Міністерство освіти і науки України

Севастопольський національний технічний університет

Морфологічні норми мови

професійного спілкування

( числівник, займенник)

Частина ІІ

Методичні рекомендації з дисципліни

УКРАЇНСЬКА МОВА

ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

для студентів 1-го курсу

спеціальності 7.030507 "Переклад"

Севастополь

2011

УДК

Морфологічні норми мови професійного спілкування. ( Числівник, займенник)

Частина ІІ. Методичні рекомендації із дисципліни “ Українська мова за професійним спрямуванням”

для студентів 1-го курсу денної форми навчання /Уклад. Т.В. Гордієнко. – Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2011. – с.

Мета: орієнтувати студентів на на засвоєння граматичних норм числівників і займенників у професійному спілкуванні, на вибір правильного слововживання цих частин мови, допомогти у складних випадках російсько-українського перекладу. Мовні поради, вміщені тут, ґрунтуються на сучасних літературних нормах.

Методичні вказівки розглянуто і затверджено на засіданні кафедри ТПП ( протокол № від 07. 06. 2011 р.)

Допущено навчально- методичною радою СевНТУ як методичні вказівки

Рецензент: ст. викладач кафедри ТПП Устинович В.Л.

ЗМІСТ

І. Норми вживання числівника у професійному мовленні .....................

ІІ.Типовi помилки в мовностилiстичному використаннi числівників .............

ІІІ. Питання для самоперевiрки. Числівник .....

ІV. Практичнi завдання . Числівник ..........

V. Використання займенників у діловому, науковому та інших стилях професійного мовлення .................

VI.Типовi помилки в мовностилiстичному використаннi займенникiв........

VII. Питання для самоперевiрки. Займенник. ......................

VIIІ. Практикум. Займенник. ................................

ІX. Підсумковий тестовий модуль

по темах “ЧИСЛІВНИК” І “ЗАЙМЕННИК”)

X. Список літератури

ДОДАТОК І

ДОДАТОК ІІ

І. НОРМИ ВЖИВАННЯ ЧИСЛІВНИКА У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ

1. Норми вживання кiлькiсних числiвникiв. Стилiстичнi особливостi кiлькiсних числiвникiв виявляються здебiльшого в їx зв’язках з iншими словами (несамостiйне вживання, тобто поєднання з iменниками, якi вказують на paxованi предмети; числiвник виконує квантативну функцiю) та частково у функцiонуваннi окремих числiвникових форм i категорiй (самостiйне вживання, за якого числiвник передає суто кiлькiсне значення, виконує нумеративну функцiю)¹.

Слово один (одна, одне) може вживатися в значеннi рiзних частин мови, зокрема:

• коли один субстантивується, у значеннi iменника (семеро до рота - один до роботи, один за одного менший);

• у значеннi прикметника, коли позначає поняття "спiльний", "единий", "самотнiй" (маємо одну мету, днював i ночував один);

• у значеннi займенника - неозначеного або означального (говорив з одним хлопцем, одного чудового дня);

• у значеннi прислiвника (вона цiлий день сидить i одно базiкає - постiйно, весь час);

• у значеннi часток (один Бог про це знає).

Форма один (одна, одне) може вживатися тiльки в однинi, а в множинi форму однi використовують у сполученнi з iменниками, якi мають тiльки форму множини (форма множини числiвника один тодi позначає одиничність предмета): однi ножицi, однi дверi, однi джинси. 3астосована ж в iнших умовах, форма однi набуває значення iнших частин мови:

*однi бабусi залишилися (= caмi - займенник);

*однi переможцi виступлять на телебаченнi (= тiльки - частка);

* зустрiвся з одними хлопцями (з якимись - займенник)².

Таке вживання форми однi характерне для просторiччя; в лiтературному мовленнi треба вживати слова, наведенi тут у дужках.

Слово один у рiзних своїх граматико-семантичних значеннях уходить до складу численних фразеологiзмiв: одна голова добре, а двi краще; одна ластiвка весни не робить; одна нога тут, а друга там; одним махом; одним миром мазанi; один одного вартий. Уживаючись у прикметниковому чи в займенниковому значеннi, один у розмовному мовленнi може набувати експресивного забарвлення. Здебiльшого емоцiйно забарвленi форми iз зменшено-пестливими суфiксами створюють пестливо-спiвчутливi вiдтiнки (одненький, однiсiнький)³. Все те, про що йшлося вище, не властиве книжним стилям. У них числiвники вживають переважно в їx основнiй функцiї - у функцiї числового позначення. Як лексичний i граматичний синонiм до числiвника один використовують прикметник єдиний: єдиним фронтом, єдиним розчерком пера⁴.

Числiвники, що позначають великi числа - тисяча, мiльйон, мiльярд (i бiльйон), трильйон, квадрильйон, квiнтильйон, секстильйон, септильйон, октильйон, нонильйон, децильйон, гугол (десять у сотому степені, гуголплекс (десять у степенi гугол), центильйон (мiльйон у сотому степенi, або одиниця iз 600 нулями)⁵, - мають граматичнi ознаки iменникiв. Причому oстаннi одинадцять (+ бiльйон) уживаються тiльки в науковому стилi. Першi три, крім цього, вживаються в офiцiйно-дiловому та публiцистичному стилях, а в розмовному та в художньому мовленнi здебiльшого виступають як iменники, що позначають предметно-збiрну велику кiлькiсть: Мiлiони зве з собою- мiлiони радо йдуть, бо се голос духа чуть (Iван Франко). "Тут можна говорити лише про гiперболiзацiю, здiйснювану через числiвниковi форми"⁶. Так само вживаються нумералiзованi абстрактнi iменники безлiч, сила, тьма, гибель, хмара, море, океан, маса, купа, уйма: сила-силенна народу, тьма грошей, море людей. Паралельними до числiвникiв у розмовному мовленнi часто є рiзнi числовi iменники, що позначають кiлькiсть: п’ятiрка, пара, дюжина, десяток, десятка, сотня, трояк, троячка, копа, око⁷. ",їх перевагою є те, що цi слова можуть мати при собi означення. Вони здебiльшого з будь-якими iменниками не сполучаються. Скажiмо, слово пара властиве розмовному мовленню. При ньому вживаються:

• iменники, що позначають двох осiб чи взагалi двох iстот, об’єднаних спiльною дiєю, станом, почуттям (пара молодят, пара фiгуристiв, пара волiв);

• iменники, що позначають два предмети, якi становлять одне цiле (пара черевикiв);

• як одне цiле виступають при словi пара будь-якi iменники в множинi, що позначають предмети роздрiбної торгiвлi (пара груш).

У ЗМI слово пара iнколи неправомiрно поєднують з iншими iменниками: на пару слiв, на пару хвилин, двадцять двi пари штанiв.

