Ділова гра «Міжнародна торгівля»

Цілі гри

1. Засвоїти поняття «Виробнича можливість», «Торгова можливість», «межа торгівельних можливостей», «Порівняльна перевага», «вигідність міжнародного обміну».

2. Навчитися визначати умови, при яких вивіз (ввезення) товару вигідно для країни.

3. Набуття елементарних навичок пошуку торгових партнерів і ведення ділових переговорів в умовах обмеження в часі.

Поняття

Виробнича можливість — набір продуктів, який можна виробити в країні. Інші набори називаються недосяжними у виробництві.

Межа виробничих можливостей — сукупність виробничих можливостей, які граничать з наборами, недосяжними у виробництві.

Торгова можливість — набір продуктів, який доступний для споживання в країні. Ці продукти можуть як вироблятись в країні, так і ввозитися в неї. Інші набори продуктів називають недосяжними.

Межа торгових можливостей — сукупність торгових можливостей, які граничать з недосяжними наборами.

Порівняльна перевага — одній країні вигідно вивозити продукт в іншу, якщо альтернативні витрати виробництва цього продукту в ній менші.

Вигідність міжнародного обміну — кількість продукту, що ввозитися, обмінюється на одиницю продукту, що вивозиться, повинні бути більше альтернативних витрат виробництва продукту, що вивозиться, в даній країні.

Теорія

Розглянемо дві країни: А і У, у яких безліч виробничих можливостей — трикутники.

Мал. 3.1. Виробничі можливості країн

Альтернативні витрати першого продукту в країні А рівні 10/20 = 0,5, а Альтернативні витрати цього продукту в країні В рівні 15/3 = 3. Таким чином, країна А має порівняльну перевагу при виробництві першого продукту (0,5 менше 3), тобто їй вигідно його вивозити. Відповідно країні У вигідно вивозити другий продукт.

Зрозуміло, що нескінченні багато варіантів взаємовигідного обміну між країнами (один вигідніший для першої країни, інший — для другої країни). Серед варіантів обміну виділяють один рівновигідний обмін. Ступінь вигідності такого обміну оцінюють за допомогою коефіцієнта рівновигідності де «вивіз А» — максимально можливий об'єм випуску товару, що вивозиться, з країни А продукту (у нашому випадку — 20); «ввезення А» — максимально можливий об'єм випуску що ввозитися в країну А продукту (у нашому випадку —10); «вивіз В» — максимально можливий об'єм випуску що вивозиться з країни В продукту (у нашому випадку — 15); «ввезення В» — максимально можливий об'єм випуску що ввозитися в країну В продукту (у нашому випадку — 5).

У нашому випадку коефіцієнт рівноваги рівний

До = (20/10 х 15/5)^0,5 = 60,5= 2,4.

Економічній сенс коефіцієнта рівновигоди: він характеризує «несхожість» трикутників, що зображають безліч виробничих можливостей. Якщо ці трикутники подібні (відповідні площі рівні), даний коефіцієнт приймає своє найменше значення, рівне одиниці. У цьому випадку умови виробництва обох продуктів в цих країнах схожі і міжнародний обмін не має сенсу.

Коєфіцієнт рівновигоди показує, в скільки разів при обміні досяжний для споживання об'єм продукту, що ввозитися, перевищує його максимально можливий об'єм виробництва в даній країні (у відсутність міжнародного обміну). Так, в приведеному вище числовому прикладі максимально можливий об'єм виробництва іншого продукту в країні А рівний 10. При обміні з країною В досяжний для споживання об'єм цього продукту складе 10 х 2,4 = 24. Відповідно досяжний для споживання об'єм першого продукту в країні В (що ввозитися в цю країну) при обміні складе 5 х 2,4 = 12.

Приклад «інтуїтивного» розпізнавання якнайкращого варіанту обміну. На малий. 7.2 зображена безліч виробничих можливостей трьох країн.

Країні А необхідно вибрати серед двох інших країн партнера по міжнародному обміну. Трікутник А менше «схожий» на трикутник В2, чим трикутник В,, тому країні А слід вибрати країну В2 як партнера по міжнародному обміну.