Сучасність

Відповіддю на кризові явища став новий курс президента Рональда Рейгана (1981—1989 pp.), в основу якого була покладена програма обмеження ролі держави в економічному та соціальному регулюванні, відбувався перехід від прямого до більш опосередкованого її втручання в економіку. Політика Рейгана значно посилила ефективність економіки США, її здатність до впровадження найновіших досягнень науково-тех­нічного прогресу. Посилювався приплив іноземного капіталу в економіку США, передусім з боку розвинених європейських дер­жав та Японії. Іноземні капіталовкладення сприяли якісним пере­творенням в американському господарстві. Зміни у внутрішній політиці супроводжувалися також пово­ротом у міжнародних справах, передусім у результаті припинення політики конфронтації з Радянським Союзом, що вплинуло на внутрішню ситуацію: наприкінці 1980-х pp. стали скорочува­тися витрати на військові потреби, почалася конверсія деяких галузей військово-промислового комплексу США. «Рейганоміка» сприяла скороченню безробіття, привела до значного зниження темпів інфляції.

Позитивні зрушення були закріплені після приходу до влади адміністрації республіканця Джорджа Буша-старшого (1989—1993). Чільне місце у президентських програмах належало питанням боротьби з наркоманією, розвитку освіти, охорони здоров´я, екологічним проблемам. Значними були зовнішньополітичні успіхи адміністрації, проте еконо­мічний спад початку 90-х pp. та інші внутрішні проблеми при­звели до його поразки на президентських виборах 1992 р.

У 1992 р. президентом було обрано демократа Білла Клінтона, політичний курс якого поєднував ліберальні та консервативні тенденції. У перші роки президентства Клінтон приділяв основну увагу плану «економічного відродження» США та зростанню життєвого рівня. Економічна програма будувалася на зменшенні урядових витрат, збільшенні податків для заможних людей, збереженні витрат на освіту, охорону здоров´я та інші соці­альні потреби. Економіка США у другій половині 90-х pp. досягла стабілізації і розвивається, випереджаючи темпи розвитку країн «великої сімки». Для зміцнення своїх позицій в економічному суперництві з об´єднаною Європою США створили НАФТУ — Пів­нічноатлантичну зону вільної торгівлі з Канадою і Мексикою (1995 p.). Зовнішня політика адміністрації Б. Клінтона пройшла складну еволюцію пристосування до нової міжнародної ситуації, зумовленої розпадом СРСР. Пріоритетним залишається збере­ження лідерства США у світі, збереження НАТО, запровадження програми «Партнерство заради миру», миротворча діяльність на Балканах і Близькому Сході. Одночасно здійснюються односто­ронні силові акції проти небажаних їм політичних режимів.

Президентські вибори 2000 р. виявилися найскандальнішими. Перемогу здобув республіканець Джордж Буш-молодший, але демо­крати намагалися поставити під сумнів їхні результати. Лише Вер­ховний суд визнав остаточний результат на користь Буша. Нова адміністрація почала реформу системи освіти, скоротила податки тощо. Поворотним моментом в історії США стали події 11 вересня 2001 р. — терористичний напад на Нью-Йорк і Вашингтон. США про­вели низку антитерористичних акцій — війни в Афганістані та Іраку. У правлячих колах США посилюються неоглобалістські настрої, що можуть призвести до загострення міжнародного становища.

У результаті президентських виборів, що пройшли 4 листопада 2008 року, новим президентом США став Барак Обама.

-Кандидат республіканців Рональд Рейган пообіцяв відновити американську перевагу як у політичній, так і в економічній сферах.

Народ з ентузіазмом підтримав неоконсервативне звернення Рейгана, який випередив як Картера, так і кандидата від третьої партії Джона Андерсона. Він став першим президентом в історії США, який був обраний на цю посаду у віці 70 років. Зовнішня політика Рейгана була агресивно антикомуністичною. Він збільшив витрати на оборону, поповнюючи американський арсенал ядерної зброї і фінансуючи Стратегічну оборонну ініціативу, більше відому під назвою «Зоряні війни».

1986 — скандал Ірангейт, пов'язаний з таємним продажем американським урядом озброєнь Ірану. Всупереч бажанню Держсекретаря і міністра оборони, адміністрація Рейгана організувала нелегальний продаж зброї в Іран в обмін на звільнення американських заручників на Близькому Сході. Кошти, отримані від продажу зброї, передавалися повстанцям в Нікарагуа. Рейган, однак, покращив послужний список у 1987 перед тим, як залишити посаду, погодившись на серію переговорів щодо скорочення озброєнь і обмеження кількості ракет середньої дальності, ініційовану Михайлом Горбачовим. Рейган підготував свого віце-президента, Джорджа Буша, щоб він змінив його на посаді президента.

1988 — Криза на фондовій біржі, США стали найбільшою нацією-боржником.

1988 — США напали на Панаму.

1989 — Кінець «холодної війни» з СРСР.

1990—1991 — війна у Перській затоці проти Іраку, основна воєнна акція, що відбулася в часи Буша. Швидка перемога США в операції «Буря в пустелі», у співвідношенні з мінімальною кількістю втрат серед американців, забезпечила президенту Бушу найвищий рейтинг схвалення в історії. Однак внутрішні проблеми зробили його популярність недовговічною. Сильний занепад традиційного виробництва, що почався ще в 1970-х роках, призвів до великомасштабного зміщення економіки в бік сфери послуг та інших секторів. У штатах, які багато в чому залежали від виробництва, включаючи більшу частину Середнього Заходу, виникла проблема безробіття.

До того ж, закінчення холодної війни, прискорене розпадом Варшавського Пакту і колапсом Радянського Союзу, призвели до скорочення американських військових сил та до відкриття нових ринків у глобальній економіці.

Після війни у Перській затоці нація звернула увагу на внутрішні проблеми спаду в економіці і високе безробіття. Нездатність Буша здійснити програму оздоровлення економіки призвела на виборах 1992 року до перемоги кандидата демократів, губернатора Арканзасу Біла Клінтона.

Економічна ситуація суттєво покращилася вже в перший рік президентства Клінтона, і це, разом із збільшенням податкових ставок і скороченням витрат, привело до зменшення дефіциту бюджету.

Під час другого терміну Клінтона його супротивники всередині і поза межами Конгресу почали розслідування дій, які вони вважали зловживаннями президента, і, особливо, скандалу Левінскі. Процедура імпічменту, однак, завершилася виправдовувальним вердиктом.

У зовнішній політиці США насолоджувалися беспрецедентним міжнародним впливом в кінці 1990-х років (участь США у конфліктах в Боснії і Герцеговині, Хорватії, Косово і на Середньому Сході).

Президентські вибори 2000 року завершилися суперечками щодо результатів голосування у штаті Флорида, які вирішили результат загальнонаціональних виборів. Переможцем було оголошено республіканського кандидата Джорджа У. Буша.