Економічні цикли та криза

1. Циклічність та економічна рівновага в ринковій економіці.

2. Економічний цикл: сутність, структура, характеристики. Особливості сучасних економічних циклів.

3. Довгі хвилі(цикли) Кондратьева.

4. Антикризове регулювання держави.

Циклічність (чергування підйомів та спадів економічної активності), хоча це більш позитивна риса (оновлення)

Циклічність - рух від одного стану макроекономічної рівноваги до іншого

Циклічність - форма руху національної економіки, світового господарства вцілому, яка передбачає зміну революційних та еволюційних стадій розвитку економіки.

Економічна рівновага розгладається як вихідний стан циклічності.

Економічний цикл - період від початку однієї кризи до початку другої кризи. Або від одного буму до іншого.

Рецесія - уповільнення темпів зростання.

Спад - суттєве зменшення (0 або менше)

Криза - мінусові показники, різке падіння

- падіння цін

Економічна криза як правило криза перевиробництва відносно платоспроможного попиту. Зростають товарні запаси, ціни знижуються, безробіття зростає, банкрутство зростає, обсяги виробництва зменшуються.

На фазі депресії оновлюється основний капітал (первинний).

На фазі піднесення збілюшується зарплата, зростають обсяги виробництва.

На фазі підйому оновлюється капітал (весь?).

У фазах піднесення і підйому вирішуються минулі протирічча, і створюються нові, на наступну кризу.

Антикризове регулювання держави - цілеспрямовані дії держави і могутніх корпорацій і наднаціональних органів з метою зменшення глибини падіння економічних криз і стабілізації господарської коньюнктури і темпів економічного зростання. При кризі мають знизитись податки, зменшити відсотки по кредитах. При піднесенні і підйомі збільшуються податки і кредитна ставка, щоб підйом був не таким різким.

Види криз (за Шонпетером, рівні криз)

1. Малі цикли (3-4 роки, цикли Кітчена). Характерні для грошово-фінансової системи.

2. Середні цикли (цикли Джугляра, середні, торгово-промислові, базові(змістом є оновлення основного капіталу. 5-7 років).

3. Великі цикли (довгі хвилі Кондратьева, 40-50-60 років). Цей цикл має лише дві фази: висхідна та низхідна. Кондратьев - радянський економіст.

Перелік економічних криз:

1770-1830 - домонополістичний період, приватна власність, дрібний бізнес

1830-1880 - монополізація, колективно-приватна властність, великий бізнес

1880-1930 - державно-монополічтичний, державна власність,

1930-1980 - транснаціональні корпорації,

1980-2030 - науково-технічна революція (з закінченням цієї хвилі почнеться постіндустріальна стадія розвитку), монополія буде працювате на конкретну людину, а не на абстрактну

Лекція 13::15.04.2010

Макроекономічна нестабільність, інфляція та безробіття

1. Інфляція - сутність, причини, види інфляції. Соціально-економічні наслідки інфляції.

2. Безробіття як прояв макроекономічної нестабільності. Сутність, структура, форми безробіття.

3. Крива Філіпса.

4. Закон Оукена.

Інфляція (лат. inflatio) - здуття, збільшення.

Інфляція - переповнення каналів грошового обігу грошовою масою над потребами товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці та зростання товарних цін. Невідповідність між кількістю грошей і кількістю товарів.

Причини інфляції:

1. Порушення рівноваги на ринку сукупного попиту і сукупної пропозиції. Диспропорційність, незбалансованість держ. доходів і розходів. Диспропорційність приводить до дефіциту держ. бюджету.

2. Інвестиції пов’язані з мілітаризацією економіки.

3. Монополізація сучасної економіки.

4. Інфляційні очікування населення.

Види інфляції:

1. Інфляція попиту.

2. Інфляція витрат.

Причини інфляції:

Мілітаризація економіки.

Дефіцит держ. бюджету і зростання внутрішнього боргу.

Кредитна експансія банків.

Імпортована інфляція.

Лідерство в цінах.

Велике зростання цін на енергоносії та основні види сировини та матеріалів.

Зростання грошової маси за рахунок емісії.

Монопольне ціноутворення.

Індекс інфляції (вимірює інфляцію) = (Ціни поточного року / Ціни базового року)*100%

Темп інфляції:

Ті=(Іцпр-Іцбр)/Іцбр*100%

Норма інфляції: за Кейнсом 4% (плата за науково-технічний прогрес), в сучасності 5%.

Рівні інфляції:

1. Повзуча = 10% на рік

2. Галопуюча = 10-100(200)%

3. Суперінфляція = 50%

4. Гіперінфляція = 100 і більше

Соціально-економічні наслідки інфляції (пропадають стимули до розвитку та продуктивної діяльності):

1. Зниження купівельної спроможності

2. Перерозподіл доходів і багатства, поляризація суспільства

3. Прихована державна конфіскація грошових засобів через податки

4. Відставання цін державних підприємств від ринкових

5. Прискорена матеріалізація коштів

6. Нестабільність економічної інформації

7. Обернено-пропорційна залежність темпу інфляції від безробіття.

Підходи до вирішення інфляції

1. Активна бюджетна політика

2. Гнучка грошово-кредитна регулятивна політика. ЦБ збільшує кількість грошей через зміну ставки облікового відсотка.

При зростанні інфляції держава має обмежувати доходи та збільшувати податки. Для зниження інфляції на 1% безробіття має бути вищим на 2% від норми, при цьому ВНП зменшиться на 4%.

Безробіття - неможливість отримати робоче місце. Незайнятість трудового населення.

Зайнятість - забезпеченість працездатного населення робочими місцями та його участь у суспільно корисній діяльності, що приносить заробіток та прибуток.

Повна зайнятість - використання усіх придатних до праці ресурсів.

Населення

Зайняті \

Часткова |

Неповна |

Добровільна > робоча сила (економічно-активне населення)

Примусова |

Безробітні /

Непрацездатні

до 16, зеки, непрацездатні - економічно неактивні

Форми безробіття:

Фрикційне

Структурне

Циклічне

Технологічне

Сезонне

Приховане

Соціально-економічні наслідки безробіття:

1. Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природного і фактичного безробіття ( і відповідно зайнятості)

2. Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, ніби спрацьовує на користь спілки підприємців.

3. Під час тривалого безробіття працівник втрачає кваліфікацію, а отримання нової кваліфікації й адаптації до нових умов часто проходять для нього важко.

4. Безробіття веде до прямого занепаду раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менша від заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує обсяг заощаджень у населення.

5. Сам факт безробіття завдає людині важкої психологічної травми, яку можна порівняти з найнеприємнішими обставинами. Багато соціологів пов’язують зростання злочинності зі зростанням безробіття.

Лекція 14::22.04.2010