Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoria_meditsiny_sam_rab.docx
Скачиваний:
158
Добавлен:
09.05.2015
Размер:
95.52 Кб
Скачать

Міністерство охорони здоров’я

Запорізький державний медичний університет

Кафедра охорони здоров’я, соціальної медицини

та лікарсько-трудової експертизи

Методичний посібник для самостійної роботи

з історії медицини

для викладачів і студентів 1-го курсу медичного факультету за спеціальністю «лікувальна справа», «педіатрія», стоматологія» та «лабораторна діагностика»

Запоріжжя, 2012 р.

Методичний посібник з дисципліни історії медицини для студентів

1-го курсу за напрямом підготовки: 1201- медицина, спеціальності 7.12010001- «Лікувальна справа», 7.12010002 - «Педіатрія», 6.120102 «Лабораторна діагностика», 7.12010005 - «Стоматологія»

В методичний посібник ввійшли різні форми самостійної роботи студентів, як складової частини навчального процесу на кафедрі охорони здоров’я,соціальної медицини та лікарсько-трудової експертизи.

Представлені теми рефератів, питання тестового контролю, перелік практичних навичок, питання до модульного контролю, рекомендована література та електронні інформаційні ресурси.

Склали: д.м.н.доцент Клименко В.И., старший викладач Петрихін В.П.

Методичні рекомендації обговорені на засіданні кафедри

« » ___________ 2012 року. Протокол №.

Затверджені й рекомендовані до друку цикловою методичною комісією з гігієнічних дисциплін

«______»______________20 12 р. Протокол №

Голова ЦМК доцент Севальнєв А.І.

Вступ

Даний методичний посібник присвячений основним структурним елементам організації самостійної роботи студентів. Особливістю викладання в вищому учбовому закладі є навчання студентів методам самостійного пізнання і науково обґрунтованої діяльності. Для цього необхідно привити вміння самостійно знаходити інформацію по запропонованій тематиці, проводити науковий пошук, вміти зіставляти і аналізувати факти, і доповнювати свої знання.

Самостійна робота студентів (СРС) відноситься до активних методів навчання, так як розкриває індивідуальні здібності, активізує творчу діяльність, формує самостійне теоретичне мислення. В звязку з цим, одним із шляхів підвищення ефективності навчання студентів і закріплення отриманих знань є удосконалення методів самостійної підготовки.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонської декларації. Відповідно до Наказу МОЗ України № 414 від 23.07.2007 р. обсяг годин на СРС з дисципліни історії медицини для студентів 1-го курсу за напрямом підготовки: 1201 - медицина, спеціальності 7.12010001- «Лікувальна справа», 7.12010002 - «Педіатрія», 6.120102 «Лабораторна діагностика», 7.12010005 - «Стоматологія»

Мотивацією самостійної роботи студентів є:

  • Удосконалення професійної підготовки.

  • Накопичення знань і творче їх застосування.

  • Розвиток професійного мислення, пізнавальної діяльності, готовності до самоосвіти і участі в НДР.

  • Підвищення рейтингу

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: після вивчення курсу історії медицини студенти повинні інтерпретувати розвиток медицини в історичній ретроспективі, трактувати основні історико-медичні події.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  1. визначення історії медицини як науки i предмету викладання;

  1. (основні етапи розвитку медицини у зв'язку з розвитком i загальну

  2. зміною суспільно-економічних формацій);

  3. періодизацію i хронологію розвитку медицини;

  4. теоретичні та методичні основи історії медицини;

  5. визначити особливості природничо-наукових i медичних знань;

вміти:

  1. трактувати основні історико-медичні події;

  2. розкрити зміст найважливіших етапів становлення та розвитку медицини в історичній ретроспективі;

  3. інтерпретувати закономірності розвитку і історію лікування, медичних знань і медичної діяльності у всіх народів світу в усі періоди історії людства (з давніх часів до сучасності);

  4. визначити внесок видатних учених-медиків у розвиток медицини свого держави і світу;

  5. показати успіхи кожної нової епохи в прогресі медицини.

II. Робочий план навчального процесу

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

всього

годин/

кредитів ECTS

аудиторних

СРС

лекцій

практичних занять

Модуль 1

Змістових модулів 5

60/2

14

16

30

1-й

залік

Примітка : 1 кредит ECTS – 30 годин

Аудиторне навантаження – 50,0%, СРС – 50,0%.

III. РобочИй тематичний план позааудиторної самостійної роботи студентів

ТЕМА

Кількість годин

1.

Медична етика і деонтологія в сучасному світі. Біоетика.

5

2.

Міжнародне співробітництво в галузі схорони здоров'я.

5

3.

Традиційна медицина народів світу. Медицина народів Американського континенту до i після конкісти

5

4.

Історія становлення національних товариств та міжнародних організацій Червоного Хреста та Червоного Півмісяця

5

5.

Підготовка до написання курсових робіт

10

ВСЬОГО

30

Самостійне опрацювання теми проводиться у формі підготовки реферату. Окрім заявленої у тематичному плані теми за погодженням з викладачем реферати можуть бути підготовленими також з інших тем, перелік яких додається.

IV. Реферати.

Тема занятия: Врачевание в первобытном обществе.

1. Происхождение человека в свете новейших достижений науки.

2. Медицина скифов.

Тема занятия: Медицина Древнего Мира.

3. Представление о здоровье и болезнях в странах древнего Востока.

4. Санитарно-технические сооружения Древнего Мира.

