Розділ 2 порядок проведення перевірок органами пенсійного фонду україни

Після введення з 1.01.2011 року сплати єдиного внеску на соціальне страхування (ЄСВ) змінилися повноваження Пенсійного фонду України в частині проведення контролю за страхувальниками (в т.ч. і правила, за якими проводиться перевірка пенсійного фонду). 

Порядок проведення перевірок органами Пенсійного фонду України  визначається такими нормативними актами:

• Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування»;

• Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

• Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

• Постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Переліку питань для здійснення планових перевірок органами Пенсійного фонду України та форми Акта, що складається за їх результатами».

• Закон України «Про державний нагляд».

Види перевірок пенсійного фонду

У п.2 частини першої ст. 13 Закону про ЄСВ вказано, що Пенсійний фонд і цого територіальні органи мають право проводити позапланові та планові перевірки платників (підприємства, установи, організації, фізичні особи-підприємці).Відмінність між видами таких перевірок полягає, перш за все, в їх тривалості та періодичності проведення. Затверджуючи Порядок № 233, Кабмін дотримувався основних вимог, встановлених у статтях 5 і 6 Закону про держнагляд щодо заходів державного нагляду (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Види перевірок, що проводяться Пенсійним фондом, їх тривалість та періодичність

Види перевірок	Тривалість	Періодичність
планові	Не більше 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва нe більше 5 робочих днів	Залежить від ступеня ризику страхувальника: високий ступінь - не частіше разу на рік; середній - не частіше одного разу на два роки; незначний - нe частіше одного разу на п'ять років;
позапланові	Не більше 10 робочих днів, a для суб'єкта малого підприємництва - двох робочих днів	При наявності відповідних підстав. З'ясовуються лише питання, необхідність перевірки яких послужила підставою для її проведення.

Продовження терміну проведення перевірок не допускається.

Як бачимо, періодичність проведення планових перевірок встановлюється в залежності від ступеня ризику платника: високого, середнього та незначного. Критерії віднесення страхувальників до певної міри ризику встановлені в табл. 2.2.

Таблиця 3.4.

Умови віднесення суб’єктів господарювання до ступеня ризику

Високий	Середній	Незначний
використовують працю найманих осіб без нарахування єдиного внеску; не подають органам Пенсійного фонду України передбачені законодавством звіти і відомості; систематично порушують установлені строки сплати єдиного внеску; не нараховують та не сплачують єдиний внесок (за інформацією підрозділів податкової міліції, інших органів державної влади або третіх осіб);	здійснюють нарахування єдиного внеску у розмірі, меншому мінімального страхового внеску в розрахунку на одного праців-ника; порушують установлені строки подання органам Пенсійного фонду України передбачених законодавством звітів і відомостей; порушують установлені строки сплати єдиного внеску; допускають помилки, неуз-годженість у звітах і відомостях, які подаються органам Пенсійного фонду України.	Не відносяться ні до високого, ні до середнього ступеня ризику.

 

Але якщо порівняти ці критерії і підстави для проведення позапланових перевірок, то можна знайти чимало спільного з критеріями, за якими визначається ступінь ризику страхувальника для проведення планових перевірок. Такі схожі між собою критерії і підстави наведені в табл. 2.3. Враховуючи те, що періодічність позапланових перевірок не обмежується, стає очевидним, що обмеження в кількості планових перевірок органи ПФУ цілком можуть компенсувати за рахунок проведення позапланових перевірок.

Таким чином, неподання звітності до ПФУ може стати причиною для проведення як планової, так і позапланової перевірки. Точно так само недостовірна інформація в звітності може послужити підставою для позапланової перевірки або для планової, яка проводиться раз на два роки, адже підняття «недостовірні відомості» законодавством не визначено. 

Таблиця 2.3

Критерії і підстави проведення позапланових перевірок

Підстави для позапланових перевірок	Ступінь ризику перевіряється
	висока	середня
Неподання у встановлений термін платниками єдиного внеску звітності бeз поважних причин, письмових пояснень про причини, препятствовавшіx поданням такої звітності	Не представляють органам Пенсійного фонду України законодавчо передбачені звіти і відомості	Порушують встановлені строки подання звітів та відомостей органам ПФУ
Виявлення, підтвердження недостовірності інформації, зазначеної у наданих платником внеску звітах	-	Припускаються помилок, неузгодженості у звітах, і відомостях, які надають до органів пенсійного фонду
Звернення фізичних та юридичних осіб про порушення платниками вимог законодавства пo питань відносяться до компетенції пенсійного фонду. У такому разі проводять позапланову перевірку тільки за згодою ПФУ.	Не сплачують і не нараховують внески	-

У листі № 14806/03-20 від 25.08.10 р. Пенсійний фонд України пояснив, що такими відомостями, зокрема, є невідповідність даних про розміри заробітної плати, суми страховиx внесків, підстави для пільгового обчислення страхового стажу, звітних періодах, за які нараховані соцвнески, зазначені страхувальниками в індивідуальних відомостях про застраховану особу, даними, які містяться у первинних документах страхувальника та інших документах, що підтверджують підстави для обліку страхового стажу, неправильноo зазначені суми лікарняних, суми нарахувань зa час відпустки, невідповідність ідентифікаційних номерів в індивідуальних відомостях про застрахованих осіб ідентифікаційним номерам згідно з довідками ДПАУ і т.д. Тобто недостовірними відомостями можуть вважатися і помилки, а також неузгодженість у звітах, представлених страхувальником.

Варто зазначити, що Правлінням Пенсійного фонду України було визначено перелік питань для здійснення планових перевірок. До них відносяться:

1. Ведення бухгалтерських документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  або внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у тому числі правильність відображення в бухгалтерських документах сум єдиного внеску, штрафів, пені та інших платежів до Пенсійного фонду України на підставі документів органів Пенсійного фонду України (повідомлень про перерозподіл коштів відповідно до календарної черговості виникнення боргу, рішень про застосування штрафів та пені, розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій).

2. Правильність нарахування та сплати єдиного внеску:

2.1. Повнота відображення у звітності сум нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

2.2. Повнота відображення у звітності сум грошового забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

2.3. Повнота відображення у звітності сум винагород, нараховані фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

2.4. Повнота відображення у звітності сум  допомоги по тимчасовій непрацездатності.

2.5. Правильність нарахування та утримання єдиного внеску із сум заробітної плати:

2.5.1. Нарахування єдиного внеску.

2.5.2. Утримання єдиного внеску.

2.6. Правильність нарахування та утримання єдиного внеску із сум грошового забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

2.7. Правильність нарахування та утримання єдиного внеску із сум винагород за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами.

2.8. Правильність нарахування та утримання єдиного внеску із сум допомоги по тимчасовій непрацездатності.

2.9. Правильність нарахування єдиного внеску за окремі категорії  застрахованих осіб:

2.9.1. Правильність нарахування єдиного внеску  на суми грошового забезпечення батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу та прийомних батьків, що отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

2.9.2. Правильність нарахування єдиного внеску за осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

2.9.3. Правильність нарахування єдиного внеску за непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом та отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

2.9.4. Правильність нарахування єдиного внеску за непрацюючих працездатних осіб, що здійснюють догляд за інвалідом I групи та отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

2.9.5. Правильність нарахування єдиного внеску за непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, та отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

2.9.6. Правильність нарахування єдиного внеску за осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших, утворених відповідно до закону, військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту.

2.10. Сплата суми єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок.

2.11. Своєчасність перерахування або зарахування банками на рахунки органів Пенсійного фонду сум єдиного внеску, фінансових санкцій. 

3. Правильність нарахування та сплати страхових внесків:

3.1. Повнота відображення у звітності сум фактичних витрат на оплату праці  (грошового  забезпечення) працівників,  що  включають  витрати  на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплата винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

 3.2. Повнота відображення у звітності сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, сум грошового забезпечення, що включається до складу загального оподатковуваного доходу.

3.3. Правильність нарахування та утримання страхових внесків.

3.4. Сплата  авансових  платежів  у  вигляді  сум   страхових внесків, що підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати (доходу).

3.5. Своєчасність перерахування або зарахування банками на рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій.

4. Правильність нарахування страхових внесків за окремі категорії застрахованих осіб.

5. Правильність нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

6. Перевірка достовірності формування та  подання  відомостей про    застраховану особу, що використовуються  в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування:

6.1. Правильність формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб:

6.1.1. Правильність формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб за період з 01.01.2011.

6.1.2. Правильність формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб за період з 01.01.2010 по 01.01.2011.

6.1.3. Правильність формування відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованих осіб за період до 01.01.2010.

6.2. Правильність формування відомостей про осіб, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд  за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства та нарахування сум єдиного внеску за батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

Органи ПФУ можуть проводити планові перевірки страхувальників одночасно з плановими перевірками, проведеними органами ДПС. Згідно п.З Порядку № 1234 у випадку, якщо різними органами фінансового контролю заплановано проведення в даному періоді перевірки oдного і того ж платника внесків, перевірка проводиться всіма органами одночасно. Щоквартальне узгодження термінів проведення планових перевірок органами ДПС та ПФУ здійснюється відповідно до Порядку взаємодії.

Але термін проведення планової перевірки може бути перенесений. У п.5 Порядку № 1234 передбачено, що причиною перенесення строків перевірки може бути неможливість її одночасного проведення контролюючими органами. У такому випадку новий термін проведення перевірки повинен бути узгоджений зі страхувальником (платником податку) за умови, що це не буде перешкоджати здійсненню ним господарської діяльності.

