1. Підготуйте усні відповіді на всі пункти плану заняття. При потребі робіть записи у робочий зошит.

2. Підготуйтеся до виконання тестового завдання з теми семінарського заняття.

3. Дайте відповіді на такі запитання:

а) які основні риси радянського мовознавства;

б) які етапи історії радянського мовознавства ви можете назвати;

в) у чому полягають помилки "нового вчення про мову" М.Я.Марра.

ТЕМИ ДЛЯ РЕФЕРАТІВ

Теми рефератів присвятіть вивченню лінгвістичної спадщини та аналізу лінгвістичних поглядів А.Ю.Кримського, Л.А.Булаховського, М.Я.Марра, Л.В.Щерби, І.І.Мєщанінова, Є.Д.Поливанова, Ю.Ф.Карського, інших українських учених.

ЛІТЕРАТУРА

А. Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних учень. — К., 1980. — С. 169-205.

Кодухов В. И. Общее языкознание. — М., 1974. — С. 99-116.

Кондрашов Н. А. История лингвистических учений. — М., 1979. — С. 178-213, 163-177.

Березин Ф. М. История лингвистических учений. — М, 1984. — С. 264-302.

Б. Березин Ф.М. Хрестоматия по истории советского языкознания. — М., 1981. — С. 43-50 (Л.В.Щерба), 56-60 (И.И.Мещанинов).

Звегинцев В.А. История языкознания 19-20 вв. — Ч.2. — М., 1965. — С. 282-287.

ПИТАННЯ

для самопідготовки до екзамену з історії лінгвістичних учень

для студентів ІУ курсу філологічного факультету

Екзаменатор — доц. К.В. Дегтярьова

1. Предмет, завдання і місце курсу "Історія лінгвістичних учень" у системі лінгвістичних дисциплін.

2. Основні принципи історії науки, їх загальна характеристика і реалізація при вивченні лінгвістичних дисциплін.

3. Питання про періодизацію історії мовознавства в сучасній лінгвістиці.

4. Мовознавство в Давній Індії: проблеми і досягнення.

5. Граматика Паніні і досягнення мовознавства Давньої Індії.

6. Відображення давньоіндійської традиції в мовознавстві Китаю, Персії та арабів.

7. Умови виникнення мовознавства в Давній Греції. Філософський підхід до вирішення лінгвістичних проблем.

8. Граматичне учення Аристотеля та александрійська граматична школа елліністичного періоду.

9. Мовознавство в Давньому Римі. Праці Марка Теренція Варрона, граматики Доната і Прісціана.

10. Основні проблеми мовознавства епохи Середньовіччя. Філософський диспут між реалістами і номіналістами.

11. Мовознавча наука в епоху Відродження. Філологічне вивчення мов і виникнення класичної філології.

12. Філософія мови ХУІІ-ХУІІІ віків як відображення філософії раціоналізму (Р. Декарт, Т. Гоббс, Г. Лейбніц). Створення універсальної граматики Пор-Рояля і її роль у становленні загального мовознавства.

13. Виникнення історичної і порівняльної точок зору на мову (погляди Ж.-Ж. Руссо, Й. Гердера, В. Джонса, Ф. Шлегеля).

14. Просвітницька діяльність Костянтина (Кирила) і Мефодія. Роль старослов'янської мови в розвитку мов слов'янських народфв.

15. Відображення візантійської граматичної традиції на слов'янському півдні і на Русі. Другий південнослов'янський вплив.

16. Перші друковані граматики церковнослов'янської мови: "Буквар" Івана Федорова, граматики Мелетія Смотрицького і Лаврентія Зизанія.

17. М. В. Ломоносов і його філологічні праці.

18. Діяльність Й. Добровського як засновника слов'янської філології.

19. Витоки порівняльно-історичного вивчення мов і виникнення порівняльно-історичного мовознавства.

20. Франц Бопп — дослідник мов індоєвропейської сім'ї.

21. Лінгвістичні погляди Расмуса Раска.

22. Якоб Грімм — зачинатель германістики.

23. Питання історичної фонетики у працях О. Х. Востокова.

24. Методологічні засади лінгвістичної концепції Вільгельма фон Гумбольдта.

25. Гумбольдт про походження і сутність мови, про внутрішню і зовнішню форми мови.

26. Мова як діяльність і національна свідомість, відношення мови до мислення у лінгвістичній концепції Гумбольдта. Суспільна роль мови у розумінні Гумбольдта.

27. Морфологічна класифікація мов В. Гумбольдта. Непослідовність і суперечливість лінгвістичних поглядів В. Гумбольдта.

28. Розвиток порівняльно-історичного методу при вивченні романських і германських мов (Ф. Діц, А. Потт, А. Кун).

29. Розвиток порівняльно-історичного методу при вивченні слов'янських мов (Ф. Міклошич, І. Срезневський).

