- •II. Становлення взаємин дітей у грі
- •III. Висновки
- •Розвитку соціальної компетентності
- •«Ввічливість - це приємно»
- •Заняття з емоційно-ціннісного розвитку
- •« Без примх, вередувань I слiз»
- •«Тобі сумно чи весело?»
- •«Соромно чи ні?»
- •«Твої бажання»
- •Дидактична гра «Мої добрі вчинки»
- •«Кожен із нас — малюк веселий!»
- •V. Список використаних джерел
«Ввічливість - це приємно»
Фiзичний розвиток: залучати дiтей до рухливих iгор, удосконалювати координацiю рухiв.
Соцiально-моральний розвиток: учити братии активну участь у спiльнiй грi, пригадати форми ввiчливостi.
Емоцiйно-цiннiсний розвиток: створити у дiтей пiднесений, веселий настрiй, розвивати почуття гумору.
Пiзнавальний розвиток: формувати вмiння концентрувати увагу на своїх вiдчуттях, бажаннях тощо.
Мовленнєвий розвиток: вправляти у використанні форм ввічливості, активiзувати словниковий запас.
Художньо-естетичний розвиток: вчити емоційно реагувати на звертання дорослого, передавати власнi враження.
Креативний розвиток: пiдтримувати цiкавiсть до ввiчливих форм звертання.
Хід
Діти в колі. Етюд на виразність жесту «Це я! Це моє! Я виконує роль глухої бабусі, яка запитує дітей: «Де Славко? Чия це іграшка тощо. Від дітей вимагаю відповідати жестами (пальцем - «Я», долонею - «Моє»).
Я - бабуся, сідає на великий корабель. Діти - проводжаючи, машуть руками і говорять: «До побачення», «До зустрічі».
Бесіда «Кого називають ввічливим?»
Коли говорять: «Добридень», «Будь ласка», «На здоров’я», «До побачення», «До зустрічі», «Вибачте», «Будьте ласкаві», «Перепрошую», «Дякую».
Що говорять: Коли зустрічають людину? Коли хтось йде? Коли щось незрозуміло? Коли щось подарували, зробили послугу? Коли просять? Коли щось дають?
Ці слова називають «золотими», чому?
Гра «Качка, качка, гусак».
Діти в колі. Ведучий говорить: «Качка, качка... гусак». «Гусак» біжить в протилежну від ведучого сторону (одночасно з ведучим) до вивільненого м’ясця. На місця зустрічі два учасники беруться за руки, роблять реверанс, посміхаються і вітають один одного: «Добрий ранок, добрий день, добрий вечір», потім біжать до вільного місця.
Гра «Рукавички». Діти беруть з килимка по одній вирізаній з паперу рукавичці і шукають пару (по контрольному малюнку), сідають за столи відповідними парами. На пару даю по три кольорових олівці і розказую завдання: однаково їх розмалювати. Хвалимо переможців!
Психом’язове тренування.
Гра «Холодно-жарко». Мама - ведмедиця пішла. Подув холодний вітер і пробрався крізь щілинки в барліг. Ведмежата замерзли і зжались в комочок - гріються. Стало жарко - ведмежата розвернулись, розслабили руки. (Повтор 2-3 рази).
Заняття
«Мої емоції, мiй настрiй»
Фiзичний розвиток: учити дiтей передавати свої почуття та враження за допомогою мiмiки, жестiв i рухiв, покращувати моторику.
Соцiально-моральний розвиток: пiдтримувати рагнення дiтей за будь-якого настрою поводитися гiдно,дотримуватися норм спiлкування, забезпечення атмосфери довіри, підвищення адаптації в колективі.
Емоцiйно-цiннiсний розвиток: розвивати iнтерес до свого настрою, бажання прислухатися до нього, визначати причини власних вiдчуттiв, розвивати почуття співчуття, милосердя, позитивних емоцій.
Пiзнавальний розвиток: знайомити дiтей з людськими позитивними та негативними емоцiями, почуттями, що вiдповiдають їм, учити прислухатися до власного внутрiшнього свiту та емоцiйного стану.
Мовленнєвий розвиток: покращувати розповiдне мовлення, поповнювати словниковий запас, розвивати вміння використовувати засоби iнтонацiйної виразностi, описувати всiй внутрiшнiй стан.
Художньо-естетичний розвиток: продовжувати вчити дітей передавати власнi враження.
Креативний розвиток: формувати елементарнi навички асоцiативного мислення, умiння проводити аналогiї.
Хід
Привітання.
Етюд «Посмішка по колу».
Усі беруться за руки і «передають усмішку по колу»: кожна дитина повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому щось гарне і приємне, усміхається йому, той усміхається наступному сусідові і т.д. При цьому можна образно «узяти усмішку» у з'єднані долоні і дбайливо «передавати» її по колу, з рук у руки. Керівник цікавиться враженнями дітей від заняття, дякує групі за роботу і запрошує на наступну зустріч.
Вправа «Наші емоції».
Для виконання вправи педагоговi знадобиться набір із шести карток або плакат зі схематичним зображенням різних емоцій них станів людини, наприклад: радість, страх, злість, смуток, провина, спокій.
Схематичні зображення різних емоційних станів можна намалювати крейдою на дошці.
Для роботи з картками пропонується серія завдань:
Назвати емоційні стани (почуття, настрої), зображені на картках.
Розділити аркуш щоденника на 2 половини і перемалювати схематичні малюнки так, щоб ліворуч були зображення емоційних станів, що дітям подобаються, а праворуч — які не подобаються.
Після виконання завдання діти по черзі називають емоційні стани, зображення яких виявилися ліворуч, потім — праворуч, і пояснюють, чому їм подобаються або не подобаються певні емоційні стани.
Визначити свій настрій, емоційний стан у цей момент, схематично зобразити його у своєму щоденнику і коротко пояснити причину того або іншого стану.
Під час обговорення різних емоційних станів вихователь звертає увагу дітей на особливості експресії обличчя: форма очей і брів, форма губ, положення куточків рота тощо. У процесі виконання вправи педагог звертає увагу на емоційний стан дітей у групі, констатує наявність підвищеної тривожності в окремих її учасників.
Бесіда «Чарівне слово».
Логічним продовженням гри стає коротка бесіда про силу «чарівного» слова «будь ласка», про наслідки ввічливості й брутальності, про те, яке враження справляє на людей ввічлива, а яке — груба людина і яка з цих двох тактик рішення проблем є більш конструктивною й ефективною.
Гра «Мій хороший папуга».
Діти стоять у колі. Потім дорослий говорить: «Діти! До нас у гості прилетів папуга. Він хоче з нами познайомитися і погратися. Як ви думаєте, що ми можемо зробити, щоб йому сподобалося а нас, щоб він захотів прилетіти до нас знову? Діти пропонують: «Говорити з ним ласкаво», «Навчити його гратися» тощо. Дорослий дбайливо передає комусь з них плюшевого папугу (ведмедика, зайчика). Дитина, одержавши іграшку, повинна пригорнути її до себе, погладити, сказати щось приємне, назвати ласкавим ім'ям і передати папугу іншій дитині.
Гру краще проводити в повільному темпі.
Хвилинка відпочинку «Пташка».
Діти уявляють себе птахами, пурхають у блакитному небі, співають і радіють сонечку.