- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Патофізіологія
- •Пояснювальна записка
- •Опис навчального плану з дисципліни “Патофізіологія” для студентів медико-психологічного факультету
- •Мета вивчення патофізіології
- •Тема 1. Предмет і задачі патофізіології. Методи патофізіологічних досліджень. Основні етапи розвитку патофізіології.
- •Тема 2. Загальне вчення про хворобу, етіологію та патогенез.
- •Тема 3. Патогенна дія фізичних факторів.
- •Тема 4. Патогенна дія хімічних факторів.
- •Тема 5. Патогенна дія біологічних факторів.
- •Тема 6. Роль спадковості, конституції, вікових змін у патології.
- •Тема 7. Патологія реактивності.
- •Тема 8. Контрольне заняття з теми «Загальна нозологія. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища. Роль внутрішніх чинників в патології».
- •Здійснювати аналіз:
- •Уміння та практичні навички:
- •Підрозділ 2.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 9. Алергія.
- •Тема 10. Патофізіологія клітини. Пошкодження клітини.
- •Тема 11. Типові порушення периферичного кровообігу і мікроциркуляції.
- •Тема 12. Запалення.
- •Тема 13. Гарячка.
- •Тема 14. Пухлини.
- •Тема 15. Голодування.
- •Тема 16. Гіпоксія.
- •Тема 17. Практичні навички з теми
- •Здійснювати аналіз:
- •Уміння та практичні навички:
- •Підрозділ 3.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 18. Порушення енергетичного обміну.
- •Тема 19. Порушення вуглеводного обміну.
- •Тема 20. Порушення жирового обміну.
- •Тема 21. Порушення білкового обміну. Порушення обміну пуринових і піримідинових основ.
- •Тема 22. Порушення обміну вітамінів.
- •Тема 23. Порушення водно-сольового обміну.
- •Тема 24. Порушення кислотно-основного стану.
- •Тема 25. Контрольне заняття з теми:
- •Здійснювати аналіз:
- •Уміння та практичні навички:
- •Розділ 2. Патофізіологія органів і систем. Підрозділ 4.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 26. Патофізіологія системи крові. Еритроцитози. Анемії, спричинені крововтратою.
- •Тема 27. Гемолітичні анемії та анемії, спричинені порушенням еритропоезу.
- •Тема 28. Лейкоцитози, лейкопенії.
- •Тема 29. Лейкози.
- •Тема 30. Порушення системи гемостазу.
- •Тема 31. Контрольне заняття з теми “Патологія крові”.
- •Здійснювати аналіз:
- •Уміння та практичні навички:
- •Підрозділ 5.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 32. Патофізіологія системного кровообігу. Недостатність кровообігу.
- •Тема 33. Патофізіологія серця. Недостатність серця. Вінцева недостатність.
- •Тема 34. Патофізіологія кровоносних судин.
- •Тема 35. Патофізіологія зовнішнього дихання. Дихальна недостатність.
- •Підрозділ 6.
- •Конкретні цілі: Патофізіологія травлення
- •Патофізіологія печінки
- •Патофізіологія нирок
- •Тема 36. Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.
- •Тема 37. Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність.
- •Тема 38. Патофізіологія нирок. Ниркова недостатність.
- •Тема 39. Контрольне заняття з теми
- •Здійснювати аналіз:
- •Уміння та практичні навички:
- •Підрозділ 7.
- •Конкретні цілі:
- •Тема 40. Патофізіологія ендокринної системи.
- •Тема 41. Патофізіологія нервової системи.
- •Тема 42. Патофізіологія екстремальних станів.
- •Тематичний план лекцій розділ 1
- •Розділ 2
- •Тематичний план практичних занять розділ 1
- •Розділ 2
- •Види самостійної роботи студентів,
- •Підрозділ 2. Типові патологічні процеси.
- •Підрозділ 3. Типові порушення обміну речовин.
- •Розділ 2. Патофізіологія органів і систем. Підрозділ 4. Патофізіологія системи крові.
- •Підрозділ 5. Патофізіологія системного кровообігу і зовнішнього дихання.
- •Підрозділ 6.
- •Підрозділ 7. Патофізіологія регуляторних систем (ендокринної, нервової) та екстремальних станів.
- •Перелік практичних робіт та завдань для оволодіння студентами курсу патофізіології
- •Перелік навчально-методичної літератури: основна
- •Допоміжна
Опис навчального плану з дисципліни “Патофізіологія” для студентів медико-психологічного факультету
за спеціальністю 7.110110 “Медична психологія”, кваліфікація – лікар-психолог
Структура навчальної дисципліни |
Кількість годин |
Рік Навчання
|
Вид контролю |
|||
Всього годин/ кредитів ЕСТS |
Аудиторних |
СРС |
||||
Лекцій |
Практичних занять
|
|||||
|
210 |
40 |
90 |
80
|
3-й |
Поточний і підсумковий |
Кредитів ЕСТS |
7,0 |
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ 1: Змістових підрозділів 3 |
105 годин/ 3,5 кредити |
20 |
45 |
40 |
||
РОЗДІЛ 2: Змістових підрозділів 4 |
105 годин/ 3,5 кредити |
20 |
45 |
40 |
||
В т.ч. підсумковий контроль засвоєння двох розділів |
5,0 годин/ 0,15 кредиту |
|
5,0
|
|
|
Примітка:
1 кредит ЕСТS становить 30 академічних годин.