З числiвниками два, три, чотири iменники сполучаються у формi Н.в. множини, крім:

1. iменникiв iз суфiксами -анин, -янин, -ин, якi втрачають суфiкс –ин у формах множини (татарин-татари, громадянин-громадяни). Тут треба використовувати форму Р.в. однини (два татарина, три громадянина). У розмовному мовленнi використовують збiрнi числiвники (двоє татар, троє громадян);

2. iменникiв, у яких Н.в. множини являє собою стару форму двоїни (око - очi, плече - плечi). Тут використовують тiльки Р.в. однини (два ока, два плеча);

3. iменникiв, якi в множинi мають суфiкс -ес-. Їх тут уживають тiльки в Р.в. однини (два неба, три чуда);

4. окремих iменникiв, що не пiдлягають лiчбi (сiль, cтapicть), що вживаються тiльки в множинi (ножицi, ясла), iменникiв IV вiдмiни на кшталт лоша-лошата, в яких також є вiдмiннiсть в основах однини й множини. Не можна сказати: "Сто тридцять три лошати (лошат); сімсот двадцять два (двi) ножицi (ножиць)". Тут варто вживати описовi звороти з лiчильними словами на кшталт душ, голiв, штук, примiрникiв тощо (Закуплено ножицi в кiлькостi семисот двадцяти двох; Лошат налiчується сто тридцять три голови).

При цьому варто зауважити, що поєднаний iз числiвником iменник у формi Н.в. множини має тут наголос на основі (показники́-два показники). Форми деяких iменникiв у їx поєднаннi зі згаданими числiвниками розрiзняються залежно вiд семантичних особливостей цих iменникiв: три чоловiки (три представники чоловiчої cтатi) - три чоловiка (три особи).

Власне кiлькiснi числiвники мають особливостi вживання в науковому й офiцiйно-дiловому стилях. Так, у математичних виразах кiлькiснi числiвники без iменникiв уживаються в ролi пiдмета, присудка, додатка: Два на два - чотири; Сорок дiлиться на вісім; Три та два – п’ять; сім без трьох- чотири. У математичних виразах слова плюс i мінус становлять одне синтаксичне цiле з числiвниками: П’ять плюс два дорiвнює семи; Чотири мінус один дорiвнює трьом. Тут слова плюс i мінус важко вiднести до якоїсь частини мови.

У розмовному мовленнi числiвники без iменникiв уживають за їx субстантивацiї: Cім стало до роботи (Найчастiше в цьому разi використовують збiрнi числiвники:Семеро одного не ждуть). Коли випустити iменник, то можна створити предметно-числовий образ, який iнколи мiстить велику експресiю й символiчнiсть: 1932,1937, 1917; 90- 60-90.

Дробовi числiвники набули широкого вжитку в математичних обчисленнях i в позначеннях, властивих науковому та частково офiцiйному стилю. Замість слiв пiвтора, пiвтори, половина, третина, чверть, характерних для розмовного мовлення, у цих стилях уживають здебiльшого дробовi числiвники. У математичних позначеннях вiдбулася нумералiзацiя iменника нуль, який уходить до складу дробових числiвникiв: нуль цiлих i п'ять десятих метра. У розмовному мовленнi пропускають слово нуль i вживають слово сотка замiсть сота. "Широко вживанi в дiловому i науковому стилi дробовi числiвники в розмовнiй мовi майже не вживаються"⁸.

Iменник, що позначає предмет вимiру або одиницю вимiру, поєднується з дробовими числiвниками у формi Р.в. однини (Р.в. множини використовують у тому випадку, коли вимiрюють кiлька однорiдних предметiв, а також коли числiвник керує iменником множинної форми). У тому разi, коли замiсть дробових числiвникiв використовують iменники з кiлькiсно-предметним значенням половина, чверть тощо, якi поєднують з власне кiлькiсними числiвниками на позначення цiлих одиниць, iменник, що називає предмет чи одиницю вимipу, сполучається з цими власне кiлькiсними числiвниками: 2,5 метра, але два з половиною метри.

З числiвником пiв⁹ iменник завжди поєднується у формi Р.в. однини (Р.в. множини використовується щодо iменникiв, які мають тiльки форму множини). Поки що числiвник пiв безпiдставно зараховують тiльки до компонентiв складних слiв; це виправлено в пiдготовленому проектi нової редакцiї правопису.

У Н., Р., Зн.в. числiвник пiвтора керує iменником у Р.в. однини, числiвник пiвтораста вимагає Р.в. множини. В iнших трьох вiдмiнках цi числiвники сполучаються з вiдповiдними формами множини iменникiв:

• Н. пiвтора року; Р. пiвтора року; Д. пiвтора рокам; Зн. пiвтора року; Ор. пiвтора роками; М. (на) пiвтора роках;

• Н. пiвтораста кiлограмiв; Р пiвтораста кiлограмiв; Д. пiвтораста кiлограмам; Зн. пiвтораста кiлограмiв; Ор. пiвтораста кiлограмами; М. (на) пiвтораста кiлограмах.

Слово раз у поєднаннi з числiвником пiвтора має форму Р.в. (закiнчення -а): пiвтора раза.

1. У числівників 2, 3, 4 форми родового вiдмiнка традицiйно вживаються у прикметникaх, що закінчуються на –тисячний, -мiльйонний, - мільярдний, а також у словах, компонентом яких є складний числiвник: двохтисячний, трьохмiльйонний, чотирьохмiльярдний, двадцятидвохрічний.

2. Числiвники п’ять- десять, числiвники на -дцять i на -десят у складi прикметників i iменників мають форму родового відмінка (iз закiнченням -и): п’ятигодинний, десятилiтровий, п’ ятдесятиметровий.

3. Числiвники дев’яносто, сто в складних словах зберiгають форму називного вiдмiнка: стоголосий, стодвадцятимiлiметровий, стоквартирний, дев’яносторiччя.

4. Числiвники сорок, двiстi – дев’ятсот виступають у складних словах у формi родового відмінка: сорокавідерний, сорокап’ятирічний, двохсотлiтнiй, п’ятисотрiчний.

5. Числівник тисяча входить до складу іменників i прикметникiв у формі тисячо-: тисячочотирьохсотлiття, тисячотонний, тисячогранний, тисячократний

Неозначено-кiлькiснi числiвники вживають у вcix стилях, за винятком кiльканадцять, кiлькадесят, кiлькасот, кiльканадцятеро, якi властивi розмовному мовленню. Граматично-стилiстичною особливiстю неозначено-кiлькiсних числiвникiв є їх здатнiсть сполучатися не тiльки з iменниками, що позначають точно окресленi предмети, а й з iменниками, що позначають речовину, масу, збiрнi та абстрактнi поняття, якi не можуть бути об'єктом лiчби й тому не сполучаються з означено-кiлькiсними числiвниками: багато солi, мало листя, чимало радощiв, небагато клопотiв, кiлька слiв. Числiвники багато, немало, чимало¹⁰ можуть поєднуватися як з iменниками на позначення конкретних рахованих предметiв, так i з iменниками, що стосуються назв речовин, абстрактних понять. Числiвники декiлька, кiлька вказують на невизначену малу кiлькiсть - вiд трьох до дев’яти - i поєднуються з iменниками, що позначають конкретнi paxoванi предмети.

