2. Шкідники кукурудзи.

Серед шкідників даної культури найбільш поширені і завдають значних збитків багатоїдні комахи: ковалики: темний, посівний, смугастий і ін.; чорниші: мідляк кукурудзяний, широкогрудий та ін.; кукурудзяний стебловий метелик; попелиці: звичайна злакова, соргова або кукурудзяна, волохата кукурудзяна; південний сірий довгоносик.

Посівний ковалик — Agriotes sputator L. Жуки, що відродилися влітку, залишаються зимувати в ґрунті і виходять на поверхню навесні (у квітні на півдні і з травня — на півночі). Самки відкладають яйця у верхньому шарі ґрунту біля рослин. За період розвитку личинки проходять 11-12 віків. У залежності від температури личинки розвиваються 3–4 роки і більше. Заляльковуються личинки в липні чи навіть у серпні на глибині 10–20 см, через 8–12 днів з лялечок з’являються жуки, які залишаються зимувати в ґрунті.

Ковалик степовий — Agriotes gurgistanus. На відміну від інших шкідливих видів Agriotes у цієї комахи зимують тільки личинки різних віків, заляльковування яких відбувається в травні — червні. Тривалість розвитку лялечки становить 10–12 днів. Окрилення жуків починається з кінця травня, масове — у липні.

Личинки розвиваються неповних 4, а на крайньому півдні — 3 роки. Личинки нової генерації відроджуються в липні — на початку серпня, дорослі личинки заляльковуються в середині червня. У матеріалах ґрунтових розкопок зустрічаються личинки чотирьох вікових категорій.

Ковалик блискучий — S. аeneus L. Зимують личинки різного віку у ґрунті на глибині від 25-35 до 70-90 см. Навесні, за польової спілості ґрунту, вони піднімаються у верхній шар (1-8 см), живляться набубнявілим насінням, паростками різних рослин, корінцями та підземною частиною стебла озимих. Характерною особливістю ковалика блискучого є вертикальні міграції у ґрунті, тісно пов’язані з гідротермічним режимом орного шару, а також наявністю, видовим складом і станом рослинності. До жовтня — початку листопада личинки перебувають переважно в шарі 3-20 см, заляльковуються шкідники у ґрунті на глибині 10-14 см. Повний цикл розвитку коваликів відбувається в ґрунті і триває 3-5 років.

Чорниші — Tenebrionidae: мідляк кукурудзяний — Pedinus femoralis L.; мідляк широкогрудий — Blaps lethifers Marsch. Зимують жуки та личинки шкідника у ґрунті в лялечкових колисочках на глибині 15-30 см. У квітні жуки виходять на поверхню і живляться бур’янами, іноді сходами злакових і технічних культур. Яйця відкладають, починаючи з травня і до кінця вегетації, у поверхневий шар ґрунту (2-10 см). Личинки харчуються набубнявілим насінням, виїдаючи в ньому порожнини, а також пошкоджують підземну частину стебел, паростки та коріння.

Кукурудзяний стебловий метелик — Ostrinia nubilalis Hb. Зимує гусінь в стеблах пошкоджених рослин. Навесні при температурі плюс 15-16?С заляльковується, а через 3-5 днів самки комах відкладають яйця купками по 15-20 шт. на нижній бік листків. У зонах Полісся та Лісостепу стебловий метелик має одну генерацію, а в Степу, де він пошкоджує головним чином кукурудзу, буває і друга генерація.

Заходи захисту. Вирощування кукурудзи в сівозміні, міжрядний обробіток ґрунту в найбільш уразливі стадії розвитку коваликів, пластинчастовусих, совок. Проти ґрунтових фітофагів проводять обробку насіння прометом 400, 40%-й т.к.с. (25 л/т) за щільності личинок коваликів до сівби 3-5 і більше особин на 1 м2. На початку і в період масового відкладання яєць самками кукурудзяного стеблового метелика проводять випуск трихограми (50-200 тис/га). При масовому виході гусені з яєць у разі заселення 10% рослин посіви обробляють одним із препаратів: арріво, 25%-й к.е. (0,32 л/га); децис, 2,5%-й к.е. (0,5-0,7 л/га); карате, 5%-й к.е. (0,2 л/га); фастак 10%-й к.е. (0,1-0,15 л/га); золон, 33%-й к.е. (1,5-2 л/га) та ін.