7.1.3.Нс біологічного характеру
До біологічних НС відносять епідемії, епізоотії та епіфітотії.
Епідемії – широке розповсюдження інфекційної хвороби серед людей, що значно перевищує зазвичай реєстрований на дані території рівень захворювання.
Пандемія – надзвичайно велике розповсюдження захворювання як за рівнем, так і за масштабом розповсюдження з охватом ряду країн, цілих континентів і навіть усієї земної кулі.
Серед багатьох епідеміологічних класифікацій широке застосування отримала класифікація, в основу якої покладено механізм передачі збудника. Крім того всі інфекційні хвороби поділено на чотири групи:
Кишково-шлункові інфекції;
Інфекції дихальних шляхів (аерозольні);
Кров’яні інфекції (трансмісивні);
Шкіряні інфекції (контактні).
Інфекційні хвороби класифікують за видом збудника – вірусні, рікетсіози, бактеріальні інфекції, протозойні хвороби, гельмінтози, тропічні мікози, хвороби кров’яної системи.
Епізоотії. Інфекційні хвороби тварин – групи хвороб, що має такі загальні риси, як наявність специфічного збудника, циклічність розвитку, здатність передавання від зараженої тварини до здорової й приймати епізоотичне розповсюдження. За широкого розповсюдження епізоотичний процес зустрічається у трьох формах: 1)спорадична захворюваність; 2)епізоотія; 3)панзоотія.
Спорадія - це одиничні або не часті випадки прояву інфекційної хвороби, за звичай не пов’язані між собою єдиним джерелом збудника інфекції; самий низький ступень епізоотичного процесу.
Епізоотія – середній ступінь інтенсивності (потужності) епізоотичного процесу, для якого характерні масовість, загальне джерело збудника, одно часовість пораження, періодичність і сезонність.
Панзоотія – найвищий ступінь розвитку епізоотії, що характеризується надзвичайно широким розповсюдженням інфекційної хвороби, що охоплює одну державу, декілька країн, материк.
За епізоологічною класифікацією всі інфекційні хвороби поділяються на 5 груп:
Елементарні інфекції, що передаються через ґрунт, воду, корм. В основному лиха зазнають органи травлення тварин. До таких інфекцій відносять сибірську виразку, ящур, сап, бруцельоз.
Респіраторні інспекції (аерогенні) – зараженню підлягають слизові оболонки дихальних шляхів та легень. Основний шлях передачі – повітряно-крапельний. До них відносять парагрип, екзотичну пневмонію, віспу овець тощо.
Трансмісивні інфекції, механізм їх передачі здійснюється за допомогою кровоссальних членистоногих. До них належать: інфекційна анемія коней, енцефаломієліти, туляремія.
Інфекції, збудники яких передаються через зовнішнє покриття без участі переносчиків. До них належать: віспа корів, правець.
Інфекції шляхи зараження якими не з’ясовано.
Епіфітотії. Для оцінки захворювання рослин використовують таке поняття, як епіфітотія та панфітотія.
Епіфітотія – розповсюдження інфекційних хвороб на великих територіях за визначений час.
Панфітотія – масові захворювання рослин, що охоплюють декілька кпаїн або континентів. Найбільш небезпечними хворобами є лінійна ржа жита і пшениці, жовта ржа пшениці, та фітофтороз картоплі.