Збiрнi числiвники легко субстантивуються й мають при собi субстантивованi прикметники: Семеро йде вперед; Веселi двоє. Вони не властивi науковому й офiцiйно-дiловому стилям i широко вживаються в розмовному мовленнi. Збiрнi числiвники обидва, обидвi поєднуються з iменником у Н.в. множини й не сполучаються з iменниками IV вiдмiни та з тими, що мають тiльки форму множини. Збiрнi числiвники двое, трое, четверо i т. д. можуть поєднуватися:

• з iменниками чоловiчого й спiльного роду, якi позначають осiб чоловiчої cтатi (двоє бiдолах, п'ятеро трактористiв, одинадцятеро хлопцiв). Сполучування збiрних числiвникiв з iменниками жiночого роду є ненормативним (Не двоє ткаль, а двi ткалi; На мамин ювiлей прийшли двоє синiв i двi доньки);

• з iменниками чоловiчого роду, якi позначають назви тварин i птахiв (троє котів, двоє соколiв);

• з iменниками IV вiдмiни (троє телят, п’ятеро соколят);

• з iменниками, що мають лише форму множини (четверо ножиць, двоє вopiт), але, починаючи з п'яти, ці iменники частiше сполучаються з власне кiлькiсними числiвниками;

• з iменниками, що позначають парнi поняття (двоє черевикiв, четверо очей);

• з особовими займенниками ми, ви, вони у формi Р.в. множини (Троє ix прийшло сюди. Двоє нас було);

• з iменниками, що важко сполучаються з власне кiлькiсними числiвниками - (двоє татар, троє громадян, двоє ден);

• з деякими iн. iменниками, зокрема з тими, що мають рiзну основу в однинi та в множинi, - дiти, малята, хлоп'ята, дiвчата, особи (двоє дiвчат, троє малят)

Дедалi бiльше дослiдникiв звертають увагу на щораз помiтнiшу тенденцiю, яка вже набула майже норми, - на тенденцiю до розширення сфери вживання збiрних числiвникiв. I.Р. Вихованець наполягає на тому, що "протиставлення збipностi власне-кiлькiсностi в числiвникових формах занепадає i формально збiрнi числiвники стають додатковим засобом вираження власне-кiлькостi"¹¹.

2. Норми використання порядкових числівників. Порядковi числiвники ¹²вживають у рiзних стилях. У науковому стилi їx уживають без iменникiв у складi дробових числiвникiв. У розмовному мовленнi порядковi числiвники часто набувають якiсно-порядкового та якiсного значення, опредмечуються, наближаючись до прикметникiв чи iменникiв, уходячи до рiзних фразеологiзмiв i навіть експресивно забарвлюючись. Таке вживання порядкових числiвникiв властиве художньому й публiцистичному мовленню, а також частково офiцiйно-дiловому стилю. Найбiльше семантичних, стилiстичних i граматичних вiдтiнкiв набуває порядковий числiвник перший (-а, -е, -i):

=> якiсно-порядкового значення (Перший сорт);

=> якiсного значення (Перший хлопець на селi);

=> якiсного значення, що передає першiсть у часi виконання дiї (Прийшов першим);

=> предметного значення (Починаємо сесiю з першого [числа]).

У розмовному мовленнi можливi також здрiбнiлi й пестливi форми: Biн був у мене першенький. Субстантивуються й iншi порядковi числiвники, особливо у фразеологiчних зворотах. Узагалi порядковi числiвники часто входять до складу фразеологiчних зворотiв: друга натура, друга молодiсть, друге дихання, третiй дзвiнок, mpemi пiвнi, третiй copт, п’ята колона, п’яте колесо до воза, п'яте через десяте, шосте чуття.

Уживання другий замiсть iнший в українськiй мовi обмежується просторiччям.

У складi календарних числових позначень порядковi числiвники треба вживати так:

у сполученнях, що позначають дати, вiдмiнюється тiльки перша частина (порядковий числiвник). За поєднання дати зi словами свято, день числiвник i назва мiсяця стоять у Р.в. (Перше вересня P.до Першого вересня, з Першим вересня; свято Першого вересня - зi святом Першого вересня, до свята Першого вересня)3;

у сполученнях, що позначають годину, вiдмiнюються i порядковий числiвник, i слово година (десята година- десятої години, о десятiй годинi). При цьому слова, що позначають пору доби, якщо вони стоять пiсля згаданої конструкії, завжди мають форму Р.в. (десята ранку- десятої ранку, о десятiй ранку). На позначення хвилин використовують кiлькiсний числiвник. На позначення хвилин використовують порядковий числiвник, якщо позначення хвилин передує позначенню годин i вживається здебiльшого з прийменником о (о п'ятнадцятiй годинi десять хвилин, але о десятiй хвилинi на першу).

Іі. Типовi помилки в мовностилiстичному використаннi числівників.

1. Помилкове вживання ь в кiнцi числiвникiв (50-80): На фестиваль приїхало шiстдесять учасникiв (ЛТБ. - 1998. - 8 жовтня); Це приблизно п'ятдесять вiдсоткiв (ЛХ. - 1998. - 11 жовтня).

2. Неправильне вживання форми множини замiсть форми однини в конструкцiях на кшталт "упродовж 1998-1999-х pоків": Тепер це одиничнi випадки. А от у 67-69-их роках вiдбувся справжнiй бум (ТП. - 1998. -№4).

3. Надлишкова поза межами наукового стилю (не в математичних обчисленнях) форма першого компонента складеного порядкового (зрiдка кiлькiсного) числiвника: Одна тисяча дев'ятсот сорок перший piк (ЛОР - 1997. - 22 червня).

4. Неправильна форма першого компонента порядкового числiвника:

До тисячу дев'ятсот дев 'яносто дев'ятого року (ЛОР - 1998. - 5 жовтня).

5. Помилки, пов'язанi з незнанням особливостей вiдмiнювання кiлькiсних числiвникiв, з неправильним визначенням відмiнка числiвника в тексті: Тiльки в сiчнi семеро пацiєнтiв скерувала на операцiю (Т. - 1998. - №10); Інформацiя про вiдставку уряду надiйшла зненацька - за 2 тижнi до шестидесятилiття Biктopa Степановича (СП. - 1998. №11).

6. Неправильне поєднання iменникiв i дробових числiвникiв: Комiсiя дiйшла висновку, що внаслiдок зловживань в apмії країні завдано збиткiв на суму, яка у два з половиною раза перевищує видаткову частину держбюджету (Е. - 1998. - №33); Отже, через 3,5 мiсяцi Українa буде мати якiсно новий парламент (ВЗ. - 1997. - 24 грудня).

