- •Любов кияновська українська музична культура (навчальний посібник)
- •Музична культура київської русі. Українська музика до XVIII ст.
- •Максим созонтович березовський
- •Духовний концерт «Не отвержи мене во время старости»
- •Дмитро степанович бортнянський
- •Духовний концерт № 15 «придіте, воспоєм»
- •Артемій ведель (ведельський)
- •Концерт «доколе, господи»
- •Cемен гулак-артемовський
- •Михайло вербицький
- •«Заповіт»
- •Петро ніщинський
- •«Вечорниці», вставна дія до драми тараса шевченка «назар стодоля»
- •Микола лисенко
- •Опера «тарас бульба»
- •Кантата «радуйся, ниво неполитая»
- •Українська опера в лисенківську добу (“Осада Дубно” п.Сокальського, “Катерина” м.Аркаса)
- •Хіх ст. (огляд творчості і.Лаврівського, в. Матюка, а.Вахнянина, о. Нижанківського, д.Січинського)
- •Кирило стеценко
- •Хор «прометей» (слова о.Коваленка)
- •Кантата «шевченкові»
- •Микола леонтович
- •"Щедрик"
- •«Дударик»
- •Яків степовий (якименко)
- •Фортепіанна творчість. Прелюд пам’яті Шевченка. Рондо сі мінор.
- •Станіслав людкевич
- •Кантата-симфонія «кавказ»
- •Василь барвінський
- •Левко ревуцький
- •Симфонія №2
- •Борис лятошинський
- •Хори на вірші тараса шевченка "Тече вода в синє море"
- •Віктор косенко
- •«11 Етюдів у формі старовинних танців»
- •Куранта мі мінор
- •Українська музична культура 50-х рр.
- •Микола колесса
- •"Лемківське весілля"
- •Українська музична культура 60-х - 90-х рр.
- •Віталій губаренко
- •Валентин сильвестров
- •Мирослав скорик
- •Кантата “весна”
- •Леся дичко
- •Євген станкович
- •Камерна симфонія № 3
- •Віктор камінський
- •Музика української діаспори
Духовний концерт «Не отвержи мене во время старости»
Цей концерт був написаний в другій половині 60-х років ХVІІІ ст., орієнтовно він виник 1765 чи 1766 р.28 Його літературною основою послужили слова псалма № 70 з Псалтиря (Давидових псалмів, однієї з книг Старого Заповіту), однак автор втілив не весь текст повністю, а лише частково: вибрані п’ять строф, найбільш драматичні з усіх 24-х. Подаємо текст концерту в перекладі митрополита Іларіона Огієнка:
Не відкинь мене в час старості, коли зменшиться сила моя, не покинь мене.
Бо вороги мої проти мене змовляються і ті, що чатують на душу мою, нараджуються спільно, кажучи:
«Бог покинув його, доганяйте і хватайте його, бо нема кому рятувати».
Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши, Боже, на поміч мені.
Нехай засоромляться і щезнуть ті, що обмовляють душу мою.
Концерт складається з чотирьох частин, які яскраво контрастують між собою і за темпом, і за забарвленням, а головне - за настроями, котрі в них втілюються. Головна думка концерту повністю відповідає відомій ще з часів античності метафорі на означення героїчної боротьби за достойне життя – "через терни до зірок", тобто, через страждання й муки, тяжкі випробування тіла і духу – до боротьби й перемоги.
Перша частина висловлює величаву скорботу, в ній декілька разів повторюється благання зневіреної, доведеної до відчаю людини до всемогутнього й милосердного Бога. Сама мелодія нагадує звучання багатьох українських тужливих пісень (серед них згадуються «За нашою слободою», «Кущ калини розвивається», «Ой нас, братці, п’ять» та багато інших). У своєму розвитку вона набуває рис драматичності, ніби втілюючи ті важкі випробування, які довелось зазнати людині, створює настрій неспокою й загрози.
Друга частина, що уособлює «ворожу силу» з її агресивністю й зловісністю, починається одразу після першої без перерви. Тут теж відчутний вплив української пісні, проте композитор використовує його незвично - характерні мотиви українських жартівливих пісень набувають зловісного, жорстокого звучання, ніби грізна насмішка долі.
Третя частина - найменша з усіх частин циклу, це ніби остання пристрасна молитва перед вирішальною розв’язкою, що повинна невдовзі наступити. У музиці немає бурхливого розвитку, все раптом ніби завмирає в покорі й смиренні.
І тим більшим контрастом вривається в цей молитовний і стриманий настрій рішуча й цілеспрямована тема фінальної фуги29, в основу якої покладена та сама мелодія, на якій в першій частині звучала молитва «Не відкинь…». Але тепер вона перевтілюється до невпізнанності – з невпевненого, несміливого у своїй безнадії й розпачу благання виростає сильний, вольовий мотив, сповнений життєвої сили і незламності, що швидко й переможно досягає вершини. Впевнено та урочисто звучать останні рядки «Нехай засоромляться й щезнуть…». І завершення концерту сприймається як перемога людського духу над невблаганністю долі.
Спадщина М.Березовського приходить сьогодні не лише до українських слухачів, але й до всієї Європи, світу, знаходяться все нові й нові твори, відроджуючись із забуття, які і з величезним успіхом виконуються на концертних естрадах та в церковних богослужіннях. Справжньою подією стало виконання його Сонати для скрипки і чембало у вісімдесятих роках, видання в Україні арій з опери «Демофонт», віднайдених вже в наш час у архівах бібліотек Англії і Франції. Особливою популярністю користуються в сучасників його духовні твори - концерти, причасні пісні, «Херувимські». Вони поповнюють репертуар сучасних професійних і навіть любительських хорів, видаються їх ноти, з’являються аудіозаписи.
ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ:
В яких жанрах Максим Березовський створив перші зразки в українській музиці?
В яких ще сферах музичної діяльності, крім композиції, прославився М.Березовський?
Де і в яких ролях він виступав?
Звідки походить композитор?
Яким чином, завдяки кому він потрапив у Петербург?
Де і в кого навчався М.Березовський за кордоном?
Які твори і в яких жанрах були там написані?
Які обставини призвели до трагічної загибелі композитора?
Які тексти зі Святого Письма обирає композитор для своїх духовних концертів?
З яких частин складається духовний концерт «Не отвержи мене во время старости»?
Які паралелі з українським фольклором викликають музичні теми духовного концерту "Не отвержи мене во время старости"?
Які твори Березовського були віднайдені в ХХ сторіччі?