6. Шкідники ріпаку.
Найпоширенішими шкідниками ріпаку є хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик, ріпаковий клоп.
Хрестоцвіті блішки — Phillotreta Spp. Зимують жуки під рослинними рештками та у верхньому шарі ґрунту в полі, на узбіччях доріг, на галявинах, у лісосмугах. Вони з’являються на початку квітня-травня, а при появі сходів ріпаку переміщуються на ці культури. Більшість видів блішок відкладають яйця у ґрунт, личинки живляться дрібним корінням, не завдаючи суттєвої шкоди рослинам. Жуки нового покоління з?являються наприкінці липня — у серпні. Протягом року шкідник розвивається в одному поколінні.
Ріпаковий квіткоїд — Meligethes aeneus F. Зимують жуки під рослинними рештками та на поверхні ґрунту, навесні з’являються дуже рано, спочатку живляться на квітках різних ранніх рослин — мати-і-мачухи, кульбаби тощо, а потім переходять на квітки ріпаку. Самки відкладають яйця усередину бутонів.
Ріпаковий пильщик — Athalia colibri L. Зимує доросла личинка в коконі, який розміщений у ґрунті на глибині 7-15 см. Навесні заляльковується наприкінці травня — на початку червня з?являються дорослі комахи. Додаткове живлення шкідників відбувається молочайних, капустяних та інших рослинах.
Самки відкладають яйця по одному в надрізі на нижньому боці листків капустяних рослин. Протягом року комахи розвиваються в двох поколіннях, на півдні — в трьох.
Ріпаковий клоп — Earydema oleracea L. Зимують клопи під грудочками ґрунту, рослинними рештками, яйця відкладають відкрито на стебла чи листки. Через шість днів виплоджуються личинки, розвиток яких триває 25-46 днів.
Прихованохоботники: стебловий — Ceutorrhynchus quadridens Panz; капустяний насіннєвий — C. Assimilis Payk. Зимують жуки під рослинними рештками на узліссі, серед кущів, у полезахисних смугах. Самки стеблового прихованохоботника відкладають яйця в жилки листків, черешки або стебла, а насіннєвого — в стручки насінників. Протягом року шкідник розвивається в одному поколінні.
Заходи захисту. Організаційно-господарські з правильним розміщенням ріпаку та насиченням ним сівозміни, агротехнічні прийоми із своєчасним знищенням сходів падалиці, на яких розмножуються багатоїдні шкідники. При виявленні понад 5 екз./м2 хрестоцвітих блішок або 5-6 екз./м2 ріпакового квіткоїда і загрозі пошкодження інших фітофагів застосовують один із препаратів: децис, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га); сумі-альфа, 5%-й к.е. (0,3 л/га); фастак, 10%-й к.е. (0,15 л/га); циклон 10% к.е. (0,1-0,15) та ін.
7. Шкідники коноплі.
Найпоширенішими шкідниками культури є коноплева блішка та коноплева плодожерка.
Коноплева блішка — Psylliodes attenuate. Koch. Зимують жуки в ґрунті на глибині до 15 см на коноплищах або поблизу них, у стеблах конопель, під рослинними рештками. З місць зимівлі жуки виходять наприкінці квітня — на початку травня до появи сходів конопель. Живляться спочатку на кропиві та на самосівах конопель, а пізніше — на посівах конопель. Через 2-3 тижні самки відкладають до 350 яєць у ґрунт на глибину до 8 см біля коренів конопель, якими потім живляться личинки. В серпні з’являються жуки нового покоління, які живляться на коноплях до вересня. Протягом року блішка розвивається в одному поколінні.
Коноплева плодожерка — Grapholitha delineana Wkz. Зимує гусінь четвертого та п’ятого віків у щільному коконі в ґрунті на глибині 5-10 см. При сумі ефективних температур 150-160?С починається літ метеликів. Через 1-2 доби самки плодожерки відкладають по одному яйцю на листки, черешки, стебла. Протягом року спостерігається розвиток двох поколінь комах.
Заходи захисту. Дотримання сівозмін, розміщення посівів на відстані не менше 2 км від полів, де коноплі вирощували в попередньому році, знищення самосівів і післязбиральних решток. Після появи сходів, якщо чисельність жуків коноплевої блішки перевищує 5 екз./м2, проводять крайове обприскування посівів децисом, 2,5%-й к.е. (0,3 л/га) або золоном, 35%-й к.е. (1,5-3 л/га). Під час масового виходу з яєць гусінь конопляної плодожерки посіви обробляють інсектицидами. На початку і в період масового відкладання яєць самками стеблового метелика випускають трихограму (100-150 тис/га).