Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

"Краснодонський Промислово-Економічний Коледж"

Реферат

З дисципліни "Хімія"

на тему "Нафтопродукти та їх характеристики"

Виконав: Бодрухін М.В.

студент групи 1ЕлП-11

Перевірив: Зелінська С.О.

2012рік

Зміст

1. Одержання нафтопродуктів.

2. Дизельне паливо.

3. Мазут.

4. Бензин.

5.Гас.

1.Одержання нафтопродуктів.

Нафтопродукти (рос. нефтепродукты, англ. oil (petroleum) products, нім. Erdölprodukte n pl) – продукти, одержані внаслідок переробки нафти на нафтопереробних заводах.

• Світлі нафтопродукти

  • бензин

  • лігроїн

  • гас

• дизельне паливо

• Темні нафтопродукти

  • мазут

  • олива (суміш високомолекулярних нафтових вуглеводнів, що використовується в техніці як змащувальний, електроізоляційний, консерваційний матеріал та робоча рідина);

  • мастило (структурована загусником олива, що застосовується для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущільнень);

  • вазелін, парафін, церезин;

  • гудрон, бітуми нафтові, асфальт, асфальтени;

  • нафтовий кокс, пек

Основними способами одержання нафтопродуктів є пряма перегонка і крекінг. У процесі прямої перегонки нафта розділяється на окремі легкі фракції в залежності від температури кипіння і конденсації. Різні вуглеводні конденсуються при різних температурах: соляровий дистилят – приблизно при 350–300°С, газойлевий – при 300–250°С, лігроїн – при 250–200°С, бензин – нижче 200⁰С. Сконденсовані фракції (дистиляти) охолоджуються в теплообмінниках і водяних холодильниках та перетворюються в рідину. Для перегонки мазуту (80% маси) його піддають повторному нагріванню в вакуумі до 350°С і переводять у пароподібний стан. З продуктів перегонки одержують різноманітні мінеральні олії. Залишок перегонки — гудрон, що представляє собою малорухому масу, використовують для виробництва покрівельних та ізоляційних матеріалів і в будівництві доріг.

2.Дизельне паливо

Дизельне паливо – рідка речовина, що є головним видом палива для дизельних двигунів. Зазвичай під цим терміном розуміють паливо, що виходить з гасово-газойлевих фракцій прямої перегонки нафти.

Основний показник дизельного палива – цетанове число (Л-45). Цетанове число характеризує здатність палива до займання в камері згорання і рівне об'ємному вмісту цетану в суміші з α-метилнафталіном, яке в стандартних умовах ASTM D613 має однакову займистість порівняно з дослідженим паливом. Щільність дизельного палива 0,79–0,97 г/см³, температура спалаху 35—80°С (температура спалаху, визначена по ASTM D93, для дизельного палива повинна бути не вище 70 °C). Температура перегонки, визначена по ASTM D86, для дизельного палива не повинна бути нижче 200 і вище 350 °C. Температура помутніння для літніх сортів не вище −5°C, а для зимових – від −25 до −30°C. Температура застигання повинна бути на 5–10°С нижча температури помутніння.

Дизельне паливо, як і бензин, являє собою суміш па­рафінових, нафтенових і ароматичних вуглеводів і є продуктом прямої перегонки нафти з додаванням (не більш 20%) компонентів каталітичного крекінгу.

Дизельне паливо використовується в двигунах, установлених на великовантажних автомобілях, тракторах і дорожніх машинах, на водному і залізничному транспорті, у різних енергетичних установках і випускається двох видів: легке, малов'язке паливо – для швидкохідних дизелів і важке, високов'язке паливо – для тихохідних дизелів.

Дизельне паливо, на відміну від карбюраторного, містить більш важкі фракції вуглеводнів: гасові, газойлезі і солярові, які не схильні до детонації.

На території країн СНД дизельне паливо виготовляють за ГОСТ 305-82, який передбачає три марки дизельного палива: літнє, зимове, арктичне.

В Україні чинний державний стандарт технологічних умов з виготовлення дизельного палива ДСТУ 3868-99. Цим стандартом передбачено дві марки дизельного палива: літнє, зимове.