5. Китайская традиционная система чжень-цзю. Ее прошлое и настоящее.

6. Достижения древнеиндийской медицины в области хирургии.

8. Греческая мифология о врачевании и врачевателях.

9. Врачи древней Греции и древнего Рима.

11. Гиппократ выдающийся врач в древней Греции.

12. Гален: его учение и галенизм.

Тема занятия: Медицина Средневековья.

13. Абу Али Ибн Сина выдающийся врач-энциклопедист средневекового Востока.

14. Ар-Рази энциклопедист средневекового Востока.

15. Становление и развитие тибетской медицины.

16. Медицина народов Американского континента до и после конкисты.

17. Средневековые университеты.

18. А.Везалий основоположник научной анатомии.

19. Д.Фракасторо и развитие учения о заразных болезнях.

20. А.Паре, его вклад в развитие акушерства и хирургии.

21. В.Гарвей, его вклад в развитие физиологии и эмбриологии.

22. Мигель Сервет анатом и физиолог Возрождения.

23. Парацельс, его роль в медицине.

Тема занятия: Медицина Нового времени.

24. История открытия и введения методов перкуссии и аускультации.

25. История открытия методов антисептики и асептики.

26. История анестезиологии.

27. Л.Пастер, его жизнь и деятельность.

28. Эдуард Дженнер. История оспопрививания.

Тема занятия: Отечественная медицина в XVIII – XIX столетиях.

29. Петр Ι, его вклад в развитие медицинской науки.

30. Земская медицина Запорожского края.

31. Д.С.Самойлович выдающийся эпидемиолог XVΙΙΙ века.

32. И.И.Мечников, его роль в развитии микробиологии, эпидемиологии.

33. И.П.Павлов – выдающийся отечественный физиолог.

35. М.Я.Мудров – один из основоположников русской внутренней медицины.

36. Г.А.Захарьин – выдающийся отечественный терапевт.

37. Вклад В.П.Образцова в развитие терапии.

38. С.П.Боткин и его школа.

39. А.П.Чехов – писатель и врач.

40. П.А.Загорский и первая русская анатомическая школа.

41. Н.И.Пирогов – основоположник военно-полевой хирургии. Его вклад в развитие топографической анатомии и хирургии.

Тема занятия: Медицина XX века и современного периода в мире, Украине.

42. Героизм медицинских работников в годы Великой Отечественной Войны.

43. Достижения хирургии ХХ века и научно-технический прогресс.

44. Из истории развития антибиотиков.

45. В.Войно-Ясенецкий и его вклад в медицину.

46. Символы медицины и медицинская геральдика.

Тема заняття:. Історія розвитку стоматології як науки та клінічної дисципліни.

  1. Історія медицини та лікування зубів у Стародавньому Єгипті.

  2. Історія медицини та лікування зубів в Індії.

  3. Історія медицини лікування зубів в Китаї.

  4. Історія медицини лікування зубів в Греції..

  5. Історія медицини лікування зубів у Римі.

  6. Особливості розвитку стоматології в період Середньовіччя та епохи Відродження.

  7. Внесок французького хірурга П. Фошара (1678 -1761) в становлення стоматології.

  8. Медицина часів стародавніх слов’ян та скіфів.

  9. Медицина Київської Русі в IX-XII ст.. Перші лікарі-ченці, лікування зубів.

  10. Медицина у XIX ст. Видатні хірурги та їх внесок в розвиток стоматології.

  11. Історія відкриття антисептики та асептики.

  12. Історія відкриття методів знеболювання.

  13. Історія розвитку стоматологічної імплантології.

  14. Історія естетичної стоматології.

  15. Використання механізованих технологій в лікування хвороб зубів.

  16. Розробки та становлення наукових методів в лікуванні хвороб зубів.

Тема заняття: Історія становлення та розвитку лабораторної діагностики.

  1. Перші вказівки на значення дослідження сечі для розпізнання хвороб в стародавніх джерелах по медицині.

  2. Передумови створення наукової лабораторної діагностики в 15 -16 ст. Основні наукові відкриття, а також успіхи з хімії, біохімії, фізики які сприяли розвитку лабораторної діагностики.

  3. Праці Парацельса, їх внесок у розвиток лабораторної діагностики.

  4. Розвиток і становлення вітчизняної клінічної лабораторної діагностики в 18-19 ст.

  5. Перші вітчизняні публікації з лабораторної діагностики (роботи С. О. Смирнова, М.І Афанасьєва та ін.)

  6. Внесок у розвиток і становлення лабораторної діагностики Василя Юхимовича Предтеченського

  7. Внесок у розвиток і становлення лабораторної діагностики завідуючої кафедри клінічної лабораторної діагностики інституту удосконалення лікарів Є. А. Кост.

  8. Іван Павлович Пулюй (1845 -1918) – першовідкривач Х-променів, першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета.

Общие положения. Тема реферата есть составной частью темы семинарского занятия, дополняющей и расширяющей его. Реферат студент сдает преподавателю до занятия по данной теме. На занятии реферат заслушивается и обсуждается. При необходимости делаются замечания, дополнения. Выставляется оценка.

Оформление реферата выполняется по следующей форме:

  • название темы;

  • план реферата;

  • введение;

  • содержание;

  • выводы;

  • использованная литература.

Литературу по теме реферата студент подбирает самостоятельно, используя рекомендуемые учебники, учебные пособия, монографии, статьи ведущих специалистов, опубликованные за последние 7 лет.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]