- •Передумови та етапи створення системи моніторингу довкілля.
- •Класифікація екологічних ситуацій.
- •Визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища” за Манном р.Е., Ізраїлем ю.А., Герасимовим і.П. Та Реймерсом н.Ф. Сучасне визначення поняття „моніторинг навколишнього середовища”.
- •Мета, завдання та функціональна схема моніторингу довкілля.
- •Класифікація екологічного моніторингу.
- •Ієрархічні рівні моніторингу довкілля. Програми функціонування системи моніторингу на різних рівнях.
- •Технічні засоби збору та обробки інформації у системі екологічного мніторингу.
- •8.Інформаційне та програмне забезпечення системи екологічного моніторингу
- •9.Нормативне забезпечення моніторингу довкілля.
- •10. Правові основи організації та проведення моніторингу довкілля в Україні.
- •Ціль, програми та приоритетні напрямки гсмос.
- •Станції фонового моніторингу. Критерії вибору місць розташування скфм.
- •Програма спостережень за вмістом заюруднювічів на сухопутних фонових станціях.
- •Організація і функціонцвання системи державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •Мета, завдання, об’єкти моніторингу навколишнього природного середовища в Україні.
- •17. Суб’єкти державного моніторингу навколишнього природного середовища та їх взаємовідносини.
- •Санітарно-гігієнічні нормативи якості води водних об’єктів.
10. Правові основи організації та проведення моніторингу довкілля в Україні.
Екологічні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, Законами України "Про охорону атмосферного повітря", "Про тваринний світ", "Про рослинний світ", Земельним, Водним, Лісовим кодексами, Кодексом України про надра, іншими нормативно-правовими актами України.
Ціль, програми та приоритетні напрямки гсмос.
Ціль ГСМНС – вивчення Землі. Задача вивчення Землі як цілісної природної системи поставлена Міжнародною геосферно-біосферною програмою (МГБП) і вирішується на основі широкого застосування космічних засобів спостережень. МГБП, здійснення якої почалося з 1990 р., передбачає сім ключових напрямків розробок:
1. Закономірності хімічних процесів у глобальній атмосфері і роль біологічних процесів у кругообігах малих газових компонентів. Проекти, що виконуються по цих напрямках, ставлять метою, зокрема, аналіз впливу змін вмісту озону в стратосфері на проникнення до земної поверхні біологічно небезпечного ультрафіолетового випромінювання, оцінку впливу аерозолів на клімат і ін.
2. Вплив біогеохімічних процесів в океані на клімат і зворотні впливи. Проекти включають комплексні дослідження глобального газообміну між океаном і атмосферою, морським дном і границями континентів, розробку методик прогнозування реакції біогеохімічних процесів в океані на антропогенні збурення в глобальному масштабі, вивчення евфотичної зони Світового океану.
3. Вивчення прибережних екосистем і впливу змін землекористування.
4. Взаємодія рослинного покриву з фізичними процесами, відповідальними за формування глобального кругообігу води. У рамках цього напрямку будуть проводитися дослідження з програми глобального експерименту з метою вивчення кругообігу води.
5. Вплив глобальних змін на континентальні екосистеми. Будуть розроблятися методики прогнозу впливів змін клімату, концентрації вуглекислого газу і землекористування на екосистеми, а також зворотних зв'язків.
6. Палеоекологія і палеокліматичні зміни і їхні наслідки. Будуть проводитися дослідження з метою реконструкції історії змін клімату й природного середовища за період з 2000 р. до н.е. з тимчасовим дозволом не більш 10 років.
7. Моделювання земної системи з метою прогнозу її еволюції. Створюються чисельні моделі в глобальному масштабі, робляться кількісні оцінки взаємодії глобальних фізичних, хімічних і біологічних інтерактивних процесів у земній системі протягом останніх 100 тисяч років.