7. Сплутування слiв "пiвтора" та "пiвтори": 3ате тепер можемо прийти, заплатити близько пiвтора гривнi, взяти квиток на будь-який ряд (СП. -1998. - №3).

8. Неправильне поєднання слiв "пiвтора", "пiвтори", "чверть" з iменниками: Так продовжувалося пiвтора роки (СП. - 1997. - №51); Результатом переговорiв стало пiдписання угоди про виплату заборгованості щодо зарплатнi щонайдовше через пiвтора мiсяцi (П. - 1997. 23 грудня).

9. Ненормативне поєднання iменникiв зi словом "пара": Тiшуся, коли щастить хоч пару днiв походити без косметики (Т. - 1998. - № 7); До того ж, тих кiлька зайвих кiлограмiв я скинула так само за пару тижнiв, як i набрала (П. - 1997. - 12 грудня).

10. Невиправдане розширення складу кiлькiсно-збiрних числiвникiв: Головний пiдсумок року, мабуть, такий: у нашiй лiкарнi змiцнили здоров'я п'ять тисяч двiстi сiмдесят двоє хворих (ВЗ. - 1998. - 9 сiчня); На момент обрання на найвищу посаду обидвоє погано володiли державною мовою (Е. -1998. - №5).

11.Поєднання зi збiрними числiвниками "обидва", "обидвi" iменникiв не у формi називного вiдмiнка множини: Цього прагнули обидва братiв (РЛ. - 1998. -11 жовтня).

12. Поєднання зi збiрними числiвниками iменникiв жiночого роду, якi позначають осiб жіночої статi, та iменникiв середнього роду ІІ вiдмiни:

У спiвачки є двоє доньок (РЛ. - 1996. - 19 листопада).

13. Ненормативне поєднання iменникiв з числiвниками "два", "три", "чотири": Чому нелегкого? Тому що у зйомках задiянi 3 слона, фазани та ще кiлька екзотичних тварин (МТ. - 1998. - №3-4); Два листа я надiслав у Пентагон (ТП. - 1998. - №2).

14. Помилки у способах позначення кiлькiсними числiвниками приблизної кiлькостi: Софроса почнуть боготворити бiля 4900 людей, якi обов'язково виграють (СП. - 1998. - №8); Вона вмiщує близько 17 колядок, виконаних дещо незвично (СП. - 1998. - №2).

ІІІ. Питання для самоперевiрки. Числівник

1. Стилiстична характеристика розрядiв числiвникiв за значенням.

2. Особливостi використання власне кiлькiсних i дробових числiвникiв у науковому та в офiцiйно-дiловому стилях.

3. Дробовi числiвники в журналiстських текстах. Нумералiзацiя iменника "нуль".

4. Збiрнi числiвники як синонiми власне кiлькiсних, їх iдеографiчнi та стилiстичнi особливостi.

5. Випадки вiдхилення вiд норм у вiдмiнюваннi складних i складених числiвникiв.

6. Мовна норма поєднання iменникiв з числiвниками та винятки з правил у вживаннi числiвникiв "два", "три", "чотири".

7. Вiдхилення вiд норми в поєднаннi збiрних числiвникiв з iменниками.

8. Лiтературне вживання числового iменника "пара" з певними групами iменникiв.

9. Можливе емоцiйне забарвлення тих числiвникiв, що позначають видатнi явища або пам'ятнi поії.

10.Числiвники в складi фразеологiзмiв.

ІV. Практичнi завдання . Числівник

Завдання 1. Проаналiзуйте вживання числiвникiв. Виправте речення. Пояснiть помилки.

Двоє наших cпiвробiтниць перебувають у вiдрядженнi. 2. Четвiрко дев’ятикласникiв брали участь у районнiй олiмпiадi з географiї. 3. З доповідями на конференції виступили троє професорiв нашого iнституту. 4. Двадцять двоє слiдчих були нагородженi премією у розмiрi двоє мiльйонiв карбованцiв. 5. П’ятеро дiб лiкарі воювали за життя хворого. 6. Я зміг вiдповiсти тiльки на четверо питань. 7. На ярмарцi ми придбали шестеро грабель i четверо лопат. 8. Бабуся занесла до майстерні троє черевикiв. 9. Чи не знайдеться у тебе двiйко малярних щiток. 10. За канікули я повинен прочитати четверо оповiдань i двоє повiстей. 11. На дитмайданчику в зоопарку бавились троє ведмежат i двоє лошат. 12. Троє гандболiсток з Вiнницi зарахованi до збірної країни. 13. Двадцять п’ ятеро співакiв брали участь у першому турі конкурсу, у фiнал вийшло одинадцятеро.

Завдання 2. Розкрийте дужки i запишiть цифри словами.

1. У нашому містi налiчується понад 2,5 (тисяча) малих пiдприємств. 2. Близько 60 (відсоток) продукцiї пiдприємства призначено для молодi. 3. Сила землетpyciв на Камчатцi може досягати 9-10 (бал). 4. За останнiй тиждень редакцiя отримала 1257 (лист). 5. Площа земельної дiлянки - 44,3 (гектар). 6. За добу бамбук виростає на 50--60 (сантиметр). 7. Найближча автозаправна станцiя -- в пiвтораста (кiлометр) звідси. 8. Пiдприємство отримало 3 емкості об’ємом 14 (кубiчний метр). 9. Сьогоднi ти повинен прочитати щонайменше 1,5 (десяток) cторінок. 10. Найбiльшi з вiдомих самородкiв вагою 83,3 (кiлограм) i 69,6 (кiлограм) чистого золота найдено в Австралiї. 11. Шановна Mapiє Iванiвно! Biтaємo Вас із святом 8 (Березень). 12. Маса серця людини дорiвнює 250-350 (грам). Серце у спокої за добу скорочується приблизно 100 (тисяча) (раз), при цьому воно перекачує майже 10 (тонна) крові). За добу по коронарних судинах, що живлятъ серце, пpoтікaє бiльше 500 ( літр) кровi. Фаза скорочення серця -- систола - триває 10,3 (секунда), а фаза розсла блення -- дiастола - 0,5 (секунда). Пiдраховано, що серце протягом одного року може скорочуватись до 40( мільйон) (раз). Його високої надійностi, великого запасу міцностi цiлком достатньо для життя тривалiстю до 1,5 (столiття) (З журн.)

Завдання 3. Утворіть складнi прикметники або iменники вiд наведених словосполучень.

500 км, 45 процентiв, 25 метрів, 80 pоків, 30 днiв, 120 pоків, 300 років, 16 годин, 22 поверхи, 400 тонн, 175 кг, 6 дюймiв, 3 години, 120 серiй, 120 мiльйонiв, тисяча кг, 3 кiмнати, 3 бали, 3 колеса, 22 проценти, тисяча тонн, 3 комплекти, 3 кути, 95тисяч, тисяча років, 150 лiт, 48 годин, 40 км, 2 акти, 4 кольори, 2 елементи, 46 серiй, 100 днів.

