V. План організації заняття

Організаційний момент	2 % навчального часу
Мотивація теми	3 % " "
Контроль вихідного рівня знань	20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача	35 % " "
Контроль остаточного рівня знань	20 % " "
Оцінка знань студентів	15 % " "
Узагальнення викладача, завдання додому	5 % " "

VI. Основні етапи заняття

A. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня знань шляхом опитування згідно з контрольними запитаннями.

Б. Основний — самостійна робота студентів під контролем викладача: вивчення навчальної літератури при низькому рівні знань, курація породіль, інтерпретація результатів лабораторних досліджень, призначення консерва­тивного або оперативного лікування відповідно до випадку, складання плану ведення післяпологового періоду, виписування рецептів, необхідних лікарських засобів (антибіотиків, дезинтоксикаційних речовин, скоротливих ліків).

B. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування ситуаційних задач, доповіді студентів про виконану роботу, проведення підсумків, зауваження по ходу заняття з оцінкою знань студентів, питань деонтології, завдання додому.

VII. Методичне забезпечення

Місце проведення заняття: навчальна кімната, обсерваційне відділення. Оснащення: таблиці, муляжі, вагінальні дзеркала, інструменти, УЗД-фотографії.

Контрольні запитання та завдання

1. Сучасний погляд на етіологію, патогенез післяпологових інфекційних ускладнень.

2. Післяпологова виразка та ендометрит. Клініка, діагностика, лікування.

3. Параметрит. Клініка, діагностика, лікування.

4. Аднексит. Клініка, діагностика, лікування.

5. Післяпологовий пельвіоперитоніт. Клініка, діагностика, лікування.

6. Післяпологовий тромбофлебіт. Клініка, діагностика, лікування.

7. Інфекційно-токсичний шок. Клініка, діагностика.

8. Принципи інтенсивної терапії при інфекційно-токсичному шоку.

9. Акушерський сепсис. Сучасний погляд на етіологію та патогенез. Клініка, діагностика, лікування.

10. Віддалені наслідки сепсису та інфекційно-токсичного шоку.

11. Післяпологовий мастит. Клініка, діагностика, лікування.

Завдання для самостійної роботи студентів

1. Зібрати анамнез у породіллі.

2. Оцінити результати лабораторних методів дослідження і скласти план додаткового обстеження.

3. Скласти план лікування конкретної хворої.

4. Скласти ситуаційну задачу з диференціальним діагнозом інтеркурентного післяпологового захворювання.

Ситуаційні задачі на базові знання

А. В жіночу консультацію звернулась вагітна жінка. Поставлена на дис­пансерний облік по вагітності. Які заходи повинен застосувати лікар щодо профілактики інфекційних ускладнень у вагітної?

Породілля знаходиться у фізіологічному післяпологовому відділенні. П'ята доба після пологів. Скаржиться на підвищення температури до 38 гра­дусів, біль внизу живота, гнійно-сукровичні лохії зі статевих шляхів. В якому відділенні треба лікувати породіллю?

Ситуаційні задачі на кінцевий рівень знань

А. Роділля була доставлена каретою швидкої допомоги в пологовий бу­динок. Пологи перші. Навколоплідні води відійшли 16 годин тому. Лобне передлежання плода, загроза розриву матки. Проведено кесарів розтин. Ви­тягнутий плід має масу 3800,0. Післяопераційний період протягом першої доби після пологів середньої тяжкості. З'явилась гикавка, блювота, головний біль. Живіт болісний вздовж очеревини. З'явились симптоми подразнення очеревини. Об'єктивно: шкірні покриви бліді з сірим відтінком, загострились риси обличчя, губи та язик сухі. Температура 38,5 градусів; ЧСС 120 уд. за хв; AT 110/60 мм рт. ст. При аускультації кишок — перистальтика відсутня.

Запитання: який діагноз? перелічіть клінічні ознаки, які підтримують діагноз; яке лікування?

Б. Породілля знаходиться у фізіологічному відділенні. Пологи перші. На­родився плід масою 4350,0, зростом 50 см. При огляді м'яких статевих шляхів знайдено розриви шийки матки 2-ого ступеня, накладені шви. На 4 добу після пологів у породіллі підвищилась температура до 39 градусів; ЧСС 88 уд. за хв; AT 120/60 мм рт. ст.; L 12 х 10 / л ю-2 п12 с-61 л-22 м-3. Молочні залози м'які, не болісні. Живіт м'який, не болісний. Дно матки на 4 см нижче пупка. Сим­птомів подразнення очеревини не має. Лохії кров'янисто-серозні, невеликі, з неприємним запахом. Аналіз сечі без патологічних змін.

Запитання: встановіть діагноз; перелічіть клінічні ознаки, які підтри­мують діагноз; яке лікування?

В. Породілля. Переведена із фізіологічного акушерського відділення в об­серваційне на 4 добу після пологів. Перші 2 доби проходили без ускладнень. На третю добу післяпологового періоду температура підвищилась до 38 гра­дусів; ЧСС 88 уд. в хв; AT 120/80 мм. рт. ст.; L — 12,5 х 10⁹/л. З боку внутрішніх органів патологічних змін немає. Живіт м'який, безболісний. Дно матки нижче пупка. Лохії гнійно-сукровичні. Гази відходять. Випорожнення самостійне. УЗД: порожнина матки розширена, візуалізуються позитивні включення. Приведена інструментальна ревізія порожнини матки, під час якої статус породіллі значно погіршився: AT 60/0 мм рт.ст., ЧСС — 120 уд. за хв. Порушення притомності. Запитання: який діагноз? яку помилку зробив лікар щодо тактики післяпологового періоду? Яке лікування?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Степанківська Г.К., Михайленко О. Т. Акушерство. — Київ, 2000 р.

2. Степанковская Г.К., Венцковский Б.М. Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии. — Киев, 2000 г.

Додаткова:

1. Маркін Л.Б., Спіженко Ю.П., Венцковський Б.М. та співавт. Невідкладна хірургічна допомога в акушерстві та гінекології. — Львів, 1992 р.

2. Методические разработки Ассоциации акушеров-гинекологов Украины на тему: "Современные аспекты профилактики и лечения гнойно-септических заболеваний в акушерстве и гинекологии". — Киев, 1998 г.