7. Хвороби картоплі.

Картопля значно уражується збудниками хвороб як у період вегетації, так і під час зберігання. У роки з достатньою кількістю опадів у період вегетації переважно поширені грибні хвороби: фітофтороз, різні види парші, рак, а також бактеріози (чорна ніжка, кільцева гниль). В умовах високої температури і незначної кількості опадів інтенсивно розвиваються також вірусні хвороби — стовбур, смугаста мозаїка, крапчастість, кучерявість тощо.

Система заходів захисту картоплі від хвороб охоплює весь цикл робіт з технології виробництва насіннєвої і товарної продукції. Важливим є використання стійких до хвороб сортів, дотримання сівозміни, вирощування здорового насіннєвого матеріалу, захист посівів від шкідників–перенощиків вірусів та інших збудників хвороб.

Проти різоктоніозу бульби перед висадкою обробляють дітаном М–45 з.п. (2,0–2,5 кг/т). В період вегетації проти фітофторозу та макроспоріозу проводять обприскування рослин одним з таких фунгіцидів: дітан М–45 з.п. (1,2–1,6 кг/га); ридоміл Голд МЦ 68 WG в.г. (2,5 кг/га); хлорокис міді 90% з.п. (2,4–3,2 кг/га). Перед закладанням бульб на зберігання і навесні проводять аналіз їх насеннєвих якостей. Бульби, ненормальні за формою, з тріщинами, уражені збудниками хвороб, підморожені, пророслі, з ниткоподібними паростками з садивного матеріалу видаляють.

8. Хвороби цукрових буряків.

Цукрові буряки уражуються збудниками хвороб у всі фази свого розвитку і в період зберігання. Особливо поширені й шкідливі такі хвороби: коренеїд, церкоспороз, борошниста роса, пероноспороз. До великих втрат продукції цукрових буряків призводить кагатна гниль коренеплодів, яка розвивається у період зберігання.

Система захисних заходів цукрових буряків від хвороб включає загальні заходи, пов’язані з технологією вирощування культури, і спеціальні, спрямовані на профілактику появи та обмеження розвитку окремих хвороб під час вегетаційного періоду рослин і зберігання коренів.

Важливим заходом захисту цукрових буряків від хвороб є використання стійких сортів та гібридів, дотримання правильної сівозміни, вимог до обробітку ґрунту, внесення органо–мінеральних добрив та інших агротехнічних заходів, які підсилюють розвиток рослин і підвищують їх стійкість до хвороб.

На насіннєвих заводах насіння рослин обробляють захисно–стимулюючи–ми речовинами: протруйник сульфокарбатіон К, 90–95% п. (4 кг/т) або тачигарен 70% з.п. (6 кг/т); інсектицид фурадан т.п.с. (2,5–3,0 л/т); мікродобриво — борна кислота (0,5 кг/т), плівкоутворюючий полімер NаКМЦ (0,2 кг/т), регулятор росту емістим С, в.р. (15 мл у 10 л води на 1 т насіння).

Перед висаджуванням коренів на насінники слід вибраковувати екземпляри з головкою, ураженою червоною, бурою, фузаріозною та іншими гнилями. Важливим запобіжним заходом у боротьбі з коренеїдом є раннє розпушування ґрунту. На маточних посівах протягом вегетації, на насінниках — на початку стеблоутворення знищують рослини, хворі на несправжню борошнисту росу та іржу.

Проти церкоспорозу, несправжньої борошнистої роси, іржі та інших плямистостей бурякові плантації обприскують одним із таких фунгіцидів: авіксил 70% з.п. (2,0–2,4 кг/га); акробат МЦ 69% з.п. (2,0 кг/га); альто супер 330 ЕС к.е. (0,5 л/га); рекс 49,7% к.е. (0,4–0,6 л/га); рекс Т к.с. (0,5–1,0 л/га); імпакт 25 CS к.с. (0,25 л/га); дерозал 50% к.с. (0,3–0,4 л/га); байлетон 25% з.п. (0,6 кг/га); топсин М 70% з.п. (0,6–0,8 кг/га); хлорокис міді 90% з.п. (3,2–4,0 кг/га); танго 50% к.е. (0,6–0,8 л/га); штефазал 50% к.с. (0,3–0,4 л/га); альто супер 330 ЕС к.е. (0,5 л/га); альто 400 SC к.с. (0,2 л/га); колфугосупер; в.с. (2 л/га). На маточних посівах знищуюь рослини, уражені вірусними хворобами, а на всіх посівах буряків та насінниках систематично проводять захисні заходи проти комах (зокрема, сисних), які є перенощиками вірусів.