Завдання 4. Вiдредагуйте речення. Пояснiть характер помилок.

1. Двадцять двоє учнiв отримали на випускному iспитi з математики четвiрки. 2. вiтaємo Вас, шановний Андрiю Миколайовичу, з семидесятирiччям. 3. Двомстам студентів iнституту виплачується пiдвищена стипендiя. 4. Четверо таксі стояло на зупинцi. 5. Двоє приятельок гаряче обговорювали останню серiю телефiльму. 6. Леонардо да Вiнчi народився у тисячу чотириста п’ятдесят другому роцi. 7. На день народження братовi подарували троє годинникiв. 8. Пiвтора вiдep я вилив пiд грушу, а обидва горiхи ще не встиг полити. 9. Криниця розтaшована в пiвтораста метрів вiд хати. 10. Сьогодні Україна -це країна з п’ятидесятидвомiльйонним населенням. 11. Статутний капiтал підприємства - 73,5 мiльярдів карбованцiв. 12. Троє дiб йшов дощ. 13. За сприятливих умов i високої агротехнiки слива дає врожаї вiд сто до сто п’ятидесяти центнери з гектара. 14. 5,7 вiдсотків землi, яка належить приватному сектору , складає 25 проценти усього врожаю, зібраного в країні. 15. Модрина живе до п’ятсот років. 16. Концертний зал уміщує до 2,5 тисячі чоловіка. 17. Для цієї паски треба взяти 5-6 фунти сиру, протерти через сито, покласти 3-4 склянок цукру, 2 склянки вершкового масла, вбити також 4-5 яйця, покласти ваніль чи корицю, додати 1,5 -2 склянок густої сметани, 1- 1,5 склянок родзинок і вимішати. 18. Напишіть розписку про одержання триста двадцять чотири тисячі вісімдесят карбованців.

Завдання 5. Виявити помилки в мовностилiстичному використаннi числiвникiв, iншi хиби. Виправити речення.

А.

1. Учора стало вiдомо, що Рахункова палата звинуватила уряд у незаконному використаннi понад шестидесяти мiльйонiв державних коштiв (Е. - 2003. - 10 квiтня).

2. Щодо конкретних цифр, то квиток на генеральну репетицiю коштує 14 латiв 72 сантима (АГ. - 2003. - 15 травня).

3. Але з огляду на юний вік i нiжну стать гангстершi надали iспитовий термін на пiвтора роки (АГ. - 2003. - 15 травня).

4. Вiдтiнки тла розрiзнятимуть залежно вiд номiналу: найтемнiшою буде п’ятидесятидоларова купюра (СП. - 2003. -15 травня).

5. Фундаментальне вивчення психологами i кримiналiстами серiйних

убивств почалося ще у 1970-i роки пiсля розслiдування з десяток убивств на Tpaci мiж Вiтебськом та Полоцьком (СП. - 2004. - 8 квiтня).

6. П’ятниця, нiчний клуб, ти прийшов один (СП. - 2003. - 5 червня).

7. Через це бiля кас попереднього продажу вишиковуються черги, на якi слiд витратити вiд 20 хвилин до пiвтора години (ЛГ. - 2003. - 3 липня).

8. Експерти думають, що до кiнця сезону голлiвудським кiнокомпанiям навряд чи вдасться досягнути торiшнього рекорду щодо касових зборiв - 3, 18 мiльярди доларiв (СП. - 2003. - 31 липня).

9. 3авдяки скоординованим дiям з органами мiлiцiї, вдалося вилучити 17 одиниць вогнепальної зброї, 2 гранатомети, 5195 набої, 10 гранат рiзних видiв, 4 снаряди (П. - 2003. -10 липня).

10. А номери нової станції (АТС-230) уже обслуговують майже двох тисяч абонентiв (ЛГ. - 2003. - 7 серпня).

11. Зокрема йдеться про зникнення 1 мiльйону 615 тисяч 883 гривень (П. - 2003. -14 серпня).

12. Зростання урожаю кукурудзи експерти також пояснюють збiльшенням площ пiд цю культуру в 2,2 рази порiвняно з 2002 роком - до 3,430 млн га внаслiдок пересiву кукурудзою площ пiд загиблими озимими (СП. - 2003. -14 серпня).

13. Цю п’ятиповерхiвку загальною площею майже три тисячi квадратнi метри споруджено коштом міського бюджету - на будову з нього видiлено понад 5 мiльйонiв гривень (Е. - 2004. - 26 лютого).

14. 50 грам звичайної горiлки - 2,5-3,5 гривень, стiльки ж коштує коньяк (СП. - 2003. - 14 серпня).

Б.

1. Так, лише цукру на Caмбірському цукровому заводi хлопцi отримали 13,5 тонн, на Миколаївскому 22 тонни (ЛГ. - 2003. - 27 серпня).

2. Приїжджаю додому 6iля 22-ї, вечеряю, листи читаю, газети (АГ.  2003. - 29 жовтня).

3. Зустрiлися якось у музеї два гомосексуалiста (СП. - 2004. - 29 сiчня).

4. Як же без жертв? Без них змiна формацiй - одна нудьга (ВГ. - 2004. - 6 лютого).

5. Французу зменшили термін позбавлення волi до 4,5 pоків (ВВ. - 2004. - 20 лютого).

6. Оголошення в автосалонi: "Новорiчний розпродаж! Продається два "Роллс-Ройса", "Лiнкольн" i "Мерседес-600" (СП. - 2004. -19 лютого).

7. Нас розмiстили в iзольованих один вiд одного примiщеннях (СП. - 2003. -14 серпня).

8. Адже перелiк предметiв у школi [моделей] не обмежується одним дефiле (Е. - 2004. - 26 лютого).

9. Дiлянка невелика, якихось 3,02 гектари (ЛГ. - 2004. - 2б лютого).

10. Пройшло декiлька часу, знайшлася людина, яка тодi знiмала поряд з основною камерою на меншу, але теж професiйну, i передала нам плiвку (АГ. - 2004. - 25 лютого).

11. Адже на це йому треба витратити приблизно 4,5 тисяч євро в piк (СП. - 2003. - 21 серпня).

12. Там вона [Шенон Догертi] довго не затрималася (лише 4 сезона), оскiльки характер акторки не вiдповiдав героїні (СП. - 2004. - 4 березня).

13. Ще він [Михайло Поплавський] не соромиться давати iнтерв’ю в одних шкарпетках (АГ. - 2004. - 24 березня).

14. А й справдi, як серед 700 претенденток, кожна з яких по-своєму неповторна, у декiлька етапiв вибрати чотири найдостойнiшi (Е. - 2004. - 15 квiтня).

В.

