[Ред.] XXI століття

Турботи нової Адміністрації з приводу економічного спаду, що почався у 2001 році, відійшли на другий план після 11 вересня, коли понад 3000 людей загинуло внаслідок терактів у Нью-Йорку і Вашингтоні. Джордж Буш створив міжнародну коаліцію проти терористичної організації «Аль-Каїда» і режиму «Талібан» в Афганістані. Друга війна проти Іраку у 2003 року.

2.3 «Нова економіка» як модель розвитку США Довготривалий безінфляційних економічне зростання в умовах постійно зростаючої зайнятості населення змусив багатьох економістів засумніватися в колишніх класичних і консервативних постулатах розвитку. На зміну старим догмам і законам прийшла нова економічна реальність - економіка США, яку вже охрестили як «Нова економіка ». Американська модель «Нової економіки» характеризується, перш за все, такими принциповими рисами як глобалізація бізнесу та інформаційна революція. Глобалізація бізнесу означає інтеграцію країни та її господарюючих суб'єктів у світову економіку. Вже зараз понад половини доходів великих американських корпорацій утворюються за кордоном: величезного значення набув процес розвитку зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування. У свою чергу США також одержують передові закордонні інвестиційні товари і технології, в країні діють численні філії і дочірні компанії європейських і японських фірм. Активізувався обмін передовим досвідом управління, посилилася роль американських інвестиційних фондів на світових фінансових ринках. Якщо наприкінці 1970-х рр.. із зовнішньою торгівлею було пов'язано близько 17% економіки США, то до теперішнього часу американська економіка вже на чверть залежить від експорту або імпорту. [10, c.160] Сильні зовнішньополітичні позиції США, лідерство американської моделі розвитку економіки визначає лідерство США в процесі глобалізації. Інформаційна революція служить другим потужним джерелом зростання економіки США. Країна переживає справжній інформаційний бум: удосконалюються цифрові технології, постійно утворюються нові компанії, виникають нові галузі промисловості. У сфері інформатики та телекомунікаційних технологій США не мають собі рівних. Так, у рейтингу 100 компаній сфери інформаційних технологій журналу Business Week 75 представляють США, а в першій двадцятці лідерів інформатики американських компаній 17 (див. Таблицю 3). Таблиця 3 дає уявлення про рівень розвитку та поширення інформаційних технологій серед рядових споживачів провідних країн світу. Глобалізація бізнесу та нові інформаційні технології призвели до реструктуризації економіки США. Глобалізація відкрила нові ринки збуту для американських товарів і послуг, стимулювала виробництво, орієнтоване на закордонний ринок. Інформаційні технології надають у свою чергу вплив на цілий комплекс галузей економіки. За допомогою інформаційних технологій можна підвищити продуктивність праці та ефективність управління, знизити витрати, скоротити обладнання, в якому тепер відпадає необхідність, можна значно полегшити комерцію, використовуючи глобальні комп'ютерні мережі. Особливість «нової економіки» полягає ще й у тому, що сучасні технології постійно вдосконалюються, не даючи кривій життєвого циклу продукту опускатися вниз. «Нова економіка» була б неможлива і без гнучкості ринку праці в США. Кожен американець, в середньому, змінює роботу раз на п'ять років, а то й частіше. Робоча сила в США дивно мобільна і може відразу переміститися, скажімо, із західного узбережжя країни на східне і навпаки, якщо в якомусь регіоні створюються нові робочі місця з високим рівнем оплати. Не в останню чергу ефективність «нової економіки» пов'язана і з американським варіантом менеджменту, який націлений на швидке прийняття рішень, розвиває індивідуальні здібності керівника та його підлеглих. Напористою американської моделі управління властивий більший ризик перед можливістю відповідно більшого винагороди за цей ризик, ніж в більш консервативних і обережних європейської та японської моделях менеджменту. [10, c.153] Кредитна система США є найбільш розвиненою у світі і представляє собою сукупність державних і приватних кредитних інститутів. Основним її компонентом є Федеральна резервна система (ФРС), виконує функції Центрального банку (створена у 1913 р). ФРС складається з ради керуючих, 12-і федеральних резервних банків, декількох тисяч банків-членів та створених конгресом, Федерального комітету з операціям на відкритому ринку та Федерального консультативної ради. ФРС здійснює кредитно-грошову політику держави, впливаючи на економіку через сферу кредиту і грошового обігу. Найважливішими інструментами кредитно-грошової політики є операції з цінними урядовими паперами на відкритому ринку, розширення або обмеження кредитів через механізм облікової ставки і пряме регулювання банківських резервів. [5, с.121-122] Транснаціональний капітал США, безумовно, провідну роль в сучасному економічному світі, вже багато в чому став "світом ТНК", грають транснаціональні корпорації США. Половина американського експорту здійснюється американськими іноземними ТНК. Велика частина платежів, пов'язаних з трансфертом нових технологій, здійснюється усередині ТНК. У США частка THK в трансфертах технологій складає 80%. [8, c. 460] Перефразовуючи відомий вислів Бісмарка, можна сказати, зараз ТНК стоять на чолі світової економіки, а американські ТНК панують в світі транснаціональних корпорацій. Саме вони визначають сьогодні хід та основні тенденції світових процесів транснаціоналізації. США залишаються лідером в області прямих іноземних інвестиції. На їх частку припадає чверть вартості всього закордонного капітал і 25-27% всіх залучених ПІІ. [16, с.48] Прямі інвестиції створили так звану другу економіку США, яка базується на виробничих потужностях закордонних філій і дочірніх фірм американських ТНК. Друга економіка США перевершує за своїм науково-технічного і виробничого потенціалу аналогічні структури об'єднаної Європи і Японії. Загальний обсяг продажів закордонних підприємств і фірм ТНК відповідає третині ВВП США. [8, с.461] Для американських корпорацій характерно відставання частки зарубіжних продажів від частки загального продажу. Це пов'язано з тим, що внутрішній ринок США - наймісткіший у світі. Злиття та поглинання є для ТНК природним проявом їх до збільшення економічної влади. Якщо не регулювати і не огранивать ці процеси, то неминуча монополізація ринку, що завдає істотної шкоди ринковій економіці. США, будучи найбільш динамічно розвивається країною, першою зрозуміли цю загрозу і відповіли на виклики великих корпорацій потужним заборонним, а не регулює, як в інших країнах, антимонопольним законодавством Внутрішня структура американських ТНК відрізняється великою різноманітністю. Основні ТНК склалися на основі контролю лідируючого банку через механізм фіктивного холдингу шляхом створення холдингів структури з головною компанією, а також через перехресне володіння акціями. Свою специфіку мають і системи менеджменту, що застосовуються американськими ТНК. Особливістю сучасних американських ТНК стає підвищення самостійності філіалів компанії за кордоном, Основний принцип менеджменту великих корпорацій США - «мале чудово». Це означає, що потрібно дати максимальну самостійність мінімально можливого підрозділу корпорації. [14, с.135] Американська держава і бізнес. У США була створена ефективна модель взаємодії держави і бізнесу, побудована на принципах лібералізму. Всупереч загальнопоширеним у нас думку, лібералізм виступає за сильну державу. Однак, відповідно до ліберальної концепцією, держава не повинна безпосередньо втручатися в економіку, обмежуючись суто регулюючими функціями. Ліберальна держава - суддя у економічній грі, а не гравець. Воно задає правила гри і стежить за їх виконанням, а саме у грі не бере участь. Основні заходи регулювання ліберальної держави можна раз ділити на чотири групи: 1. Податкове регулювання. 2. Регулювання через державні ринки. 3. Регулювання внутрішніх ринків і формування на кожному ринку конкурентного середовища. 4.Внешнеекономіческое регулювання. З податкової політики можна відразу відрізнити ліберально - консервативне та соціально орієнтоване держави. Ліберали і консерватори зазвичай намагаються зменшити податки і вивільнити кошти бізнесу для розвитку. При цьому консерватори наполягають на більш рішучу скорочення податків, ніж ліберали. [7, с.456] Повна класифікація американських податків включає вісім позицій. 1) індивідуальні прибуткові податки; 2) податки з прибутків корпорацій; 3) податкові відрахування до фондів соціального забезпечення, 4) податки на спадщини і дарування; 5) акцизні збори; 6) мита; 7) податки з роздрібних продажів споживчих товарів; 8) податки на рухому і нерухому власність. Податки збираються на трьох рівнях - федеральному, штатному та місцевому. Перші п'ять видів податків стягуються в різних пропорціях на всіх рівнях, мита надходять тільки у федеральний бюджет, а податки останніх двох категорій стягуються податковими службами штатів і місцевими органами влади. В даний час федеральні податки в США виконують три основні функції, а) служать головним джерелом формування бюджетних коштів для фінансування видаткових статей, б) є потужним і гнучким засобом державного економічного регулювання і використовуються для стимулювання економічного зростання, в) служать ефективним інструментом перерозподілу національного доходу з метою зменшення нерівності в обсягах отримуваних доходів і наявних багатств різних верств американського населення.

