Теорема 6. Будь-яка інформація включена в структуру комунікації викликає реакцію, але адекватною така реакція буде тільки в того реципієнта, якому вона адресована.

Доведення: припустимо, що у процесі комунікації мовець формує тезу, яка сама по собі не входить до попередньої теми, але при тому працює на комунікативну мету, на її реалізацію. Фактично йдеться про тематичний відступ. За умови професійного підходу, такий відступ буде усвідомленим і матиме певну мету, яка структурно включатиметься до мети комунікативної. Проте, як і для будь-якого відступу від головної тези, характерними ознаками для такого відступу буде або ж деталізація, тобто повідомлення відомих чи не відомих аудиторії подробиць, або вияв авторських асоціацій з метою показати обізнаність, компетентність чи просто рівень володіння проблемою. Враховуючи спрямованість повідомлюваного на реалізацію генеральної комунікативної мети, визначимо реакцію аудиторії як передбачувану мовцем. У такому випадку переконливість повідомлення реалізується або ж на рівні логічної структури, або ж на рівні структури емоційної. З огляду на те, які чинники впливу, логічні чи емоційні використає автор, частина аудиторії залишиться неохопленою, отже адекватно зреагувати не зможе, оскільки характер реакції виражається не стільки ситуацією мовлення і ставленням до мовця, скільки здатністю до сприймання й адекватного усвідомлення типів інформації. Теорему доведено.

Нехай уведення інформації в структуру повідомлення зумовлено мотивами А, В, і С. причому мотив А реалізує логічні настанови, В – емоційні, С – конденсує і логіку і емоцію. Для цього випадку варто вказати на те, що така інформація орієнтується на певну цільову аудиторію, і сприймання та адекватна реакція на неї можливі за різними типами: А, В, АС, ВС і С. таким чином аудиторія буде поділена, і реакція буде неоднозначною. Теорему доведено.

За умови, що включення інформації організується автором тільки за типом С, аудиторія теж буде поділена, оскільки складний аналітичний компонент передбачає складну реакцію, яка не може бути прогнозованою для аудиторії. Отже і характер сприймання буде змінюватися відповідно до типології сприймання. Теорему доведено.

Аналоговий рівень доведення

Теорема: для ефективного спілкування варто враховувати, що хочуть почути, проте не варто забувати те, що спонукало до комунікації.

Доведення: Ох і важко ж виступати перед жіночою аудиторією. Мені можуть заперечити, мовляв, нічого в тім важкого немає, жінка така ж людина як і чоловік, ну майже, додадуть червоніючи.

А тут дозвольте не погодитись.

По-перше чоловік звучить гордо. А по-друге, хто це вам сказав, що чоловік навіть зовнішньо на людину, тю! вибачте, на жінку схожий?

У жінки очі як зіроньки, а у чоловіка “чого ти свої баньки вилупив”, у жінки брови як смужечки, а у чоловіка “Ти мені похмурся, похмурся, змаху оті кущі повисмикую!”, у жінки руки як крила у лебідки, а у чоловіка – “куди ти ото свої граблі сунеш”. Це зовнішньо. До того у жінки є внутрішні органи: легені, серце, артерійки, судинки там різні… У чоловіка теж є. “Сто чортів тобі в печінку” називаються.

А ще у жінки є язик…

А ви бачили жінку у дії?! Та ще й на виступі? Та ще й як їх не одна?

Ти їй: “Моя ви натхненнице, музо!”, а вона сусідці: “А он той плюгавенький, глянь три волосини й ті не зачеше…” Ти їй: “весняно-чиста, ніжно-чарівна”, а сусідка у відповідь: “Ага, таке миршавеньке, і воно ж туди в поети!” Ти їй “спинився на розпутті…”, а вона сусідці: “Мій учора тоже спинився. Це розпуття у них “п’яний угол” називається. Знов качалку побила, не настачиш на нього, ірода!”

А як жінка ще й у поезії шурупає – тоді все, гайка! І рими у вас дієслівні, і очі квадратні, і композиція шкандибає, і оправа на окуляри не модна, і розміри… А от тут починається найстрашніше. Вона бере своїми ніжними пальчиками отой самий розмір і починає прикладати – до вух, носа, потилиці, штанів, краватки, мухи над вашою головою і навіть… ну ви знаєте жінок, – навіть до вірша.

Одне слово – вона! Жінка!

Але повернімося до головного – чоловік, все-таки, звучить гордо. І жінці на це відповісти нічого. Хіба що як ото вони завжди кажуть: “Як побачиш, що у мене руки в боки, то мені одінаково на яку сторону в тебе шапка”.

…Що не кажіть а важко все ж виступати перед жіночою аудиторією.

Можливості: передбачення реакцій аудиторії приводять до формування адекватних реакцій оцінки, це можливе лише у тому випадку, коли автор орієнтується на емоційні фактори впливу і стимулює процеси зараження в аудиторії при безпосередньому спілкуванні, чи формує індивідуальний чуттєвий образ при спілкуванні опосередкованому (тут емоційні компоненти подаються для обґрунтування авторської оцінки і не виражають, як правило, змістових залежностей)

Загальний висновок: ефективність мовлення для неоднорідної масової аудиторії зумовлюється професійним формуванням моделі переконування, яка б включала різноманітні прийоми.