1. Перше вбивство він скоїв у 42 року, коли Уран знаходився в протистояннi до Юпiтера (СП. - 2004. - 8 квiтня).

2. У двох iз трьох випадках iнформацiя про замiнування пiдтвердилася, а вибори продовжилися лише пiд тиском уповноваженої з прав людини Нiни Карпачової (АГ. - 2004. -14 квiтня).

3. У той час як багато жiнок cамотнi, iншi мають по два коханця (СП. - 2004. - 15 квiтня).

4. Живе він [Девiд Бекхем) у містi один, а дружина з синами залишилася в Англiї (ВЗ. - 2004. - 22 квiтня).

5. Камерун позбавили шiсть очок, що входять у залiк квалiфiкацiйного турнipy найближчого чемпiонату світу (СП. - 2004. - 22 квiтня).

6. Далеко за пiвнiч, зiбравши людей з виборчої дiльницi i складенi пiвтори десятка aктів, вкрай вимученi ми знову повернулися до комфортабельного штабу "Нашої України" (НБ. - 2005. - 22 вересня).

7. Два англiйця сперечаються (СП. - 2004. - 6 травня).

8. Два українця не розiбралися в ситуацiї на полi (УТ -1. - 2004. - 12 травня).

9. Новобогданiвку пiдiрвали за 2,5 мiльйонiв гривень? (СП. - 2004. -13 травня).

10. Вiдтепер прожитковий мінімум становитиме 362,23 гривень (СП. - 2004. - 13 травня).

11. Meнi стає погано вiд однiєї думки про оформлення документiв (ВЗ. - 2004. - 9 вересня).

12. Майк Тайсон поверне cвоїм кредиторам лише 36,6 мiльйонiв долаpiв (СП. - 2004. - 7 жовтня).

13. Друк бюлетенiв обiйдеться у 10, 7 мiльйонiв гривень (СП. - 2004. - 7 жовтня).

Г.

1. Зустрiч двох Вікторів майже "один на один", що транслювались на шiстьмох українських телевiзiйних каналах, змусила 9,5 млн українцiв покинути вci справи i прикипiти до eкранів телевiзорiв (СП. - 2004. - 18 листопада).

2. А ті факти, якi наводив О.Мороз в 2000 року, нинi використовує правосуддя iншої країни як юридичнi докази (П. - 2004. - 20 травня).

3. Депутат Буської райради очолив органiзовану злочинну групу, яка 1,5 роки чинила розбiйнi напади з катуванням людей (СП. - 2004. - 20 травня).

4. Нагадаємо, що впродовж oстаннix пiвтора роки Сергiя [Реброва] орендував турецький клуб "Фенербахче" (П. - 2004. -10 червня).

5. А от у декларацiї, поданiй у ЦВК, дохiд дружини [В.Януковича) не менший вiд доходу чоловiка - 39 382,65 гривень (П. - 2004. - 19 серрпня).

6. У 2025 роцi мінімум 3,4 мiльярди людей страждатимуть вiд дефiциту прісної води (СП. - 2004. - 23 вересня).

7. Зустрiчаються два чиновника з мiнздраву - наш та iноземний (СП. - 2004. - 4 листопада).

8. У п'ятницю на сайтi Кабмiну бiля 19 години вiд іменi студентiв стали з'являтися чудернацькi заяви (П. - 2004. - 30 вересня).

9. Вони узагальнили 4 основних чинникiв, за якими дiти, молодь i дорослi сприймають рекламних героїв (АГ. - 2004. - 20 жовтня).

10. По-четверте, президентськi вибори вiдбуваються за пiвтора роки до виборiв парламентських (П. - 2004. - 19 серпня).

11. У 50 найбiднiших країнax протягом 46 pоків населення, яке становить 1,7 мiльярд, зросте втричi (СП. - 2004. - 23 вересня).

12. Попереднє досягнення було датовано 30 вересням 1988 року (П. - 2004. - 26 серпня).

13. Фактично на кожнiй дiльницi в областi було по два спостерiгача з Донецької областi (СП. - 2004. - 4 листопада).

14. Батько iз сином дивляться стриптиз. На жiнцi залишилися однi чорнi рукавички до лiктiв (АГ - 2005. - 13 квiтня).

Ґ.

1. Hi, ну ви тiльки уявiть: 22 гравцiв, 2 тренери, 10 запасних гравцiв, 1 арбiтр, два бокових суддiв, 6 операторiв, три працiвники телебачення, 50 спортивних журналiстiв i майже 80 000 глядачiв, а цей голуб нагадив саме на мене! (СП. - 2004. - 18 листопада).

2. Жiнконенависник - це чоловiк, який ненавидить жiнок не менше, нiж жiнки ненавидять один одного (СП. - 2004. - 23 грудня).

3. У нiч на 1-ше сiчня львiв’янам пропонують трьохгодинний концерт перед оперним театром (СП. - 2004. -16 грудня).

4. Американський журнал Advertising Age опублiкував список 10 найневдалiших рекламних ролики, якi вийшли на екрани світу за 2004 piк (СП. - 2005. - 5 сiчня).

5. На цей Новий piк подаруй менi, будь ласка, два пальчика лівої руки (СП. - 2004. - 30 грудня).

6. Найменший зрiст з британських монapxiв мав Чарльз І. Його зрiст був 4 фута 9 дюймiв i це до того, як йому вiдрубали голову (СП. - 2005. - 24 березня).

7. Молодий пастух i княжна покохали один одного, втекли (СП. ˜2005. - 3 лютого).

8. До речi, як я дiзналася з офiцiйних джерел, мало лише однiєї краси, щоби полонити серце iноземного жениха (АГ. - 2005. - 2 лютого).

9. День перебування в президентському номepi, подає радiо "Свобода", коштував ще у 2003 роцi бiля 1000 доларiв (П. - 2005. - 24 лютого).

10. Попереду - 75 вiдсоткiв необхiдних робiт, на виконання яких залишається два з половиною мiсяця (ВЗ. - 2005. - 10 лютого).

11. Для цього нам необхiдно щонайменше два з половиною мiсяця (ВЗ. -2005. -10 лютого).

12. Незважаючи на раннiй час, на Банковiй зiбралося понад три десятка осiб (Е. - 2005. - 24 березня).

13. У восьмiй вечора останнiй дзвiнок дзвонив, за тим - вечipня школа, а ще ж методична робота (Е. - 2005. - 20 сiчня).

14. В центрi містa двоє невiдомих бiля 11-ї дня пiдiйшли до Федiрка, пирскнули в обличчя сльозогiнний газ i побили його бiтами (АГ - 2005. -13 квiтня).

Д.

1. Бо почув про таємничий двадцятьп’ятий кадр, який може зомбувати свiдомiсть. Атєц! Праснiсь! Якби той двадцятьп’ятий кадр i справдi iснував, то ми би тутка вci за Януковича проголосували (П. - 2005. - 5 травня).

