Зміст

стр.

1. Календарний план будівництва

1.1 Склад і призначення календарного плану

1.2 Відомість розрахунку об ємів робіт

1.3 Відомість потреби в будівельних матеріалах.

1.4 Зведена відомість потреби в матеріалах.

1.5 Відомість розрахунку трудовитрат.

1.6 Технологія виконання робіт не вказаних у техкарті.

1.7 Графік руху робітників.

1.8 Розрахунок потреби в транспортних засобах.

2 Будівельний генеральний план.

2.1 Призначення і склад будівельного генплану.

2.2 Правила техніки безпеки на будівельному майданчику.

2.3.Розрахунок чисельного персонала будівництва.

2.4 Розрахунок тимчасових будівель.

2.5 Розрахунок складів.

2.6 Розрахунок водопостачання.

2.7 Розрахунок електропостачання.

ЛІТЕРАТУРА.

Об’єктний календарний план будівництва розробляється в складі проекту виконання робіт з метою встановлення складу і обсягу будівельно-монтажних робіт на об’єкті, послідовність, черговість та строки виконання кожної роботи, визначення потреби ресурсів і строки їх доставки на об’єкт, а також визначення строків початку і завершення будівництва об’єкту.

Вихідні дані для розробки календарного плану: робоча документація, типові проекти виконання робіт, типові технологічні карти, дані про потужність і технічне оснащення будівельних організацій.

Розробляється календарний план в такій послідовності: виконують аналіз об’ємно-планувального і конструктивного рішення об’єкта, складають перелік будівельно-монтажних робіт, визначають потреби в будівельних матеріалах, конструкціях, визначають трудовитрати виконання кожної роботи, вибирають засоби виконання робіт, їх механізацію, встановлюють послідовність виконання і суміщення робіт, визначають тривалість виконання кожної роботи і встановлюють терміни початку і закінчення робіт згідно з календарем, складають календарний план.

1.6 Технологія виконання будівельно-монтажних робіт

До початку виконання основних будівельно-монтажних процесів при зведенні будинків і споруд повинні бути виконанні підготовчі роботи. Склад підготовчих робіт залежить від виду споруд, місцевих умов будівельного майданчику, його розташування щодо оточуючого середовища; він забезпечує як техніко-економічну ефективність наступного виконання основних будівельно-монтажних процесів, так і дотримання вимог безпеки праці та охорони навколишнього середовища.

До поза майданчикових робіт належать процеси будівництва зовнішніх під'їзних доріг до будівельного майданчика, мереж і споруд із забезпеченням енергією, водою, зв'язком, спорудження за потреби виробничої бази будівельної організації.

До внутрішньо майданчикових робіт, комплекс яких визначають як підготовку майданчика, належать процеси: створення геодезичної розбивної основи будівлі; огороджування будівельного майданчика; звільнення території від дерев, корчів, валунів; знесення будинків і споруд, які не можна використати під час виконання основних робіт; забезпечення стоків поверхневих та ґрунтових вод; осушення заболочених ділянок; улаштування тимчасових будівель, доріг, інженерних мереж; створення майданчиків для складування вантажів та укрупнення будівельних конструкцій; улаштування тимчасового освітлення. Обсяги робіт з підготовки майданчика визначається в проекті виконання робіт.

Земляні роботи

До виконання земляних робіт дозволяється приступати тільки після закінчення підготовчих робіт. Земляні роботи починають з зрізання рослинного шару ґрунту. Планування поверхні виконують за допомогою бульдозера Д-271. Розроблення ґрунту у котловані ведуть екскаватором Э-505 зі зворотною лопатою з навантаженням його в транспортні засоби для вивозу, а також у відвал для зворотного засипання пазух з розкладкою його по периметру котловану на відстані не менш 0.5м від бровки котловану. Екскаватор розробляє ґрунт рухаючись по центру котловану на себе. Рослинний шар ґрунту відвозять у відведені місця, де він складається та зберігається від розмиву та вивітрення.

Монтаж фундаментів

В даному випадку ми маємо фундаменти стаканного типу для возведення виробничої будівлі. Фундаменти старанного типу звичайно виконують із залізобетонних блоків.

Перед установкою фундаментних блоків виконують розбивка осей фундаментів, що починають з перенесення осей будинку на підставу. Для цього на обноску натягають осьові струни і за допомогою схилів переносять крапки їхнього перетинання на дно котлованів. Від цих крапок відміряють проектні розміри фундаментів і закріплюють їхніми металевими штирями так, щоб натягнута між ними дротова причалка знаходилася на 2-3 мм далі бічній грані стрічкового фундаменту.

Монтаж блоків починають з укладання кутових блоків, що є маяковими, а також проміжних маякових блоків на відстані близько 20 м між ними, переважно в місцях примикання поперечних стін до подовжнього. Проміжні блоки укладають послідовно від маякового кутового блоку до маякового проміжного, визначаючи їхнє положення в плані по причалці і по монтажному зазорі між встановлюваним і раніше встановленим блоками.

Монтаж блоків фундаментів здійснюють кранами, в даному випадку КБ-60, що переміщаються по рейкових шляхах і знаходяться на поверхні ділянки за межами верхньої брівки котловану. Ми застосували баштовий кран, яким згодом буде монтувати надземні конструкції будинку.

Після укладання всього ряду блоків виконується монтаж колон.

Колону подають краном до місця монтажу, опускають на постіль з розчину, орієнтуя по рискам геодезичної розбивки, та виконують кінцеву установку низа колони. Після цього закріпляють колону монтажними зв'язками. Закріплення колони виконується наступним методом. Крюк захвату монтажного зв'язку закріпляють за підйомну петлю монтуємої колони, а струбцину — за верх колони.

Після тимчасового закріплення колони виконують її перевірку, змінюючи наклон колони обертанням стягувальної муфти монтажного зв'язку. Після кінцевої перевірки виконують розстроповку колони.

Після монтажу та постійного закріплення відповідно до проекту виробництва робіт, внутрішніх та зовнішніх колонн на захватці монтажні кріплення знімають та виконують монтаж панелей перекриття.