29.Роль краєзнавчого товариства "Спадщина" у відродженні Острозької академії

«Острозька академічна ідея» вперше була висловлена в 1930-ті роки діячами українського національного руху, зокрема Іваном Огієнком. Об’єктивно її подальшому розвитку сприяли наукові пошуки в царині історії України М.П. Ковальського, Я.Д. Ісаєвича, І.З.Мицька та інших дослідників, що вивчали інтелектуальну спадщину Острозької академії.

З метою відродження національної культурної спадщини Острога в 1989 році місцевою інтелігенцією було створено краєзнавче товариство "Спадщина", яке очолив Петро Зотович Андрухов (1924–1996). Невеликий спочатку гурток ентузіастів зробив величезну роботу. За підтримки голови міськради М.В. Грищука та зав. Кафедри джерелознавства Дніпропетровського університету, колишнього острожанина, М.П.Ковальського краєзнавче товариство "Спадщина" в 1990 році започаткувало проведення наукових конференцій "Острог на порозі 900-річчя", що були підготовкою до святкування 900-річчя Острога у 2000 році, а також видання наукових збірок тез цих конференцій, які стали безцінним джерелом краєзнавства. Конференції отримали велике визнання в Україні та по за її межами. Проведення щорічних науково-краєзнавчих конференцій під гаслом» Острог на порозі 900-річчя» значно сприяло зростанню зацікавленості історичною долею міста у наукових колах. До Острога приїжджали науковці з Києва, Львова, Луцька. Дніпропетровська, та багатьох інших міст, навіть із-за кордону. Але було на них мало тільки острожан. Можна було не один раз розчаруватися і зневіритися. Але Петро Зотович уперто продовжував штурмувати, як він сам говорив, «безкультурну Бастилію». Відродити вищий навчальний заклад у невеликому містечку, в державі. Яка ледве спиналася на ноги, було дуже складною справою, у позитивний результат якої мало хто вірив.

32. Сьогодні Національний університет “Острозька академія” – один з кращих вищих навчальних закладів України. Всі факультети Острозької академії акредитовані на найвищим четвертим рівнем акредитації. В університеті навчається близько 2000 студентів на стаціонарі. 893 – на заочному відділенні, 70 – на підготовчому відділенні. Працює більше 126 викладачів, середних 26 докторів наук, 73 кандидата, 14 кафедр, 5 факультети: економічний, правничий, іноземних мов, гуманітарний, який включає відділи історії, культурології, документознавства та інформаційної діяльності, релігієзнавства, політології, української мови та літературної творчості, факультет політико-інформаційного менеджменту має спеціальності політології, психології, документознавства та інформаційної діяльності.

Створена потужна матеріально-технічни база навчання, діють найсучасніші ком’ютерні класи, під’єднані до міжнародної системи “Інтернет”, лігафонні кабінети, оснащені сучасною цифровою мультимедійною апаратурою, ресурсний центр вивчення іноземних мов, що має бібліотеку 15 000 книг. У 2006 р. завершилось будівництво нового приміщення Наукової бібліотеки, що включає зал на 184 місця та книгосховище на 300 000 книг. Всього в читальних залах бібліотеки 500 місць.

30 жовтня 2006 р. Острозька академія відзначила свій 430-річний ювілей. Досліджуючи діяльність Острозької слов’яно-греко-латинської академії великий український письменник Іван Франко сказав, що вона відіграла величезну роль у духовному розвої української нації. Ті ж самі слова можна сказати і про сучасну академію. Як і 430 років назад Острозька академія є символом нашої української культури, нашої нації, нашої держави. 13 жовтня 1993 року відбулися збори інтелігенції міста Острога, на яких знову розглядалося питання про відродження Острозької академії. Постанова зборів стала основою для звернення до Президента України Л.М.Кравчука. 18 січня 1994 року Острозька міська рада прийняла рішення подати клопотання до Президента України щодо вирішення питання про відновлення в Острозі державного університету “Острозька академія”

Особиста підтримка ідеї відродження академії М.Жулинським, В. Брюховецьким, представником Президента в Рівненській області, головою Обласної ради народних депутатів Р.Василишиним, заступником міністра освіти В.Бабаком, радником президента з питань територій В.Руденком прискорила процес підписання Президентом указу. 12 квітня 1994 р. Л.М.Кравчук затвердив указ № 156/ 94 “Про утворення Острозького колегіуму”,

Необхідно зазначити, що реальне відродження Острозької академії було надзвичайно важкою справою. Велика заслуга в цьому по праву належить ректору І.Д.Пасічнику. За його ініціативою діяльність Острозької академії була побудована на традиціях Острозької слов’яно-греко-латинської академії XVI-XVII ст..

30 жовтня 2000 р. вийшов указ Президента України про надання університету “Острозька академія” статусу національного і надалі іменувати його Національний університет “Острозька академія”.

30. “Книжиця” в 10 розділах . Острог 1598р.

11 червня 1598 р. у Острозі була надрукована невелика за форматом книжечка. Вона складається з передмови, змісту та 10 розділів. Вісім перших розділів книги – це вісім послань Олександрійського патріарха Мелетія Пегаса із закликом не приймати унію. Дев’ятий розділ книги – послання князя К.-В.Острозького до українського народу вести антиунійну боротьбу. Десятий розділ – послання видатного українського письменника-полеміста Івана Вишенського до Василя-Костянтина Острозького, написане від ченців Афонської гори. – “Благочестивому государу Василию, княжати Острозскому и православным христианом Малое России… от святоє афонскоє горы скитствующих”. Це єдиний твір Вишенського, який був опублікований за його життя. Весь збірник спрямований проти церковної унії, рішень Берестейського собору 1596 р., який проголосив об’єднання двох церков. Особливо важливим є 10-й розділ книги. У ньому Вишенський полемізує з Петром Скаргою, який намагався довести, що православну церкву поглинули пекельні брами, оскільки Константинополь захопили турки і православна церква у Візантії знаходиться під владою Туреччини. Вишенський доводить, що Скарга помиляється. Православна церква залишилась чистою і непорочною. Навпаки Римська церква, що є сильною і багатою, поклонилась дияволу, оскільки все багатство, на думку Вишенського, від диявола. Отже пекельні брами перемогли не бідну принижену православну церкву, а Західну церкву, глава якої спокусився на показне багатство світу цього, яким володіє диявол”.

1.Ідея відродження Острозької академії належить голові місцевого краєзнавчого товариства “Спадщина” Петру Зотовичу Андрухову. З метою відродження національної культурної спадщини Острога в 1989 році Петром Зотовичем Андрухович було створено краєзнавче товариство “Спадщина”, яке об’єднало вчителів, лікарів, працівників культури. Невеликий спочатку гурток ентузіастів зробив величезну роботу. За підтримки голови міськради М.В. Грищука та зав. Кафедри джерелознавства Дніпропетровського університету, колишнього острожанина, М.П.Ковальського краєзнавче товариство “Спадщина” в 1990 році започаткувало проведення наукових конференцій “Острог на порозі 900-річчя”, що були підготовкою до святкування 900-річчя Острога у 2000 році, а також видання наукових збірок тез цих конференцій, які стали безцінним джерелом краєзнавства. Конференції отримали велике визнання в Україні та по за її межами. До Острога приїжджали науковці з Києва, Львова, Луцька. Дніпропетровська, та багатьох інших міст, навіть із-за кордону. Але було на них мало тільки острожан. Можна було не один раз розчаруватися і зневіритися. Але Петро Зотович уперто продовжував штурмувати, як він сам говорив, “безкультурну Бастилію”.