- •З дисципліни
- •Частина і. Загальна теорія організації
- •1.2. Еволюція теорії організації
- •1.3. Основоположні ідеї теорії організації
- •1.4. Сучасна теорія організації
- •1.5. Моделі теорії організації
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Генезис організації
- •2.3. Властивості організації
- •2.4. Принципи організації
- •2.5. Система законів організації
- •Питання для самоконтролю
- •3.1. Поняття організаційної системи.
- •3.2. Життєвий цикл організації
- •3.3. Соціальна організація
- •3.4. Внутрішнє середовище організаційної системи. Підсистеми організації
- •3.5. Зовнішнє середовище організаційної системи
- •3.6. Класифікація організацій
- •3.7. Еволюція соціальних організацій
- •Питання для самоконтролю
- •4.2. Принципи статичного та динамічного стану організації
- •4.3. Порівняльний аналіз принципів дії динамічних і статичних організацій
- •4.4. Організація як система процесів
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Система управління організацією
- •5.3. Технології управління організацією: теоретичні засади
- •Питання для самоконтролю
- •6.2. Універсальні погляди на проект організації
- •6.3. Етапи організаційного проектування
- •6.4. Методи проектування організації
- •6.5. Чинники проектування організації
- •7.2. Формальна та неформальна організаційна структура
- •7.3. Елементи структури та зв’язки в організації
- •7.4. Концепції організаційних структур
- •7.5. Підходи до формування організаційної структури
- •7.6. Характеристики організаційної структури
- •Питання для самоконтролю
- •8.2. Функції організаційної культури
- •8.3. Класифікація організаційної культури
- •8.4. Система методів підтримки культури організації
- •8.5. Зміна організаційної культури
- •Питання для самоконтролю
- •9.2. Технології інформаційної діяльності в організації
- •9.3. Інформаційна система організації
- •9.4. Сучасні інформаційні технології організаційної культури
- •Питання для самоконтролю
- •Поняття ефективності діяльності організації.
- •Чинники ефективності організації.
- •10.1. Поняття ефективності діяльності організації.
- •10.2. Чинники ефективності організації
- •10.3. Критерії організаційної ефективності та види ефектів
- •10.4. Оцінювання ефективності діяльності організації
- •10.5. Оцінювання ефективності організаційних систем
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
10.4. Оцінювання ефективності діяльності організації
Одним із способів оцінювання ефективності організації є метод послідовного порівняння за допомогою стандартних оцінок, коли вимірювання ефективності проводиться шляхом експертного розрахунку значень окремих показників за групами критеріїв і визначення їх відносної значимості за інтервальною шкалою. В узагальненому вигляді схема оцінювання ефективності з використанням цього методу наведена на рис. 10.2.
Так, на першому етапі цього підходу відбувається ідентифікація організаційної системи, яка полягає у виявленні особливостей функціонування організації. На цьому етапі визначаються функції, цілі й організаційні ресурси системи, встановлюються вимоги, що висуваються, і можливості їх задоволення в конкретних умовах.
Другий етап — формування критеріїв і вимірників ефективності — включає визначення основних напрямів оцінювання і критеріїв ефективності. Критерії виступають як необхідна передумова винесення ухвали про рівень ефективності організації, кожний з яких характеризується за допомогою низки показників. Відбір показників здійснюється на основі таких вимог: використовувані вимірники мають фіксувати фактичний рівень ефективності і одночасно враховувати завдання аналізу та управління економічними процесами на основі виявлення різних причинно-наслідкових зв’язків.
Завершальною процедурою формування системи критеріїв є їх ранжування за ступенем впливу на ефективність організації. Ранжування здійснюється за кількісною шкалою в діапазоні від 0 до 10. Максимальна оцінка надається характеристиці, що має найбільшу перевагу. Якщо позначити оцінку ознаки і у експерта через а.., то відносну увагу показника можна розрахувати за формулою
(10.1)
|
|
|
1. Ідентифікація організаційної системи: визначення змісту функцій системи, виявлення зовнішніх і внутрішніх умов функціонування, встановлення цілей та організаційних ресурсів |
|
Формування критеріїв та вимірників ефективності: виявлення найбільш істотних ознак ефективності та показників їх оцінювання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Організаційна
система
2.1. Ранжування
критеріїв за їх значимістю та побудова
шкал корисності
Профіль ефективності
організаційної системи
4. Аналіз стану ефективності діяльності системи організації: визначення резервів ефективності, відносна оцінка значимості показників, вибір напрямків підвищення ефективності
Рис. 10.2. Алгоритм оцінки ефективності діяльності організації
Показник, що має найбільшу вагу, отримує ранг 1. Для кожного найбільш важливого критерію розробляється шкала корисності з інтервалом 0—1,0. Основним призначенням шкали є перетворення різнорідних вимірників у еквівалентні їм бали. Приклад побудови такої шкали подано на рис. 10.3. У нашому випадку 0 означає найнижчий рівень результативності для цього критерію; 0,1 — дуже поганий рівень; 0,2 — поганий рівень; 0,3 — задовільний рівень; 0,5 — хороший рівень; 0,7 — дуже хороший рівень і 1,0 — найвищу результативність.
На третьому етапі — оцінювання ефективності організаційної системи — проводяться розрахунок фактичних значень показників і перетворення одержаних числових оцінок у бали за допомогою шкали корисності. Бальні оцінки використовуються для побудови профілю ефективності, при складанні якого необхідно висловити думку за кожною характеристикою на основі її кількісної оцінки та здійснити порівняння, оперуючи поняттями «добре», «задовільно».
Четвертий етап — аналіз ефективності організації — включає розрахунок резервів зміни ефективності, відносну
оцінку значимості критеріїв для підвищення результативності системи, встановлення напрямів її реорганізації.
Резерв зміни ефективності (К ) характеризує величину невикористаних можливостей та підвищення за конкретним критерієм і показує необхідність вдосконалення системи в цьому напрямі:
(10.2)
у опт’
де Б — бал, еквівалентний фактичному значенню показника за шкалою корисності; Бопт — оптимальна бальна оцінка показника. Чим ближче Б до Бопт , тим вищий рівень ефективності за заданою характеристикою.
Оскільки критерії мають різну вагу для ефективності, то виникає необхідність у відносній оцінці їх значимості. Найбільш раціональним підходом до відносної оцінки є синтез показників резерву ефективності і ваги критерію:
де (?л — відносна оцінка значимості і-го критерію.
Критерій, що має максимальну оцінку ^|!, визначає «вузьке місце» ефективності. Тому черговість проведення заходів щодо реорганізації системи встановлюється відповідно до значення С? .