У структурі податкових надходжень (табл.5) домінують індивідуальні прибуткові податки. [10, с.465] таблиця Державний ринок США, де закуповуються товари і послуги для государственньгх потреб величезний він оцінюється зараз в 2 трлн. дол У CША чудово навчилися використовувати цей потужний інструмент, досягнення цілей економічної політики. В основі взаємовідносин американської держави зі своїми корпораціями лежить досконала Федеральна контрактна система (ФКС), через яку здійснюється підприємницька діяльність американського уряду. ФКС представляє собою організацію управління державними: замовленнями і закупівлями у всіх сферах економіки Вона формує величезний і своєрідний державний ринок. Більшість американських ТНК є провідними генеральними підрядниками ФКС, і багато в чому саме це дозволяє їм динамічно розвиватися. При регулюванні внутрішніх ринків в США основний упор робиться на створення конкурентного середовища і боротьбу з їх монополізацією. Антимонопольне законодавство має давні традиції і застосовується досить жорстко. У економііческой історії США не раз траплялися дроблення компаній - монополістів, що істотно змінювало структуру і характер відповідного ринку. У зовнішньоекономічному регулюванні США, починаючи з 80-х, послідовно дотримуються ліберальних принципів. Вони є ініціаторами лібералізації світової торгівлі, що здійснюється під егідою СОТ. Зовнішньоекономічна політика США завжди прагматична. США завжди відверто і послідовно підтримують ті іноземні уряди, які відкривають внутрішні ринки своїх країн для американських товарів, відсуваючи на другий план всі інші проблеми, включаючи навіть обмеження прав і свобод громадян. [8, с.468]