- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •II. Робочий план навчального процесу
- •III. РобочИй тематичний план позааудиторної самостійної роботи студентів
- •IV. Реферати.
- •V. Вопросы тестового контроля
- •1. Медицина первобытного общества.
- •2. Медицина в странах древнего мира и античного средневековья.
- •3. Медицина раннего и развитого средневековья. Медицина эпохи возрождения.
- •4. Медицина нового времени.
- •5. История украинской медицины.
- •1. Медицина первобытного общества.
- •VI. Вопросы к модульному контролю.
- •VII. Рекомендована література.
- •Здоров’я у місті Запоріжжя:
- •VIII. Інформаційні ресурси.
Міністерство охорони здоров’я
Запорізький державний медичний університет
Кафедра охорони здоров’я, соціальної медицини
та лікарсько-трудової експертизи
Методичний посібник для самостійної роботи
з історії медицини
для викладачів і студентів 1-го курсу медичного факультету за спеціальністю «лікувальна справа», «педіатрія», стоматологія» та «лабораторна діагностика»
Запоріжжя, 2012 р.
Методичний посібник з дисципліни історії медицини для студентів
1-го курсу за напрямом підготовки: 1201- медицина, спеціальності 7.12010001- «Лікувальна справа», 7.12010002 - «Педіатрія», 6.120102 «Лабораторна діагностика», 7.12010005 - «Стоматологія»
В методичний посібник ввійшли різні форми самостійної роботи студентів, як складової частини навчального процесу на кафедрі охорони здоров’я,соціальної медицини та лікарсько-трудової експертизи.
Представлені теми рефератів, питання тестового контролю, перелік практичних навичок, питання до модульного контролю, рекомендована література та електронні інформаційні ресурси.
Склали: д.м.н.доцент Клименко В.И., старший викладач Петрихін В.П.
Методичні рекомендації обговорені на засіданні кафедри
« » ___________ 2012 року. Протокол №.
Затверджені й рекомендовані до друку цикловою методичною комісією з гігієнічних дисциплін
«______»______________20 12 р. Протокол №
Голова ЦМК доцент Севальнєв А.І.
Вступ
Даний методичний посібник присвячений основним структурним елементам організації самостійної роботи студентів. Особливістю викладання в вищому учбовому закладі є навчання студентів методам самостійного пізнання і науково обґрунтованої діяльності. Для цього необхідно привити вміння самостійно знаходити інформацію по запропонованій тематиці, проводити науковий пошук, вміти зіставляти і аналізувати факти, і доповнювати свої знання.
Самостійна робота студентів (СРС) відноситься до активних методів навчання, так як розкриває індивідуальні здібності, активізує творчу діяльність, формує самостійне теоретичне мислення. В зв’язку з цим, одним із шляхів підвищення ефективності навчання студентів і закріплення отриманих знань є удосконалення методів самостійної підготовки.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонської декларації. Відповідно до Наказу МОЗ України № 414 від 23.07.2007 р. обсяг годин на СРС з дисципліни історії медицини для студентів 1-го курсу за напрямом підготовки: 1201 - медицина, спеціальності 7.12010001- «Лікувальна справа», 7.12010002 - «Педіатрія», 6.120102 «Лабораторна діагностика», 7.12010005 - «Стоматологія»
Мотивацією самостійної роботи студентів є:
Удосконалення професійної підготовки.
Накопичення знань і творче їх застосування.
Розвиток професійного мислення, пізнавальної діяльності, готовності до самоосвіти і участі в НДР.
Підвищення рейтингу
Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета: після вивчення курсу історії медицини студенти повинні інтерпретувати розвиток медицини в історичній ретроспективі, трактувати основні історико-медичні події.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
визначення історії медицини як науки i предмету викладання;
(основні етапи розвитку медицини у зв'язку з розвитком i загальну
зміною суспільно-економічних формацій);
періодизацію i хронологію розвитку медицини;
теоретичні та методичні основи історії медицини;
визначити особливості природничо-наукових i медичних знань;
вміти:
трактувати основні історико-медичні події;
розкрити зміст найважливіших етапів становлення та розвитку медицини в історичній ретроспективі;
інтерпретувати закономірності розвитку і історію лікування, медичних знань і медичної діяльності у всіх народів світу в усі періоди історії людства (з давніх часів до сучасності);
визначити внесок видатних учених-медиків у розвиток медицини свого держави і світу;
показати успіхи кожної нової епохи в прогресі медицини.
II. Робочий план навчального процесу
Структура навчальної дисципліни
|
Кількість годин, з них |
Рік навчання
|
Вид контролю
| |||||
всього годин/ кредитів ECTS |
аудиторних |
СРС |
|
| ||||
лекцій |
практичних занять |
|
| |||||
Модуль 1 Змістових модулів 5 |
60/2
|
14 |
16
|
30
|
1-й |
залік |
Примітка : 1 кредит ECTS – 30 годин
Аудиторне навантаження – 50,0%, СРС – 50,0%.
III. РобочИй тематичний план позааудиторної самостійної роботи студентів
№ |
ТЕМА |
Кількість годин |
1. |
Медична етика і деонтологія в сучасному світі. Біоетика. |
5 |
2. |
Міжнародне співробітництво в галузі схорони здоров'я. |
5 |
3. |
Традиційна медицина народів світу. Медицина народів Американського континенту до i після конкісти |
5 |
4. |
Історія становлення національних товариств та міжнародних організацій Червоного Хреста та Червоного Півмісяця |
5 |
5. |
Підготовка до написання курсових робіт |
10 |
|
ВСЬОГО |
30 |
Самостійне опрацювання теми проводиться у формі підготовки реферату. Окрім заявленої у тематичному плані теми за погодженням з викладачем реферати можуть бути підготовленими також з інших тем, перелік яких додається.
