04.10.2009 по 25.10.2009.

Практичні завдання для підсумкового модульного контролю