2. Тепер Кабмiн знайшов вихiд i запропонував новий виток комунiзму: переселити людей iз "хрущовок" у новi будинки в тому ж районi, до того ж компенсувати їхню ностальгiю за старим помешканням бiльшою в пiвтори рази площею (АГ - 2005. -18 травня).

3. Ейфорiя п’ятидесятих, але в новому баченнi (СП. - 2005. - 2 червня).

4. А євреїв у нас у полонi було 10 173 чоловiки (ЗВУ+. - 2005. - 9 червня).

5. Ще першого дня з українського боку було кiлька викладачiв та аспiрантiв iнституту, а вже другого i третього залишились однi поляки (П. - 2005. -16 червня).

6. Посудiть caмi: мiлiцiя затримала вi Львовi 73 злодiя, що спецiалiзуються на автах (П. - 2005. - 23 червня).

7. Шкода викинутих коштiв. Замість цього можна було б придбати пару комп’ютерiв, яких хронiчно бракує в iнститутi (П. - 2005. -16 червня).

8. Дуже цiкава мiсцина: ззовнi палить сонце, а в печерi маленьке природне книгосховище, де температура повiтря бiля нуля градусiв (ЗВУ - 2005. - 25 червня).

9. Що стосується нашого "манiяка", то він виявився дуже приємним чоловiком pоків п'ятидесяти, тренером з дайвiнгу (ЗВУ - 2005. - 25 червня).

10. До Львiвського форуму видавцiв - найбiльшої книжкової виставки-ярмарку в Українi - залишається два з половиною мiсяця (ВЗ. -- 2005. - 30 червня).

11. Сьогоднi населення міст складає 3,2 мiльярди при тому, що населення вciєї планети досягло 6,5 мiльярдiв осiб (П. - 2005. -14 липня).

12. Тривалiсть життя в Українi досi на 2,5 роки бiльша, нiж пересiчно у світi (П. - 2005. - 21 липня).

13. Як кажуть свiдки, Родрiгес практично нiколи не залишає Keтi Холмс одну (АГ - 2005. - 20 липня).

14. Футбол. Україна готова прийняти два чемпiоната Європи (СП..2005. - 21 липня).

15. 3а oстаннi пiвтора мiсяцi було здiйснено 20 таких дзвiнкiв, бiльшiсть з яких aнонімнi (СП. - 2005. - 21 липня).

V. ВИКОРИСТАННЯ ЗАЙМЕННИКIВ У ДІЛОВОМУ, НАУКОВОМУ ТА ІНШИХ СТИЛЯХ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ

Широке семантичне застосування та cтрокатість морфологiчних i синтаксичних ознак займенникiв зумовлюють рiзноманiтнiсть їх стилiстичних функцій.

1. Особові займенники. Займенник я позначає особу мовця (людини чи персонiфiкованих iстоти, предмета). Займенник я при формах дiєслiв теперiшнього й майбутнього часу пропускають, що, наприклад, характерне для наукового стилю, в якому замiсть я вживають також т.зв. авторське ми. Але за протиставлення обов’язково наголошується займенник (у другiй частинi речення): Я прийшов, а ти ні. Паралельне вживання займенникiв першої особи однини i дiєслiвних форм першої особи "акцентує увагу на iнформацiї про мовця, вирiзняє його в комунiкативному планi". Займенник я входить до складу фразеологiзованих сполучень, якi вживають з метою переконати когось у чомусь, передати ставлення (здебiльшого скептичне) до когось чи до чогось або як погрозу: Не я буду; Щоб я провалився.

Займенник ми позначає групу мовця разом з iншими особами , а також може:

• набувати експресивного забарвлення, передавати поняття друзi (близькi, однодумцi) i протиставлятися ви (МИ i ви);

• набувати значення я, коли автор говорить вiд іменi колективу (авторське ми в публiцистичному й науковому стилях) (ми дослiдили);

• уживатися замiсть я в сполученнi з прийменником з О .в. iменника або займенника (ми з мамою, ми з тобою). Це є характерним для розмовного стилю;

• уживатися замiсть я в opaторів, учителiв, лекторiв, щоб уникнути повторення я (МИ розглянули тему .);

• уживатися замiсть ти, ви для передавання спiвчуття, жартiвливостi, iронiчностi, глузування тощо (он ЯК МИ заговорили);

• уживатися замiсть я в офiцiйних звертаннях монархів для створення високої урочистостi.

Позначаючи особу чи предмет, до яких звернене мовлення, займенник ти може також набувати й iншого (здебiльшого узагальненого) значення:

Кому ти потрiбен з такими знаннями?! З цим значенням ти часто вживають у розмовних фразеологiзмах, а також у прокльонах: А щоб тобi ... I що ти йому скажеш?! 3айменник ти може мати рiзноманiтне експресивне забарвлення, передаючи грубiсть, презирство, зневагу i нiжнiсть, iнтимнiсть, повагу тощо. Усталеним прийомом (особливо в поетичнiй мовi) є звертання до визначних осiб не у формi пошанної множини, а у формi пошанної пафосної однини: Ти зiгрiвала Майдан!

Займенник ви позначає групу осiб, до якої належить особа спiврозмовника разом з iншою особою (з iншими особами). Kpiм того:

• у сполученнi з прийменником з та О.в. iменника або займенника ви означає ти (або шанобливе ви) з ким-небудь (ви з нею пiдiть у лабораторiю);

• ви вживають замiсть ти для передавання ввiчливостi (пошанна множина). Тут варто пам’ятати таке:

слова весь, один, який, такий iз займенником ви узгоджуються в однинi, а вживання їх у множинi є просторiчним або експресивно забарвленим, передає улесливiсть, пiдлабузництво; прикметник у складі iменногo присудка також треба ставити в однинi (яка ви вродлива);

• при займеннику ви присудок, виражений коротким прикметником, не вживають. Тут можлива тiльки форма множини (ви згоднi, а не ви згоден);

• нестягненi форми повних прикметникiв (веселая, вeceлії) при ви не вживаються;

• здебiльшого прикметники при ви в ролi присудка можуть мати i форму однини, i форму множини (ви гарнi- ви гарна). При цьому виникають такі вiдтiнки: у множинi повнiше передається емоцiя ввiчливостi, в однинi - приязнь, iнтимнiсть, фамiльярнiсть.

Biн, вона, воно, вони замiнюють у мовленнi слова, що позначають не тiльки назви iстот, а й назви рiзних предметiв. Тому займенники третьої особи стоять здебiльшого пiсля iменникiв, указуючи на них. 3айменники третьої особи позначають також основні предмети мовлення, якi з тих чи iнших причин iменниками не називаються; цi предмети мовлення маскують, евфемiстично позначаючи займенником: Його проти ночi не згадуй!

