- •Праця як предмет наукового економічного дослідження.
- •Економіка праці в системі наук.
- •Історична довідка: трудовий напрямок економічної думки.
- •Гуманізація праці.
- •Населення як демоекономічна категорія.
- •Економічно активне населення.
- •Трудові ресурси як соціально-економічна категорія, відтворення ресурсів для праці.
- •Трудовий потенціал суспільства та проблеми реалізації трудової активності населення.
- •Поняття та особливості ринку праці.
- •Попит та пропозиція праці, особливості пропозиції праці у кризовій економіці.
- •11. Інфраструктура ринку праці та його сегментація
- •12. Соціально-економічна сутність і види зайнятості
- •13. Безробіття, його показники та види
- •14. Вибір професії та пошук роботи – важливі етапи соціальної реалізації людини.
- •15. Напрями пошуку роботи.
- •16. Підготовка і представлення інформації про себе на ринку праці, складання професійного резюме.
- •Трудова кар’єра: поняття, значення, види, планування та реалізація.
- •Трудовий контракт: пераваги, структура, значення в соціально-трудових відносинах.
- •Якість робочої сили, складові та їх характеристика.
- •Поняття, принципи, структура управління персоналом.
- •Планування персоналу.
- •Розвиток персоналу.
- •23. Оцінювання персоналу
- •24. Розвиток концепції людського капіталу.
- •25. Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •26. Інвестиції в людський капітал, аналіз зисків та витрат при інвестиціях в освіту.
- •27. Методи економічної оцінки ефективності інвестування в людський капітал.
- •29. Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин
- •30. Предмет соціально-трудових відносин на різних рівнях, принципи і типи соціально-трудових відносин.
- •31. Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин
- •32. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки, його форми та принципи.
- •33. Сутність продуктивності і продуктивності праці.
- •34. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •35. Поняття і сутність факторів продуктивності
- •36. Резерви підвищення продуктивності праці
- •37. Поняття, зміст і завдання організації праці.
- •38. Поділ і кооперування праці. Організація робочих місць.
- •39. Трудовий процес і його раціоналізація
- •40. Умови праці та фактори їх формування; охорона і безпека праці; дисципліна праці.
- •42. Режим праці та відпочинку.
- •43. Суть і значення нормування праці.
- •45. Норми затрат праці
- •46. Методи встановлення норм.
- •47. Хронометраж операцій
- •48. Індивідуальна фотографія робочого часу
- •49. Сутність, функції та структура заробітної
- •50. Принципи і складовіелементиорганізаціїзаробітної плати
- •51. Державнерегулюваннязаробітної плати
- •52. Договірнерегулюваннязаробітної плати
- •53. Тарифна система та її призначення.
- •54. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників і його застосування
- •55. Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати
- •56. Тарифні ставки працівників
- •57. Доплати та надбавки
- •58. Загальні поняття систем оплати праці
- •59.Відрядна та почасова форми оплати праці.
- •60. Оплата праці в бригадах.
- •61.Організація преміювання працівників
- •62. Участь працівників у прибутках.
- •63.Оплата праці державних службовців.
- •64.Поняття і сутність соціальної політики.
- •66. Соціальне партнерство, його сутність у ринкових умовах.
- •67. Методичні основи планування продуктивності праці
- •68. Розроблення плану продуктивності праці
- •69.Планування й аналіз чисельності працівників
- •70.Планування й аналіз заробітної плати
Гуманізація праці.
Основні елементи класичної програми гуманізації праці:
Збагачення змістовності праці;
Розвиток колективних форм організації праці;
Демократизація управління;
Широке залучення працівників до управління виробництвом;
Покращення умов праці;
Раціоналізація режимів праці та відпочинку.
Населення як демоекономічна категорія.
Населення — це сукупність людей, що проживають на визначеній території (в країні, області, місті, районі, селі тощо).
Економісти розглядають населення як джерело ресурсів для праці, як носія певних економічних відносин і, що дуже важливо, як споживача, що формує попит.
Демографічні процеси — відтворення населення, зміна поколінь, характер і темпи зростання (зменшення) населення, зміна рівнів народжуваності, смертності, статево-вікової структури, міграції й т. ін., тісно взаємопов'язані з усім суспільним розвитком.
Економічно активне населення.
Економічно активне населення– це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, які на цей момент не мають роботи, але бажають її одержати.
Зайняті економічною діяльністю за визначенням МОП– це особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого дня, працюють індивідуально або в окремих громадян-роботодавців, на власному сімейному підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які пропрацювали протягом тижня не менше 1 годин (в особистому підсобному господарстві – не менше 30 годин) незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота .
Безробітні за визначенням МОП – це особи у віці 15-70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам: не мають роботи, шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів. До цієї категорії відносяться також особи, що навчаються за направленням служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.
Економічно неактивне населення за методикою МОП — це особи у віці 15—70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні. До цієї категорії належать:
· учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;
· особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах;
· особи, що одержують пенсії за інвалідністю;
· особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;
· особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання.