- •Міністерство охорони здоровя україни
- •Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Завдання для самоконтролю:
- •Тестові завдання для самоконтролю:
- •Задачі для самоконтролю:
Теоретичні питання до заняття:
Визначення понять недостатність кровообігу, серцева недостатність. Поняття про гостру та хронічну недостатність кровообігу.
Види серцевої недостатності (за перебігом, за патогенезом, за переважним ураженням різних відділів серця)
Види навантаження на серце.
Внутрішньосерцеві механізми компенсації підвищеного навантаження та їх характеристика
Гіпертрофія міокарду, стадії розвитку гіпертрофії за Ф.З. Меєрсоном
Особливості іннервації, кровопостачання, структури та метаболізму гіпертрофованого серця.
Порушення гемо- та кардіодинаміки за умов недостатності кровообігу.
Патогенез хронічної серцевої недостатності. Механізми розвитку основних клінічних проявів хронічної недостатності кровообігу( гіпоксії, ацидозу, задишки, ціанозу, набряків).
Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Завдання 1. Моделювання гострої серцевої недостатності на серці жаби
Викликати у жаби гостру серцеву недостатність і проаналізувати компенсаторні та патологічні зміни.
У жаби зруйнувати спинний мозок, приколоти черевцем догори, відкрити доступ до серця, звільнити серце від перикарду, підрізати уздечку. Під обидві дуги аорти та під венозний синус підвести лігатури. Канюлю, з’єднану зі склянкою Маріотта, заповнити розчином Рингера, звільнивши від повітря, та ввести у венозний синус у напрямку до серця (при цьому синус підрізається як можна далі від серця). В одну з аорт ввести канюлю, що з’єднана із скляною трубкою з відгалуженнями (“щогла”). Другу аорту перев’язати. Потім відкрити зажим і відрегулювати інтенсивність перфузії таким чином, щоб достатньо заповнювалось серце, але не було його перерозтягування в діастолі. Коли рідина почне витікати з першого відгалуження, підрахувати частоту серцевих скорочень, визначити хвилинний об’єм. Потім перше відгалуження перекрити і повторити всі виміри після того, як серце підійме розчин до наступного відгалуження (відстань між ними дорівнює 5 см). Таким чином підвищувати опір відтоку з серця до тих пір аж доки різко не впаде хвилинний об’єм, тобто наступає декомпенсація).
Результати досліду занести в таблицю:
H (см) |
N |
Vхв |
Vуд |
Wхв |
Wуд |
H - висота, на яку серце підіймає перфузат;
n - частота скорочень серця;
Vхв - хвилинний об’єм;
Vуд - ударний об’єм (Vуд=Vхв/n)
Wхв - хвилинна робота серця (Wхв=Vхв х Н);
Wуд - ударна робота серця (Wуд=Vуд х n).
Проаналізувати одержані дані та зробити висновки.
Побудувати графіки за отриманими результатами.
Матеріали для самоконтролю:
Завдання для самоконтролю:
Накреслити схему патогенезу хронічної недостатності серця, основних порушень в організмі при недостатності серця
Накреслити схему патогенезу серцевих набряків.
Дати порівняльну характеристику енергетичних потреб серця при різних негайних внутрішньосерцевих механізмах компенсації