Превентивні антикризові заходи

У ряді країн державні органи розробляють програми приватизації, та їх здійснення розглядається як превентивні антикризові заходи, спрямовані на запобігання або вихід з кризи окремих підприємств і навіть цілих галузей економіки. Мета такої приватизації - пошук нових, більш досконалих структур підприємств, підвищення їх конкурентоспроможності та ефективності.

Приватизація в кожній країні має свої особливості. Так, характерною рисою приватизації у Великобританії є поступовість, в Німеччині - обережність, в Італії - яскраво виражений прагматизм. У Чеській Республіці приватизація мала головну мету - зменшити частку держави у володінні власністю і довести питому вагу державної власності до 10-15%.

У цілому розвинені країни Заходу розглядають приватизацію як засіб створення змішаної економіки.

На думку західних економістів, змішані підприємства в даний час визнані найбільш конкурентоспроможними, найбільш гнучкими, в той же час для більшості державних підприємств у всіх країнах характерна низька ефективність в результаті витрат на одиницю продукції. Як правило, державні підприємства розглядаються як інструмент економічної та соціальної політики, а не як комерційні підприємства.

Основним спонукальним стимулом приватизації є оздоровлення економіки підприємств за рахунок приватних інвестицій, в тому числі іноземного капіталу.

У країнах з розвиненою ринковою економікою приватизація приймає такі форми:

продаж державних підприємств приватним інвесторам - фізичним та юридичним особам;

створення спільних підприємств з пайовою участю приватного капіталу;

продаж частини акцій підприємств, що є державною власністю.

Приватизація в цих країнах, як правило, здійснюється поетапно: спочатку підприємство піддається санації (оздоровлення), потім оцінюється експертом-оцінювачем і тільки потім продається приватному капіталу. Така послідовність дозволяє максимізувати виручку від приватизації підприємства.

Мета і завдання антикризового управління

Система антикризового управління відрізняється від загального менеджменту, оскільки застосовується у разі перебування підприємства в передкризовому або кризовому стані. вихідним пунктом аналізу з метою встановлення необхідності вжиття антикризових заходів є чітке визначення усіх зобов'язань підприємства-внутрішніх та зовнішніх і причин, які перешкоджають їх виконувати. В час кризи  антикризове управління - єдиний спосіб продовжити діяльність підприємства у прийнятних для власників та суспільства формах.

Антикризовий план - це спеціальним чином підготовлений внутрішній документ, у якому систематизовано викладається перелік основних заходів, що планується здійснити в межах підприємства, його структурних підрозділів та функціональних служб для досягнення поставленої мети - виведення підприємства з кризового стану.

Адаптивні плани (їх ще іноді називають альтернативними) повинні відтворювати прогнозовані варіанти розвитку подій у якісному і кількісному вираженні і являють собою альтернативи дій (системних методів) по досягненню поставлених цілей.

Ситуаційні методи керування спираються па адаптивні плани, що враховують можливість появи проблемних ситуацій, передбачення їх, заходи для їхнього запобігання і керування виробництвом з появою кризових і надзвичайних обставин.