30. Натуралістична концепція мови А. Шлейхера та її значення у розвитку мовознавства ХІХ століття.

31. Методологічні засади лінгвістичної концепції А. Шлейхера. Сильні сторони і недоліки біологічної концепції мови.

32. Типологічна класифікація мов А. Шлейхера. Проблема індоєвропейської прамови і класифікація мов у розумінні ученого.

33. Психологічна теорія Г. Штейнталя. Психологічне обґрунтування сутності і процесів розвитку мови.

34. О. О. Потебня як мовознавець-мислитель. Теорія Гумбольдта в оцінці Потебні.

35. О. О. Потебня про походження мови, про структурні компоненти слова і його внутрішню форму.

36. Учення О. О. Потебні про відношення між почуттям, думкою, поняттям і словом, про естетичну функцію слова. Значення праць О. О. Потебні.

37. Мовознавчі погляди В. Вундта як відображення психологічної концепції в мовознавстві.

38. Виникнення школи молодограматиків і теоретичні основи молодограматизму.

39. Індивідуально-психологічна основа молодограматизму. Праця Г. Пауля "Принципи історії мови".

40. Учення молодограматиків про закони звукових змін і аналогію як методологічну базу вивчення розвитку мов. Історизм і атомізм молодограматичної концепції.

41. Досягнення, недоліки й критика лінгвістичних концепцій молодограматиків. Школи "Слів і речей" (Г. Шухардт) та "Естетичного ідеалізму" (К. Фосслер).

42. Італійська неолінгвістика як критика ідей молодограматиків.

43. Логіко-граматичний напрямок у мовознавстві (К. Беккер, Ф. Буслаєв).

44. П. Фортунатов як засновник Московської лінгвістичної школи. Граматична теорія П. Фортунатова.

45. Учені Московської лінгвістичної школи про об'єкт мовознавства, про відношення мови до мислення і психічної діяльності.

46. О. О. Шахматов — історик мови. Погляди Шахматова на роль старослов'янської мови в історії російської літературної мови.

47. Утворення й теоретичні основи Казанської лінгвістичної школи.

48. Учені Казанської лінгвістичної школи про історичні умови формування і розвитку мов. Суспільна функція мови.

49. Учення Казанської лінгвістичної школи про звук і фонему.

50. Учення Казанської лінгвістичної школи про знаковий характер мови. Вивчення і визначення основних одиниць мови.

51. Теоретична і соціологічна основа поглядів Фердинанда де Соссюра.

52. "Курс загальної лінгвістики" Ф. Соссюра і його значення для сучасного мовознавства.

53. Основні положення теорії Ф. Соссюра.

54. Учення Ф. Соссюра про мову і мовлення.

55. Учення Ф. Соссюра про мову як систему знаків, про природу мовного знака.

56. Ф. Соссюр про внутрішню і зовнішню лінгвістику.

57. Учення Ф. Соссюра про синхронію і діахронію.

58. Женевська школа мовознавства. Лінгвістичні погляди Ш. Баллі.

59. Соціологічний напрям мовознавства. Лінгвістичні погляди А. Мейє, Ж. Вандрієса, М. Коена, П. Лафарга.

60. Виникнення і теоретичні основи структурної лінгвістики як напряму у мовознавстві ХХ століття.

61. Копенгагенська школа структуралізму. Лінгвістичні основи глосематики Л. Єльмслєва.

62. Дескриптивна лінгвістика та її філософські основи. Праці Е. Сепіра і Л. Блумфільда.

63. Празька функціональна школа структурної лінгвістики. "Основи фонології" М. Трубецького.

64. Лондонська структурна школа.

65. Полеміка про методи і шляхи розвитку лінгвістики у зарубіжному мовознавстві ХХ століття (А. Мартіне, Л. Єльмслєв, Е. Косеріу).

66. Теоретико-лінгвістичні основи етнолінгвістики. Європейська (Е. Кассірер, І. Трір, Л. Вайсгербер) та американської (Ф. Боас, Е. Сепір, Б. Уорф) школи етнолінгвістики.

67. Розвиток радянського мовознавства в 20-х роках. Лінгвістична концепція М. Марра.

68. Лінгвістичні погляди О. М. Пєшковського.

69. Лінгвістичні погляди Л. В. Шерби.

70. Лінгвістичні погляди Ю. Ф. Карського.

71. Лінгвістичні погляди Є. Д. Поливанова.

72. Лінгвістичні погляди А. Ю. Кримського.

73. Лінгвістичні погляди І. І. Мєщанінова.

74. Лінгвістичні погляди Л. А. Булаховського.

75. Розвиток радянського мовознавства в 30-40-і роки.

76. Лінгвістичні погляди В. В. Виноградова.

77. Розвиток українського мовознавства в 50-70-і роки ХХ століття.

78. Основні лінгвістичні концепції в українському мовознавстві кінця ХХ - початку ХХІ століття.