Послідовність дій при вимкненні комп’ютера

• завершити працюючі програми;

• вимкнути комп’ютер (перемикачем на корпусі комп’ютера);

• вимкнути принтер (якщо він ввімкнений);

• вимкнути монітор комп’ютера;

• вимкнути стабілізатор, якщо комп’ютер під’єднаний через стабілізатор напруги.

Під час роботи з комп’ютером необхідно:

• суворо дотримуватись положень інструкції з експлуатації апаратури;

• перед початком роботи кожен працівник повинен оглянути своє робоче місце і при виявленні оголених або обірваних проводів негайно повідомити про це техніка;

• якщо при дотику до металевих частин апаратури виявлено появу напруги, потрібно негайно вимкнути апаратуру і не вмикати її до повного усунення неполадок;

• уважно слідкувати за правильністю роботи основних блоків і пристроїв;

• працювати на клавіатурі чистими сухими руками, не натискати на ті чи інші клавіші без потреби або навмання;

• на клавіші клавіатури натискати коротко і плавно, не припускаючи ударів;

• працюючи з дискетами, оберігати їх від ударів, дії магнітного поля або тепла, вставляти дискету в дисковід тільки після його ввімкнення, переконавшись в правильному орієнтуванні дискети відносно щілини дисководу;

• користуватися друкованим пристроєм тільки з дозволу викладача;

• під час перерви в роботі вимикати комп’ютер лише в тому разі, коли обробка інформації завершена і вміст оперативної пам’яті занесено на магнітні диски (в протилежному випадку неминуча втрата інформації).

Суворо забороняється:

• залишати ввімкнену апаратуру без нагляду;

• торкатися до проводів живлення, пристроїв заземлення та з’єднувальних кабелів;

• порушувати порядок ввімкнення і вимкнення апаратних блоків;

• намагатись самостійно усунути виявлену несправність в роботі апаратури;

• ставити на апаратуру сторонні предмети;

• працювати на комп’ютері у вологій одежі і з вологими руками.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях:

• в разі появи запаху горілого, незвичайних звуків або самовільного вимкнення апаратури потрібно негайно вимкнути комп’ютер і повідомити про це техніка;

• при потраплянні людини під напругу, необхідно знеструмити відповідне робоче місце (кабінет), надати першу долікарську допомогу і викликати “швидку”;

• при виникненні пожежі необхідно знеструмити кабінет, викликати пожежну команду і приступити до гасіння пожежі засобами, які є. Неакуратність, неуважність, недостатнє вміння працювати з апаратурою, невиконання правил охорони праці та пожежної безпеки можуть привести до нещасного випадку.

6 Опис будови елементу комп’ютерної системи: робота з аудіоапаратурою, звукової плати та принцип її роботи

А́удіо (лат. audio «чую») — загальний термін, що стосується звукових технологій. Найчастіше під терміном аудіо розуміють звук, записаний на звуковому носії; рідше під аудіо мається на увазі запис і відтворення звуку та відповідна апаратура.

Розрізняють аналогове та цифрове аудіо (або, аналоговий звук та цифровий звук).

Звукова плата (також звукова карта, аудіоплата) (англ. sound card) — пристрій, що дозволяє працювати на комп'ютері зі звуком.

Будова звукової карти

Типова звукова карта включає звукову мікросхему, що містить цифро- аналоговий перетворювач, який конвертує записаний або згенерований цифровий звук в аналоговий формат. Вихідний сигнал поступає на підсилювач, навушники або зовнішній пристрій, використовуючи стандартні роз'єми, звичайно TRS або RCA. Якщо кількість чи розміри роз'ємів завеликі для задньої панелі комп'ютера, вони можуть бути винесені окремо. Більш просунуті звукові карти містять декілька мікросхем для досягнення вищої якості або поліпшення виконання різних операцій одночасно, наприклад для запису музики в реальному часі важливо, щоб синтез звуків відбувався з мінімальною затримкою процесора.

Відтворення звуку звичайно здійснюється за допомогою багатоканальних ЦАП, що підтримують одночасне відтворення звуків різної висоти й гучності, а також звукові ефекти в реальному часі. Багатоканальне відтворення звуку також використовується для синтезу звуку за допомогою цифрових банків інструментів (англ. Wavetable), що займає невелику кількість постійної або флеш-пам'яті і містить звукові семпли MIDI- інструментів. . Інший шлях синтезу звуків полягає у використанні "аудіо- кодеків", цей шлях вимагає відповідного програмного забезпечення, сумісності з MIDI, та багатоканальної емуляції.

Принцип роботи звукової карти

Крім звичайного каналу звуку на вбудований динамік комп'ютера, фактичним стандартом створення звуків на звичайному комп'ютері є звукові карти. Звукові карти раніше найчастіше використовували 16-бітову шину ISA.

Звукова карта складаються з двох основних частин: синтезатора для

обробки MIDI команд і блоку аналогово-цифрового (АЦП - Analog Digital Converter - ADC) і цифро-аналогового (ЦАП - Digital Analog Converter - DAC) перетворювача. Крім цього, на звуковій карті, як правило, розташований контролер джойстика. З допомогою АЦП і ЦАП забезпечується можливість моно-або стереофонічної запису і відтворення аудіо-файлів з рівнем якості від касетного магнітофона до аудіо-CD. Розрядність АЦП і ЦАП (аналого- цифрових і цифро-аналогових перетворювачів) зараз, як правило, 16 біт, частота дискретизації від 5 до 44, 1 кГц, можлива компресія звуку (наприклад, за методом ADPCM), що дозволяє зменшувати обсяг створюваних звукових файлів. При використанні двох каналів DMA можливі одночасний запис і відтворення аудіосигналів, що реалізується тільки в Full-Duplex картах. Найбільш часто використовується 5 переривання (IRQ 5) і 1-й і 5-й канали DMA. Можливість двобічної роботи багатьох звукових карт рекомендується купувати звукову карту, що підтримує цей режим. У аудіокарті за рахунок набагато більш високої швидкості роботи шини завжди підтримують повний дуплекс. Синтезатор забезпечує імітацію звучання музичних інструментів і відтворення різних звуків при виконанні команд MIDI. Синтезатор може бути виконаний як на основі FM синтезу, так і на основі таблиці хвиль. При FM синтезі можливе одночасне звучання до 20 інструментів, а з використанням таблиці хвиль - до 512 і більше. Ще раз звертаємо увагу на те, що 32-х і 64-х розрядних класичних звукових карт НЕ БУВАЄ. Цифра 32 або 64 (наприклад, Sound Blaster 32 або Sound Blaster AWE64) означає максимальну кількість одночасно звучать інструментів і не більше того. Звукова карта PCI має 32-розрядну шину для обміну даними, але процедури цифрової обробки звуку і прийому / передачі результатів обробки можуть бути з розрядністю 64 і вище.

В програмне забезпечення до звукової карти, як правило, входить програма-мікшер, яка забезпечує регулювання рівнів вхідних і вихідних сигналів, регулювання тембру по низьких і високих частотах. Але, як правило, своя програма-мікшер додається до кожної звукової карти.Звуковая карта має набір роз'ємів для підключення зовнішніх аналогових і цифрових сигналів: вхідні - мікрофон, лінійний вхід, CD-ROM аналоговий.