Аудиторне навантаження – 62%, СРС – 38%.
РоздІл 1. Загальна патологія.
Змістові підрозділи:
Загальна нозологія – загальне вчення про хворобу, етіологію і патогенез. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища. Роль внутрішніх чинників в патології.
Типові патологічні процеси.
Типові порушення обміну речовин.
РоЗдІл 2. Патофізіологія органів і систем.
Змістові підрозділи:
Патофізіологія системи крові.
Патофізіологія системного кровообігу і зовнішнього дихання.
Патофізіологія травлення, печінки, нирок.
Патофізіологія регуляторних систем (ендокринної, нервової) та екстремальних станів.
Підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем кожного підрозділу на контрольному (підсумковому) занятті.
Кінцевий контроль знань з патофізіології здійснюється у формі іспиту, до якого допускаються лише студенти, які успішно склали всі підсумкові (контрольні) та не мають академічної заборгованості з дисципліни.
Мета вивчення патофізіології
Після вивчення предмета студенти повинні вміти
Трактувати основні поняття загальної нозології.
Інтерпретувати причини, механізми розвитку та прояви типових патологічних процесів та найбільш поширених захворювань.
Аналізувати, робити висновки щодо причин і механізмів функціональних, метаболічних, структурних порушень органів та систем організму при захворюваннях.
Для досягнення цієї мети патофізіологія як навчальна дисципліна:
а) базується на розумінні студентами основних положень і знань з анатомії, гістології, медичної та біологічної фізики, біонеорганічної, біоорганічної та біологічної хімії, біології (загальної, молекулярної і медичної), нормальної фізіології, мікробіології, інтегрується з цими дисциплінами, а також з патоморфологією і фармакологією;
б) створює теоретичні основи для опанування студентами клінічних дисциплін (внутрішні хвороби, хірургія, акушерство та гінекологія, клінічна фармакологія, педіатрія, анестезіологія та ін.), що передбачає як інтеграцію викладання з основними клінічними дисциплінами, так і набуття глибоких знань з патофізіології, вміння використовувати ці знання в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності для вирішення клінічних проблем;
в) розвиває фахові здібності до клінічного мислення;
г) забезпечує можливість діагностики, лікування, здійснення профілактики виникнення і розвитку хвороб.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ з патофізіології
РОЗДІЛ 1. Загальна патологія
ПІДРОЗДІЛ 1.
Загальна нозологія – загальне вчення про хворобу, етіологію і патогенез. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища. Роль внутрішніх чинників в патології
Конкретні цілі:
Пояснювати основні поняття загальної нозології: здоров’я, хвороба, патологічний процес, типовий патологічний процес, патологічна реакція, патологічний стан, етіологія, патогенез;
Пояснювати основні поняття етіології: причинні фактори, фактори ризику, умови виникнення та розвитку хвороби;
Аналізувати різні варіанти розвитку причинно-наслідкових взаємовідносин в патогенезі;
Аналізувати в патогенезі явища патологічні і пристосувально-компенсаторні, місцеві і загальні, специфічні і неспецифічні, виділяти провідну ланку патогенезу;
Оцінювати значення сучасних методів досліджень (експериментальних і клінічних) для патофізіології;
Аналізувати роль факторів навколишнього середовища, в тому числі соціальних, психологічних і психічних, у виникненні хвороб;
Аналізувати загальні закономірності механізмів патогенної дії факторів зовнішнього середовища на організм;
Пояснювати механізми патогенної дії фізичних, хімічних і біологічних факторів зовнішнього середовища;
Пояснювати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому відокремлювати зміни місцеві та загальні, патологічні та пристосувально-компенсаторні в патогенезі проявів дії факторів зовнішнього середовища (перегрівання, охолодження, опіки, відмороження, променева хвороба, хвороби декомпресії та компресії);
Визначати та аналізувати роль аномалій конституції, внутрішньоутробного розвитку та спадковості, значення вікових змін та порушень реактивності в розвитку захворювань;
Характеризувати етіологічні фактори виникнення і розвитку спадкових хвороб і порушень внутрішньоутробного розвитку;
Визначати поняття та аналізувати типові порушення імунологічної реактивності: імунодефіцитні стани, алергія, аутоімунні реакції (хвороби);
Застосовувати різні принципи з метою класифікації порушень діяльності імунної системи;
Характеризувати причинні фактори, фактори ризику та умови виникнення, механізми розвитку типових порушень діяльності імунної системи;
Аналізувати причини, механізми розвитку та прояви СНІДу;
Аналізувати механізми пошкодження клітин в патогенезі алергічних та аутоімунних реакцій;
Бути здатним аналізувати причинно-наслідкові відносини в патогенезі основних порушень діяльності імунної системи.