IV. Реферати.
Тема занятия: Врачевание в первобытном обществе.
1. Происхождение человека в свете новейших достижений науки.
2. Медицина скифов.
Тема занятия: Медицина Древнего Мира.
3. Представление о здоровье и болезнях в странах древнего Востока.
4. Санитарно-технические сооружения Древнего Мира.
5. Китайская традиционная система чжень-цзю. Ее прошлое и настоящее.
6. Достижения древнеиндийской медицины в области хирургии.
8. Греческая мифология о врачевании и врачевателях.
9. Врачи древней Греции и древнего Рима.
11. Гиппократ – выдающийся врач в древней Греции.
12. Гален: его учение и галенизм.
Тема занятия: Медицина Средневековья.
13. Абу Али Ибн Сина – выдающийся врач-энциклопедист средневекового Востока.
14. Ар-Рази – энциклопедист средневекового Востока.
15. Становление и развитие тибетской медицины.
16. Медицина народов Американского континента до и после конкисты.
17. Средневековые университеты.
18. А.Везалий – основоположник научной анатомии.
19. Д.Фракасторо и развитие учения о заразных болезнях.
20. А.Паре, его вклад в развитие акушерства и хирургии.
21. В.Гарвей, его вклад в развитие физиологии и эмбриологии.
22. Мигель Сервет – анатом и физиолог Возрождения.
23. Парацельс, его роль в медицине.
Тема занятия: Медицина Нового времени.
24. История открытия и введения методов перкуссии и аускультации.
25. История открытия методов антисептики и асептики.
26. История анестезиологии.
27. Л.Пастер, его жизнь и деятельность.
28. Эдуард Дженнер. История оспопрививания.
Тема занятия: Отечественная медицина в XVIII – XIX столетиях.
29. Петр Ι, его вклад в развитие медицинской науки.
30. Земская медицина Запорожского края.
31. Д.С.Самойлович – выдающийся эпидемиолог XVΙΙΙ века.
32. И.И.Мечников, его роль в развитии микробиологии, эпидемиологии.
33. И.П.Павлов – выдающийся отечественный физиолог.
35. М.Я.Мудров – один из основоположников русской внутренней медицины.
36. Г.А.Захарьин – выдающийся отечественный терапевт.
37. Вклад В.П.Образцова в развитие терапии.
38. С.П.Боткин и его школа.
39. А.П.Чехов – писатель и врач.
40. П.А.Загорский и первая русская анатомическая школа.
41. Н.И.Пирогов – основоположник военно-полевой хирургии. Его вклад в развитие топографической анатомии и хирургии.
Тема занятия: Медицина XX века и современного периода в мире, Украине.
42. Героизм медицинских работников в годы Великой Отечественной Войны.
43. Достижения хирургии ХХ века и научно-технический прогресс.
44. Из истории развития антибиотиков.
45. В.Войно-Ясенецкий и его вклад в медицину.
46. Символы медицины и медицинская геральдика.
Тема заняття:. Історія розвитку стоматології як науки та клінічної дисципліни.
Історія медицини та лікування зубів у Стародавньому Єгипті.
Історія медицини та лікування зубів в Індії.
Історія медицини лікування зубів в Китаї.
Історія медицини лікування зубів в Греції..
Історія медицини лікування зубів у Римі.
Особливості розвитку стоматології в період Середньовіччя та епохи Відродження.
Внесок французького хірурга П. Фошара (1678 -1761) в становлення стоматології.
Медицина часів стародавніх слов’ян та скіфів.
Медицина Київської Русі в IX-XII ст.. Перші лікарі-ченці, лікування зубів.
Медицина у XIX ст. Видатні хірурги та їх внесок в розвиток стоматології.
Історія відкриття антисептики та асептики.
Історія відкриття методів знеболювання.
Історія розвитку стоматологічної імплантології.
Історія естетичної стоматології.
Використання механізованих технологій в лікування хвороб зубів.
Розробки та становлення наукових методів в лікуванні хвороб зубів.
Тема заняття: Історія становлення та розвитку лабораторної діагностики.
Перші вказівки на значення дослідження сечі для розпізнання хвороб в стародавніх джерелах по медицині.
Передумови створення наукової лабораторної діагностики в 15 -16 ст. Основні наукові відкриття, а також успіхи з хімії, біохімії, фізики які сприяли розвитку лабораторної діагностики.
Праці Парацельса, їх внесок у розвиток лабораторної діагностики.
Розвиток і становлення вітчизняної клінічної лабораторної діагностики в 18-19 ст.
Перші вітчизняні публікації з лабораторної діагностики (роботи С. О. Смирнова, М.І Афанасьєва та ін.)
Внесок у розвиток і становлення лабораторної діагностики Василя Юхимовича Предтеченського
Внесок у розвиток і становлення лабораторної діагностики завідуючої кафедри клінічної лабораторної діагностики інституту удосконалення лікарів Є. А. Кост.
Іван Павлович Пулюй (1845 -1918) – першовідкривач Х-променів, першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета.
Общие положения. Тема реферата есть составной частью темы семинарского занятия, дополняющей и расширяющей его. Реферат студент сдает преподавателю до занятия по данной теме. На занятии реферат заслушивается и обсуждается. При необходимости делаются замечания, дополнения. Выставляется оценка.
Оформление реферата выполняется по следующей форме:
название темы;
план реферата;
введение;
содержание;
выводы;
использованная литература.
Литературу по теме реферата студент подбирает самостоятельно, используя рекомендуемые учебники, учебные пособия, монографии, статьи ведущих специалистов, опубликованные за последние 7 лет.