№106. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (Стаття 383).

Завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину. Крім основного безпосереднього об'єкта – інтересів правосуддя – цей злочин має і додатковий об'єкт – інтереси особи. З об'єктивної сторони завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину полягає у повідомленні про нібито вчинений злочин, яке адресується органам дізнання, слідчому, прокурору або суду. Закінченим з моменту одержання такого повідомлення відповідним органом, незалежно від того, чи була порушена кримінальна справа, чи було притягнуто до кримінальної відповідальності особу, про яку говорилося у повідомленні. З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється з прямим умислом. Суб'єкт - б-я

№107. Завідомо неправдиве показання.(Стаття 384).

Завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією ВРУ або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках. З об'єктивної сторони цей злочин полягає у даванні завідомо неправдивих показань свідком чи потерпілим або завідомо неправдивому висновку експерта під час провадження дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією ВРУ або в суді, а також у завідомо неправильному перекладі, зробленому перекладачем у таких самих випадках. З суб'єктивної сторони цей злочин вчиняється тільки з прямим умислом. Суб'єкт цього злочину — свідок, потерпілий, експерт, перекладач. Обвинувачуваний і підозрюваний за давання неправдивих показань відповідальності не несуть.

№108. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ (Стаття 392)

Тероризування у виправних установах засуджених або напад на адміністрацію, а також організація з цією метою організованої групи або активна участь у такій групі, вчинені особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі чи у виді обмеження волі. З об'єктивної сторони цей злочин може виражатися принаймні в одній з таких дій: 1) тероризування засуджених; 2) напад на адміністрацію і 3) організація з цією метою організованої групи або активна участь у такій групі. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених дій. Закінченим цей вид злочину вважається з моменту створення організованої групи або активної участі в групі, незалежно від того, чи вдалося організованій групі вчинити заплановані злочини. Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, пов'язаний з метою дезорганізувати зазначеними діями нормальну роботу виправної установи. Суб'єкт цього злочину — особа, яка відбуває покарання у місцях позбавлення або обмеження волі.

№109. Пропаганда війни (Стаття 436).

Публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів. Безпосередній об'єкт цього злочину – мир між державами та народами. Предмет злочину – матеріали із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту. Об'єктивну сторону цього злочину утворюють: публічні заклики до агресивної війни або розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій або розповсюдження таких матеріалів. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Для виготовлення матеріалів обов'язкова мета їх розповсюдження. Суб'єкт злочину — будь-яка особа.