- •1.1. Сутнісно-еволюційний зміст категорії «стратегія»
- •1.2. Філософська та організаційно-управлінська суть концепції стратегії
- •1.3. Переваги та недоліки стратегічного мислення
- •Тема 2. Роль, значення, сутність і місце мети у стратегічному управлінні
- •2.1. Генеза та еволюція поняття
- •2.2. Місія, генеральна мета підприємства
- •2.3. Класифікація цілей
- •2.4. «Дерево цілей» підприємства
- •Тема 3. Стратегічний контекст підприємства
- •3.1. Еволюція розуміння і передбачення майбутнього підприємств
- •3.2. Характеристика передумов застосування стратегічного управління на підприємствах України
- •Тема 4. Оцінювання зовнішнього середовища підприємства
- •4.1. Зовнішнє середовище підприємства
- •4.2. Проміжне середовище
- •Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
- •5.1. Внутрішнє середовище організації
- •5.2. Визначення потенціалу підприємства та методи його оцінки
- •5.3. Swot-аналіз та його суть
- •Тема 6. Стратегії бізнесу
- •6.1.«Стратегічний набір» як система стратегій
- •6.2. Класифікація загальних та загально конкурентних стратегій
- •Тема 7. Стратегія диверсифікації діяльності підприємства
- •7.1. Сутність та значення стратегії диверсифікації діяльності підприємства, способи її розробки
- •7.2. Класифікація стратегій диверсифікації
- •Тема 8. Стратегія зовнішнього розвитку підприємства
- •8.1. Фактори, що впливають на міжнародні стратегії
- •8.2. Типи міжнародних стратегій
- •8.3. Глобальна стратегія і конкурентна перевага
- •Тема 9. Корпоративна стратегія підприємства
- •9.1. Розробка виробничих стратегій
- •9.2. Розробка стратегії управління персоналом
- •9.3. Розробка фінансової стратегії
- •9.4. Розвиток корпоративної стратегії
- •Тема 10. Матричні методи формування корпоративної стратегії підприємства
- •10.1. Вибір стратегічного рішення за допомогою моделі бкг (всс)
- •10.2. Аналіз стратегічних позицій за допомогою моделі ge/McKinsey
- •10.3. Обґрунтування вибору стратегій за допомогою моделі adl-lc
- •Тема 11. Альтернативність у стратегічному виборі
- •11.1. Стратегічні альтернативи розвитку підприємства
- •11.2. Загальні принципи формування стратегій
- •11.3. Основні конкурентні стратегії
- •11.4. Розгляд і вибір базових конкурентних стратегій
- •Тема 12. Суть стратегічного планування
- •12.1. Мета та принципи стратегічного планування
- •12.2. Бар'єри стратегічного планування та способи їх подолання
- •12.3. Моделі стратегічного планування
- •Термінологічний словник
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова література
9.3. Розробка фінансової стратегії
Фінансова стратегія — це підсистема корпоративної (чи ділової) стратегії, подана у вигляді довгострокової програми конкретних дій з використання власних і залучених зовнішніх фінансових ресурсів в організації для досягнення стратегічної конкурентної переваги.
В інших термінах фінансова стратегія — це сфера перетинання і спеціалізованої інтеграції фінансового і стратегічного менеджменту.
Первинний формат стратегії. Особливості. Значення фінансової стратегії, тобто стратегічного аспекту фінансового фактора діяльності організації, видається очевидним. І особливо це очевидно саме в російських умовах, що за критеріями нормального фінансового стану можна оцінювати тільки як довгостроково і стійко кризові.
Але навіть у таких умовах бізнес існує і якось розвивається. Отже, і він загалом, і його фінансова складова зокрема підкоряються відповідним загальним законам і закономірностям.
Тому в даному контексті насамперед треба підкреслити, що фінансовий фактор — це найважливіший критичний фактор будь-якого бізнесу, причому як у його тактичному, так і в стратегічному аспекті. Це можна вважати першою характерною рисою фінансової стратегії.
Друга особливість фінансової стратегії:
фінансовий вимірник — єдиний вимірник усіх ключових моментів будь-якого бізнесу;
фінансовий аспект властивий кожній спеціалізованій стратегії для усіх їх є істотним; ^
фінансові аспекти всіх спеціалізованих стратегій і стратегії в цілому — це внутрішні моменти фінансової стратегії.
