7.1.4 Застосування сучасної зброї
Весь час на Землі у міжнаціональних та міжрелігійних конфліктах основним аргументом було і є застосування зброї. Війна завжди була великим лихом. Людство землі потерпіло близько 15000 воєн, в яких загинуло біля 4 мільярдів людей. З розвитком цивілізації удосконалюється і зброя , поширюється її уражаюча дія. В сучасних війнах втрати серед цивільного населення значно більші від втрат військових.
Зростають з часом і надзвичайні ситуації соціально – політичного характеру, в
Першу чергу – це здійснення і загроза терористичних актів з застосуванням сучасної зброї.
Тому властивості сучасної зброї, її небезпеку, захисні заходи потрібно знати всім.
Поширюється з часом кількість держав, які володіють технологією виготовлення ядерної зброї. Назва «ядерна зброя» означає, що мова йде про зброю, яка ґрунтується на використанні енергії:
1)ланцюгова реакція поділу важких ядер урану – 233,235 або плутонію – 239 (атомна зброя);
2)термоядерна реакція сполучення (синтезу) легких ядер у більш важких при дуже високих температурах (воднева зброя, зарядом якої є важкий і надважкий водень – дейтерій і тритій з утворенням ядер атомів гелію);
3)радіоактивний розпад ядер (так звана радіологічна зброя, яка створює радіоактивне забруднення місцевості).
Вперше використання ядерної зброї відбулося в серпні 1945 року США розірвала над японськими містами Хіросіма і Нагасакі атомні бомби потужністю 20 кТ (загинуло близько 350 тис. чоловік). Подальший розвиток ядерної зброї привів жо появи її в наземних військах і на флоті.
Ядерна зброя за своєю вражаючою дією значно перевищує звичайні види зброї. Це пояснюється не тільки тим, що за енергією ядерний вибух перевищує звичайний вибух у мільйони разів, але і тим, що ядерна зброя має декілька уражаючих чинників: ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне забруднення, електро-магнітний імпульс.
Для протікання термоядерної реакції необхідно ізотопи водню нагріти до температури у декілька мільйонів градусів. Така висока температура виникає при вибуху уранового або плутонієвого заряду. Тому звичайний атомний заряд (атомний детонатор) є складовою термоядерних зарядів (водневої зброї)
Потужність вибуху такої бомби розподіляється так: близько 50% енергії зосереджено в ударній хвилі, 35% - у тепловому випромінюванні 5 % - у проникаючій радіації та електромагнітному імпульсі і 10% - приходиться на радіоактивні речовини, які забруднюють місцевість.
Різновидом термоядерної зброї є нейтронна зброя підвищенної проникаючої радіації. Вона належить до термоядерної зброї малої потужності, відмінною властивістю якої є перерозподіл вихідної енергії на користь нейтронного випромінювання. Основне призначення цього виду зброї ураження людей, при збереженні техніки, споруд, будівель. Бойове застосування ядерної зброї здійснюється залежно від виду і потужності за допомогою літаків, міжконтинентальних ракет, штучних супутників, реактивних снарядів, ствольної артилерії.
Звичайна сучасна зброя за своєю ефективністю наближається до ядерної зброї. Найпотужнішими із звичайної зброї є боєприпаси об’ємного вибуху. Принцип дії їх заклечається в розпилені і підриві над цілями горючої речовини, основним уражаючим фактором якої є ударна хвиля і висока температура.
В Росії (2007рік) і США (2003рік) пройшли випробування найпотужніших вакуумних бомб з площею ураження відповідно 120 км.кв. і 30 км.кв. Звичайна зброя також складає всі вогневі і ударні засоби на основі артилерійських, зенітних, авіаційних, стрілкових і інженерні боєприпасів та вогнесуміші.
В умовах ведення боєвих дій найнебезпечнішими для цивільного населення є осколичні боєприпасів (кулькові бомби), фугасні боєприпаси для руйнування промислових, жилих і адміністративних будинків та запалювальні вогнеприпаси, які поділяють на групи: запалювальні суміші на основі нафтопродуктів (напалми); металізовані запалювальні суміші (пірогелі); термітні сполуки;білий фосфор.