Займенник воно має особливо багато семантико-граматичних i стилiстичних модифiкацiй; він, крім основного, може мати значення вказiвностi, неозначеностi (Що воно таке?), значення частки (Оце воно тобi й є!). Воно в значеннi частки входить до складу розмовних фразеологiзмiв: воно й видно, ось воно як. Форму Р-Зн.в. (його) вживають як частку, посилюючи питальнi займенники та займенниковi прислiвники: Що б його зробити? Куди б його пiти? Форма воно є також засобом експресивного забарвлення, передає зневагу, презирство, спiвчуття, жаль тощо: Воно ще зовсiм слабке. А воно ще й комизиться.

Вони замiсть він уживають для улесливого, пiдлабузницького позначання представникiв, якi займають вищу від мовця посаду, а також переважно в просторiччi для висловлювання поваги, пошани. Вживання заайменникiв він, вона на позначення присутньої пiд час розмови третьої особи має відтінок або неввiчливостi, або фамiльярностi, iнтимностi.

3. Присвiйнi займенники. За логiчного або емоцiйного пiдкреслення, виокремлення особи замiсть можливогo займенника свій уживають мій, твiй, наш та iн.: Я люблю мiй народ. У розмовному мовленнi свiй може набувати рiзноманiтних стилiстично забарвлених переносних значень:

• передавати узагальнену належнiсть (Кожен кулик свое болото хвалить. Свое болото найдорожче);

• уживатися в ролi прикметника (Свої люди- чужi люди);

• субстантивуватися (Своє - найдорожче. Йду до своїх);

• входити до складу експресивно забарвлених фразеологiзмiв (На своїх двох. Свого часу).

Займенник наш (наша, наше, нашi) може:

• передавати близькiсть, відданість загальнiй справi, патрiотичнi почуття тощо (За наш народ, за наше нацiональне вiдродженння. Наша Українa);

• протиставлятися прикметниковi з антонiмiчним значенням (Нашi й ворожi бiйцi. Нашi й чужi люди);

• субстантивуватися (Фiльм О.Невзорова "Нашi");

• здебiльшого опредмечуючись, входити до складу рiзних фразеологiзмiв (Наша взяла! Наших б’ють! , нашим i вашим. Наш брат. Наше згори?

Г.Й.Волкотруб та деякi iншi дослiдники культури мови дають рекоменндації щодо вживання конструкцiй з iхнiй, їхня, їхнє, їхнi та з iх. При цьому пiдкреслюють, що згаданi конструкції розрiзняються суто стилiстично. Книжна форма їx переважає в офiцiйно-дiловому й науковому стилях. Для iнших стилiв прийнятнiший присвiйний займенник їхнiй. Форми М.в. на кшталт (на) моїм, своїм, синонiмiчнi з (на) моєму, своєму, є наближениими до розмовних. Форми Р. i Д.в. на кшталт мойого, мойому, мому просторiчнi або дiалектнi.

2. Зворотний займенник "себе". Зворотний займенник себе завжди стосується тiльки пiдмета й, виступаючи в реченнi додатком, набуває значення вiдповiдно до значення пiдмета: Василь насипав собi борщу [собi = Василевi). I.Р. Вихованець вiдносить до зворотних займенникiв, крім себе, ще й один одного. Коли займенник себе стосується особи, яку в межах речення можуть позначати рiзнi iменники, то можливе виникнення двозначностi внаслiдок вiднесення займенника себе до тих слiв, що можуть також виступати як суб’єкти цiєї дії або стану, тобто якщо займенник себе стосується кiлькох iменникiв, то це є причиною виникнення двозначностi: Степан попросив дружину насипати собi борщу.

4. Вказівні займенники. Посилювальнi вказiвнi займенники оцей (оця, оце, оцi), отой (ота, оте, oтi), отакий (отака, отаке, oтакi) здебiльшого вживають у розмовному мовленнi. Займенники сей (ся, се, ci), отсей (отся, отсе, oтci) вживаються лише зрiдка. Цi форми використовують як дiалектизми й архаїзми, що мають вiдповiднi стилiстичнi функцiї, надають мовленню урочистого характеру або передають iронiю. Займенник цей уживається тодi, коли йдеться про те, що перебуває в безпосереднiй просторовiй або часовiй близькостi до мовця. Займенник той використовують для позначання чогось дальшого, наступного. 3айменник тамтой уживають як дiалектний. У стiйкому експресивному сполученнi такий-сякий (або сякий-такий) є вказiвний займенник сякий, що самостiйно не вживається. Займенниковi форми таке, така, таку, такi; те, та, ту, тi; це, ця, цю, цi, се, ся, сю, ci можуть мати нестягненi форми (такеє, сюю, ції та iн.), що вживають, як i аналогiчнi форми прикметникiв, у фольклорi. Займенники той, ото, ота, це, оце, така, таке в розмовному мовленнi можуть вживатися в ролi часток, забарвлюючи мовлення емоцiйними вiдтiнками незадоволення, роздратування, презирства, здивування тощо: Таке скажеш! Ото тобi й на! Займенник той можна вживати замiсть особового займенника вiн, запобiгаючи виникненню двозначностi: Студент пpинic курсову роботу науковому керiвниковi. Він довго не брався до неї- Студент принiс курсову роботу науковому керiвниковi. Той довго не брався до нeї Займенник той у розмовному й художньому мовленнi є стилiстичним засобом виокремлення, пiдкреслення iменникiв i прикметникiв (часто в порiвняннях зi словами як, наче, немов, неначебто, немовбито тощо): А степ як той океан. Посилюють i виокремлюють якiсть, пiдкреслюючи прикметники, вказiвний займенник такий i питальний який: Такий ти веселий! Яка ти щаслива!

5. Означальні займенники. Синонiмiя означальних займенникiв явище, характерне для мови ЗMI. Спiльною рисою означальних займеннникiв - весь, всякий, сам, самий, кожний (кожен), жодний (жоден), iнший - є узагальнено-якiсне значення, властиве їм.

NB! У кiлькох означальних займенникiв відзначається і повна i коротка форма: кожний i кожен, жодний i жоден, усякий i усяк. Два останнix займенники вживаються у розмовному мовленнi, вci iншi належать до загальностильових.

Водночас кожний iз означальних займенникiв має свої вiдтiнки значення й особливостi вживання. Зокрема, займенники всякий i кожний дуже близькi за значенням. Вони позначають сукупнiсть узятих окремо одиниць кiлькiсного ряду. Проте окремiшнiсть, роздiловiсть виразнiше передає займенник кожний, а сукупнiсть - займенник усякий.

Займенник усякий має ще й такi особливi значення:

• рiзний, рiзноманiтний, найрiзноманiтнiший, усiлякий (Ходять тут усякi люди);

• будь-який з ряду однорiдних предметiв (Про це здогадується всяка дiвчина).

Займенник кожний (кожен) має iншi особливi значення:

• один з ycix у цьому кiлькiсному рядi (Кожен зi студентiв);

• будь-який iз собi подiбних, узятий окремо (Кожен журналiст має це знати).