Таким чином, фінансова стратегія в певному значенні є універсальною стратегією, і, крім того, через фінансову стратегію відбувається особливе — за допомогою фінансів — інтегрування всіх спеціалізованих стратегій і всіх окремих стратегічних" позицій в єдину, цілісну й органічну стратегію організації.
Характерна риса фінансової стратегії полягає також у тому, що діяльність з її розробки і контролю за реалізацією і в теорії, і на практиці є однією з найбільш централізованих стратегій компанії.
Система цілей. При правильно поставленому процесі розробки корпоративної стратегії, так само як і у випадку з виробничою стратегією, система цілей фінансової стратегії повинна логічно випливати зі зміни стратегії організації. Із встановлених основних стратегічних цілей першого рівня система фінансових цілей повинна «виростати» як особлива фінансова галузь загального дерева стратегічних цілей організації.
У випадку побудови дерева стратегічних цілей організації методика формування фінансової галузі дерева, тобто системи цілей фінансової стратегії, може бути такою.
Крок 1. Визначення базового формату. Встановлюється загальне дерево стратегічних цілей організації, наприклад, з 4 рівнів.
Крок 2. Встановлення інтегральної фінансової мети. На рівні 1 загального дерева стратегічних цілей задається тільки одна інтегральна чи загальна фінансова мета організації.
Крок 3- Визначення основних цілей фінансової стратеги. На рівні 2 задається мета, що цілком відповідає основним стратегічним цілям встановленого формату фінансової стратегії.
Крок 4. Задання стратегічних вказівок з фінансів. На рівні З задаються конкретні стратегічні вказівки з фінансів, що цілком відповідають вказівкам установленого формату фінансової стратегії.
Стратегічні вказівки. Мета і вказівки фінансової стратегії повинні задовольняти загальні вимоги, що висуваються до стратегічних цілей і стратегічних вказівок.
Крім того, ці стратегічні цілі і вказівки зобов'язані адекватним чином розкривати предметну специфіку саме фінансової стратегії організації.
Конкретні дії. У даному контексті, не вдаючись у більш докладний опис можливих для фінансової стратегії конкретних дій, необхідно відзначити такі 2 позиції.
Система стратегічних вказівок і адекватних конкретних дій фінансової стратегії повинна бути розроблена не тільки в розрізі всіх конкретних основних позицій стратегії, але і на всі конкретні роки заданого стратегічного періоду.
На кожний поточний тактичний період у загальному бізнес-плані організації в розділі фінансовий план по кожній стратегічній вказівці фінансової стратегії повинна розроблятися і затверджуватися адекватна локальна система конкретних дій організації.
Стратегічний фінансовий баланс. У рамках фінансової стратегії на конкретно задану перспективу можлива розробка одного прогнозного стратегічного балансу чи їхньої системи.
Наприклад, на 5-річну стратегічну перспективу можна встановити систему таких стратегічних балансів: на 2 роки, на 3 роки, на 5 років.
Стратегічні баланси повинні складатися по істотно більш укрупнених, тобто агрегованих, позиціях у порівнянні зі звичайними (звітними) річними балансами організації.
Стратегічна орієнтація на «подвійне життя». Фінансова стратегія сучасної організації повинна вирішувати відповідні питання в рамках трьох основних напрямків:
повноцінний фінансовий сервіс усіх профільних бізнесів, що створюють і реалізують продукт організації;
ефективний фінансовий бізнес на тимчасово вільних коштах організації;
відносно самостійні фінансові бізнеси, здійснювані системою дочірніх і/чи родинних фірм організації.
Різноманіття функціональних стратегій
Організація може розробляти стільки окремих функціональних стратегій, скільки вважає за потрібне. Якихось твердих загальних правил чи обмежень на цей рахунок не існує.
По-перше, розробка функціонального аспекту корпоративної стратегії істотно «зав'язана» на конкретну бізнес-ситуацію, й ефективність, як правило, досягається тільки в результаті деякого практичного досвіду роботи з функціональними різними стратегіями.
У літературі зі стратегічного менеджменту, крім відзначених функціональних стратегій, досить часто також зустрічаються:
технологічна стратегія;
інвестиційна стратегія;
стратегія в галузі НЮКР чи стратегія досліджень і розробок (К&Л);
інформаційна стратегія;
стратегія розвитку власне менеджменту чи управління організацією і т.д.
При цьому простий аналіз показує, що загальне різноманіття функціональних стратегій задається величезним різноманіттям конкретного функціонального розходження діяльності в різних організаціях.