3 Організація виробничих процесів у поштовому зв’язку
Виробничим процесом ПЗ називається комплекс взаємопов’язаних виробничих операцій, що виконуються поетапно.
Розрізняють повні та часткові виробничі процесі (див. рис. 5).
Вихідний Транзитний Вхідний
Часткові виробничі процеси
Повний виробничий процес
Малюнок 5
Виробнича операція – це однорідна складова частина виробничого процесу, яка виконується на виділеному робочому місці одним або декількома працівниками.
Тривалість виробничого процесу визначається тривалістю кожної операції та способом організації виробничого процесу.
1. Послідовний – це такий спосіб організації виробничого процесу, коли кожна наступна операція починається після повного закінчення попередньої.
Таким спосіб застосовується, як правило, в об’єктах ПЗ з невеликим обміном, коли достатньо часу для обробки всієї партії ПВ. Тривалість виробничого циклу визначається як сума тривалостей виробничих операцій. Графічно такий спосіб організації виробничого процесу наведено на рис. 6.
Малюнок 6
Позитивним у використанні послідовного способу організації виробничого процесу є економія чисельності штату, і, відповідно, витрат на ФОП, а негативним – збільшення загальних витрат часу на обробку ПВ.
2. паралельно-послідовний – це такий спосіб організації виробничого процесу, коли кожна наступна операція починається із частковим зміщенням щодо попередньої або операції проводяться паралельно.
Величина зміщення
між двома операціями (
)
для обробки ПК становить 5 – 10 хв., для
обробки посилок – 10 – 15 хв., для
періодичних видань - 3 – 5 хв.
Такий спосіб раціонально застосовувати в об’єктах з великими обсягами роботи. Позитивним у використанні паралельно-послідовного способу є скорочення загальних витрат часу на обробку ПВ, а негативним - збільшення чисельності виробничого персоналу і, відповідно, витрат на ФОП.
Графік паралельно-послідовного виробничого процесу має вигляд (рис. 7).
Малюнок 7
Загальному сортуванню у вузловому об’єкті підлягає вихідна, вхідна та транзитна ПК, а детальному сортуванню – вхідна та транзитна ПК.
При розрахунку кількості робочих місць і обладнання необхідно дотримуватись виконання умови відповідності пропускної спроможності об’єкту ПЗ навантаженню ГНН, що для кожної виробничої операції виражається нерівністю
,
де 
- кількість обладнання;
- експлуатаційна продуктивність одиниці
обладнання за годину;
- кількість робочих місць ручної обробки;
- норма виробітку
на робочому місці ручної обробки за
годину;
- навантаження
ГНН.
Кількість робочих місць, що не пов’язане з обслуговуванням клієнтури, визначається за формулою
,
де 
- навантаження ГНН, од.;
- норма виробітку за годину, од./год.;
- тривалість
виробничого циклу (контрольний термін
обробки), хв;
- коефіцієнт
перевиконання норми виробітку.
Кількість обладнання визначається за формулою
,
де - коефіцієнт ремонтності обладнання;
- експлуатаційна пропускна спроможність
одиниці обладнання за годину, од./год.;
Кількість підйомно-транспортних машин визначається за формулою
.
Для того, щоб визначити кількість вантажопідйомних машин циклічної дії, слід визначити експлуатаційну годинну пропускну спроможність за формулою
,
де 
- кількість ПВ, що транспортуються в
одному циклі, шт.;
- тривалість циклу, сек.
Експлуатаційна пропускна спроможність транспортних ліній (стрічкових конвеєрів) визначається за формулою
,
де 
- відстань між вантажами, м;
- швидкість руху конвеєра, м/с.
Вихідні дані для розрахунку чисельності штату
- обсяг роботи
(обмін);
- кількість одиниць
обладнання, що обслуговується;
- штатний норматив;
- місячний фонд
робочого часу 1 робітника (173 год.);
- коефіцієнт резерву
на підміну під час чергових відпусток
(1,07);
30,4 – середня кількість днів за місяць.
У випадку. Коли штатний норматив задається в кількості одиниць об’єму за годину, чисельність штату визначається за формулою
.
Коли штатний норматив задається в людино-годинах на обслуговування обладнання, чисельність штату визначається за формулою
.
З початку 2002 року для бізнес-клієнтів пропонуються послуги центру друку, це так звана гібридна пошта, призначена для друкування та конвертування великих обсягів документації (рахунків, бланків, довідок, запрошень, рекламних матеріалів),пересилання та доставка їх одержувачам засобами звичайної пошти.
Слово «пошта» походить від латинського «mancio posita» «станція в пункті». Естафетна пошта існувала ще в стародавньому світі, перша літописна згадка про вісника-листоношу сягає часів Київської Русі датується 885 роком.
У Х – ХІ столітті обмін посланцями між князівствами Київської Русі набув регулярності.
У ХІІІ ст. на основних дорогах з’явилися перші спеціальні поштові станції. Починаючи з ХІV ст. в Україні діяла організована система зв’язку та транспортних перевезень. Ще наприкінці ХІХ століття виникла необхідність організації міжнародних поштових сполучень. 9 жовтня 1874 р. у м. Берні (Швейцарія) відбувся перший Конгрес, на якому представниками 22 держав було прийнято першу Всесвітню поштову конвенцію та підписано акт про створення Загального поштового союзу, який в 1878 р. було перейменовано на Всесвітній поштовий союз (ВПС).
Отже, з 1874 р. 9 жовтня відзначається як Всесвітній день пошти.
В умовах сьогодення ВПС об’єднує189 країн-членів і є найбільш представницькою міжнародною організацією. Яка має статус спеціалізованої установи ООН (з 1947 р.).
Вищим керівним органом ВПС є Всесвітній поштовий конгрес, що збирається раз на 5років.
Угоди ВПС та їх виконавчі регламенти є обов’язковими для всіх країн – членів ВПС, офіційною мовою ВПС є французька.
Згідно з Уставом ВПС здійснює свою діяльність « в цілях розвитку зв’язків між народами шляхом найбільш ефективного функціонування поштових служб».
Країни, що входять у ВПС, утворюють єдиний поштовий простір для здійснення обміну ПВ при гарантії свободи її транзиту.