ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬІЗ ДИСЦИПЛІНИ

«ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО УКРАЇНИ»

Теми семінарських занять

1. Джерелознавство в системі історичних наук.

2. Джерела з історії України античної доби.

3. Літописи і берестяні грамоти як історичні джерела.

4. Повість минулих літ як історичне джерело.

5. Галицько-Волинський літопис як історичне джерело.

6. Джерела з історії України ХV–ХVІ ст. польського і литовського походження.

7. Актові та діловодні джерела ХVІІ–ХVІІІ ст.

8. Пізнє українське і білоруське літописання ХV–ХVІІІ ст.

9. Повідомлення іноземців про Україну кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

10. Статистичні джерела та періодика ХІХ – початку ХХ ст.

Тема 1. Джерелознавство в системі історичних наук.

1. Визначення джерелознавства. Класифікація історичних джерел.

2. Принципи та методи роботи дослідника з джерелами:

   1. Принципи об’єктивності, комплексності;

   2. Принцип історизму;

   3. Методи класифікації та типології, порівняльний, статистичний, евристичний, ретроспективний;

   4. Датування і атрибутація джерел.

3. Основні сховища історичних джерел на Україні.

4. Класифікація писемних джерел з історії України.

Основні поняття історії тексту.

Література:

1. Джерелознавство історії України. Довідник / Голова ред. колегії М.Я. Варшавчик. – Київ, 1998.

2. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник / Голова ред. колегії В.М. Литвин. – Київ: Вища школа, 2002.

3. Історичне джерелознавство / Калакура Я.С., Войцехівська І.Н., Корольов Б.І. та ін. – Київ: „Либідь”, 2002.

4. Макарчук С. Писемні джерела з історії України. – Львів: Видавництво „Світ”, 1999.

Тема 2. Джерела з історії України античної доби.

1. Геродот і його праця „Історія”.

2. Географія та природні умови Скіфії.

3. Геродот про походження скіфів.

4. Розселення народів Скіфії.

5. Побут і звичаї скіфів:

   1. Військові звичаї та ритуали;

   2. Побут скіфів-скотарів;

   3. Роль гадалок і провісників у скіфському суспільстві;

   4. Боротьба скіфів за збереження своїх звичаїв.

6. Релігія скіфів.

7. Війна перського царя Дарія із скіфами.

Література:

1. Геродот. История. – Москва: Наука, 1993.

2. Мозолевський Б. Скіфський степ. – Київ, 1983.

3. Рыбаков Б.А. Геродотова Скифия. – Москва: Наука, 1979.

Тема 3. Літописи і берестяні грамоти як історичні джерела.

1. Характеристика Іпатіївського та Лаврентіївського літописних зводів

2. Повість минулих літ:

   1. Загальна характеристика пам’ятки, її складові частини, автори;

   2. Джерела літопису.

3. Київський літопис, його складові частини, тематика, автори.

4. Галицько-Волинський літопис і його особливості.

5. Берестяні грамоти як історичне джерело.

Література:

1. Грушевський М.С. Історія України-Руси. – Т. ІІ. – Київ, 1992.

2. Котляр М.Ф. Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст. – Київ, 1993.

3. Літопис Руський за Іпатським списком. Переклав Леонід Махновець. – Київ: Дніпро, 1989.

4. Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – Київ, 1994.

5. Толочко П.П. Давньоруські літописи і літописці Х–ХІІІ ст. – Київ: „Наукова думка”, 2005.

6. Янин В.Л. Я послал тебе бересту... – Москва: Издательство МГУ, 1975.

7. Янин В.Л. Берестяная почта столетий. – Москва: Педагогика, 1979.

Тема 4. Повість минулих літ як історичне джерело.

1. Повідомлення про розселення слов’ян і їх звичаї.

2. Літописні перекази та легенди:

2.1. Про князя Кия і заснування Києва;

2.2. Про підкорення слов’ян хозарами і сплату данини мечами;

2.3. Про призвання варягів і завоювання Олегом Києва;

2.4. Похід князя Олега на Царгород у 907 р.;

2.5. Вбивство древлянами князя Ігоря у 945 р. і помста древлянам від княгині Ольги.

3. Боротьба зі степовиками:

3.1. Перемога Володимира Святославина біля Переяслава;

3.2. Битва з печенігами біля Києва у 1036 р.;

3.3. Поразка руських князів від половців у 1068 р.

4. Війни між руськими князями:

4.1. Військовий конфлікт між синами Святославова Ігоревича;

4.2. Війна між синами Володимира Святославича;

4.3. Боротьба між Ярославом Мудрим і його братом Мстиславом;

4.4. Любечський з’їзд князів і наступна усобиця між князями після осліплення Василька Теребовльського у 1097 р.

Література:

1. Літопис Руський за Іпатським списком. Переклав Леонід Махновець. – Київ: Дніпро, 1989.

2. Толочко П.П. Літописи Київської Русі. – Київ, 1994.

3. Толочко П.П. Київська Русь. – Київ: Абрис, 1996.

4. Толочко П.П. Давньоруські літописи і літописці Х–ХІІІ ст. – Київ: „Наукова думка”, 2005.