Завдання для позааудиторноїроботи

1. Нові методи лікування аномалій пологової діяльності (реферат).

2. За матеріалами пологового будинку за рік вивчити види аномалій пологової діяльності.

3. За матеріалами пологового будинку вивчити частоту операції кесаревого розтину з приводу аномалій пологової діяльності.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. — К., 2000.

Додаткова:

1. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риска: Пер. с англ. — М.: Медицина, 1989.

2. Аномалии родовой деятельности //Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии/ Под ред. Г.К. Степанковской, Б.М. Венцковского. — К.: Здоров'я, 2000.

3. Дуда И.В. Нарушения сократительной деятельности матки. — Минск, Беларусь, 1989.

4. Сидорова КС. Физиология и патология родовой деятельности. — М.: МЕД- прес, 2000.

5. Караш ЮМ. Диагностика сократительной деятельности матки в родах. — М.: Медицина, 1982.

Післяпологові інфекційні ускладнення

I. Науково-методичне обгрунтування теми

Однією із важливих причин летальності в акушерстві та гінекології є роз­повсюдженні форми післяпологової інфекції. Своєчасна діагностика та нау­ково обгрунтоване лікування належить до найважливіших проблем акушерст­ва та гінекології. Близько 80 % летальних наслідків поширених форм післяпологової інфекції в акушерсько-гінекологічних стаціонарах зумовлені несвоєчасною діагностикою, пізнім хірургічним втручанням, неповним обся­гом хірургічної допомоги та інтенсивної терапії.

Ця тема потребує досконального вивчення як до проведення профілактичних заходів щодо попередження ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду, так і для проведення лікувальних заходів.

II. Навчально-виховні цілі

Для формування вмінь студент повинен знати:

1. принципи профілактики гнійно-септичних ускладнень в акушерському стаціонарі;

2. фактори ризику розвитку септично-інфекційних ускладнень у матері та

новонародженого;

3. класифікацію післяпологових інфекційних ускладнень;

4. сучасний погляд на розвиток синдрому системної запальної відповіді;

5. обсяг консервативного лікування та хірургічного втручання при післяпологових інфекційних ускладненнях щодо різноманітних клінічних форм;

6. показання та принципи інтенсивної терапії.

На підставі проведення заняття студент повинен вміти:

1. оцінити клінічні ознаки післяпологової інфекції;

2. інтерпретувати результати лабораторних досліджень;

3. скласти план комплексного лікування та змінити його у зв'язку з неадекватністю чи, навпаки, з появою ознак покращання стану;

4. оцінки показання до хірургічного втручання;

5. виписати рецепти щодо лікування хворої (антибіотики, утеротоніки, десенсибілізуючі засоби та ін.)

III. Базові знання

1. Фізіологічні та функціональні особливості статевих органів жінок;

2. Крово- та лімфообіг тазових органів;

3. Шляхи поширення інфекції;

4. Класифікацію і характеристику збудників, методи їх діагностики;

5. Робота жіночої консультації з проведення профілактичних заходів щодо попередження інфекційних ускладнень;

6. Проведення заходів щодо боротьби з гнійно-септичними ускладненнями у віділеннях акушерського стаціонару;

7. Основні показники до прийому і переводу в обсерваційне відділення;

8. Лікарські речовини, шляхи введення, механізм дії.