Умови проведення перевірок

Вимоги до проведення перевірок органами ПФУ в більшій мірі визначені не Законом про ЄСВ, а Законом про держнагляд. Деякі з них продубльовані також у Порядку № 233.

Перш за все, слід зазначити, що органи ПФУ відповідно до Закону про ЄСВ та Порядком № 233 можуть перевіряти тільки страхувальників - платників ЄСВ, тобто підприємства, установи, організації та фізичних осіб - підприємців.

Предметом планових і позапланових перевірок можуть бути виключно наступні питання:

• достовірність відомостей, наданих до Державного реєстру державного соціального страхування;

• правильність нарахування та сплати єдиного соціального внеску;

• правильність нарахування за періоди до 1 січня 2011р страхових внесків на державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за якими покладено на територіальні органи Пенсійного Фонду.

В ході позапланових перевірок можуть з'ясовуватися тільки питання, необхідність перевірки коториx стала підставою для проведення перевірки (частина перша ст.6 Закону про держнагляд).

Законодавством встановлено ряд умов, дотримання яких є обов'язковим для допуску страхувальником перевіряючих до перевірки:

1. У статті 7 Закону про держнагляд встановлено, що для здійснення позапланової або планової перевірки орган державного контролю повинен видати наказ. У наказі зазначаються такі дані:

• вид і предмет перевірки; в наказі про проведення позапланової перевірки наводиться підстава, на якій проводиться перевірка Пенсійного фонду, а в наказі про проведення планової перевірки - перелік питань для перевірки;

• найменування юридичної особи або П.І.Б. перевіряється фізичної особи - підприємця.

2. До початку проведення планової перевірки страхувальнику надсилається обов'язкове письмове повідомлення. Форма повідомлення встановлюється ПФУ. У повідомленні зазначаються:

• дати початку і закінчення перевірки;

• назва юридичної особи або П.І.Б. фізичної особи - підприємця;

• назва органу пенсійного фонду.

Повідомлення має бути надіслано рекомендованим листом, телефонограмою за рахунок органу ПФУ або ж вручається особисто керівнику (уповноваженій особі) суб'єкта господарювання під розписку (п.4 статті 5 Закону про держнагляд).

Позапланова перевірка пенсійного фонду проводиться без письмового повідомлення.

3. До початку перевірки посадові особи повинні пред'явити страховику посвідчення (направлення) на проведення перевірки, підписане керівником органу ПФУ або його заступником (із зазначенням прізвища, імені, по батькові) і завірене печаткою. Страхувальнику надаються копії цих документів.

Посвідчення (направлення) діє протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. У посвідченні (направленні) повинні бути наведені такі відомості:

• найменування органу ПФУ і суб'єкта, його місцезнаходження;

• номер і дата наказу;

• перелік посадових осіб (прізвища, імена та по батькові), які будуть проводити перевірку;

• дати початку і закінчення перевірки;

• вид перевірки (планова / позапланова);

• підставу та предмет перевірки;

• інформація про попередні перевірки (вид та строк).

4. Посадові особи, які проводять перевірку, повинні пред'явити свої службові посвідчення. Посадова особа органу ПФУ без посвідчення (направлення) на перевірку та службового посвідчення нe має права проводити перевірку, при цьому суб'єкт господарювання може не допускати посадових осіб пенсійного фонду, якщо вони не пред'явили зазначені документи (частина п'ята статті 7 Закону про державний нагляд).

5. Перед початком перевірки посадова особа ПФУ має зробити запис в журналі перевірок (п. 12 статті 4 Закону про держнагляд). Порядок ведення Журналу відвідання суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами (Журнал реєстрації перевірок) затверджено наказом Держкомпідприємництва № 18 від 10 серпня 98 р. Відмова посадової особи, яка здійснює перевірку, від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки.

Доступ до інформації при перевірці

У статті 13 Закону про ЄСВ встановлено, що органи ПФУ мають право одержувати безоплатно від страхувальників:

• відомості про нарахування та сплату єдиного соціального внеску;

• інші відомості, необхідні для виконання ПФУ функцій, визначених Законом про ЄСВ.

Більше інформації містить п.2 Порядки № 233, який передбачає, що позапланові та планові перевірки проводяться на підставі бухгалтерських документів, книг, звітів, кошторисів та інших документів.

Додамо також, що законодавство дозволяє посадовим особам ПФУ отримувати від страхувальників пояснення, документи, матеріали, довідки, відомості з питань, що виникли в ході перевірки, відповідно до п.1 статті 8 Закону про держнагляд та ст.6 Закону про ЄСВ.