Вистава

(Фонограма, на сцені кружляючи з'являються учні зі знаками хімічних елементів).

1-й ведучий.

То кружлялися|крутили|, то мелькали|мигтіли|

То водили хоровод

То вибухали, то палали

То виблискували, то у спокої перебували —

Алюміній, натрій, калій

Фтор, берилій, водень.

Переплуталися всі властивості

Недалеко до біди|лиха|.

2-й ведучий. Раптом команда:

«Шикуйся, військо!» —

Почали|стали| шикуватися в ряди|лави|.

(Учні шикуються, утворюючи ряди)

1-й ведучий. У другому ряду|лаві| хвилювання:

Всі бояться окислення|окислений|.

Літій. Погляньте!

1-й ведучий. Злиться літій.

Літій. Фтор — жахливий окислювач

Я не входжу в цей ряд|лаву|

Хай|нехай| інші тут горять

Кисень нас всіх окислить|окислюватиме|

І , пробачите|вибачите| за повтор

Я к нестерпний|незносний| цей фтор.

Бор|бір| киває|манить| головою

Але не рветься відразу в бій.

2-й ведучий. І берилій похмуро мислить.

Берилій. Кисень нас всіх окислить|окислюватиме|

І , пробачите|вибачите| за повтор

Як нестерпний|незносний| цей фтор.

1-й ведучий. Бор|бір| киває|манить| головою

Але не рветься відразу в бій.

2-й ведучий. І азот не лізе в суперечку|спір|

Та зате вибухнув фтор

Фтор.

Ах! Так ми для вас не пара ?

Кисень, додай|добавляй| їм жару!

Окисляй|окислюй|! За мною! Вперед!

Вуглець. Стійте!!

1-й ведучий. Крикнув вуглець.

Вуглець.

Я і вугілля, і алмаз

І за них я, і за вас.

Я битися не горю

Я вас краще помирю!

Встану я посередині! 2-й ведучий.

Третій ряд|лава|! Сурміть|трубите| збір|збирання|

Натрій, магній, алюміній

Фосфор, сіра, хлор!

По порядку згідно із законом

Елементи стали в ряд.

10-й учень. І виходить, що в колоні

Всі схожі стоять

Кремній став під Вуглецем

Сірка схожа з|із| киснем

Алюміній встав під Бор|бір| —

Чудовий підбір!

Ряд|лава| пристроюється|прибудовує| до ряду|лави|

А рядів|лав| те 10 підряд:

Метали під металами;

Їдкі під їдкими;

Ковкі під ковкими

Йдуть своїми клітками|клітинами|.

По порядку все стоїть —

Ось|от| природи Алфавіт.

(Всі виходять зі сцени).

11-й учень. Розглядаючи елементи за збільшенням атомних мас, Менделєєв помітив, що різка зміна властивостей при переході від галогену до лужного металу, і зменшення основних властивостей при пе­реході від лужного металу до галогену періодично повторюються. Він писав: «Якщо взяти хімічні влас­тивості, наприклад, кислотність або основність, то завжди будемо спостерігати хвилеподібні лінії. Це означає, що властивості знаходяться у періодичній залежності».

Наприклад, проведемо такий дослід. До крис­талічних гідроксиду натрію і оксиду магнію долити води і додати 1—2 краплі фенолфталеїну. Розчин яск­раво забарвиться в тій пробірці, де був гідроксид натрію, і погано там, де був оксид магнію. (Проводиться демонстрація досліду). Гідроксид алюмінію амфотерний. А гідроксиди фос­фору та сірки (сірчана та фосфорна кислота зміню­ють забарвлення лакмусу). Якщо зобразити напрям змін властивостей елементів за періодами, то будемо мати хвилеподібні лінії, які показують, що основні властивості зменшуються, з'являються амфотерні й далі збільшуються кислотні властивості.

Так само повторюються і форми сполук елементів. Наприклад, оксид літію. Аналогічну форму мають ок­сиди всіх лужних металів.

Це дало можливість вченому назвати відкритий ним закон законом періодичності і сформулювати його так:

«Властивості простих тіл, а також; властивості і форми сполук елементів, знаходяться у періодичній залежності від атомних мас елементів».

Кожний елемент отримав свій номер, який був названий порядковим, а ряди елементів назвали періодами.

12-й учень. Періоди, ряди, групи складають періодичну систему елементів. Вона є графічною формою вираження періодичного закону. Це голов­ний підсумок життя Д.І.Менделєєва.

І кожен знак її викохавши

Суворим генієм своїм

Розповів світу Менделєєва

У природі що зрозуміло їм.

Сніг падає. Весь світ засніжений.

Але|та| вічно рухається|суне| до весни

Обчислений, роздільний і зважений

Віщають знаки на стіні.

13-й учень. Навколо періодичного закону розгор­нулась гостра боротьба, яка шкідливо впливала на ду­шевний стан Д.І.Менделєєва. У нього було небагато прибічників серед російських хіміків. А противників було багато, особливо в Німеччині та Англії. Це були такі вчені, як Бунзен, Зінин, Нільсон.

Відкриття періодичного закону дало можливість Менделєєву дати зразок наукового передбачення. В 1870 р. він передбачав існування 3-х хімічних елементів, які назвав екасіліцій, екабор, і ека-алюміній.

Тому, що згідно закону періодичності вони по­винні мати такі ж властивості, як силіцій, бор, алюміній. Але вони ще не були знайдені у природі, і на їх місці в системі елементів були порожні клітинки.

Менделєєв описав всі властивості цих елементів на основі свого закону. 14-й учень.

Був четвертий ряд|лава| порушений

Елемент не виявлений

Елемент не виявлений

Той що в цьому місці|місце-милі| потрібний.

Але|та| марний неспокій|занепокоєння|

Існує десь він:

«Я знайду спочатку властивості

І допоможе мені закон.

Питома вага назвала|накликала| і колір|цвіт|

Летуч на повітрі або немає

Як плавиться, як розчинимо

Законом користуючись своїм.

Три елементи передбачив|пророчив| —

Неначе|наче| їх в очі бачив.

Мабуть, раз в тисячоліття

Здійснити подібне дане.

Але|та| світ відкриття не відмітив|помітив|

Або не довірив все одно

І хтось говорив по-свійському:

Забудь про цю нісенітницю.

«Як можна виявити властивості

Речовин, які не знайдені ніде?»

15-й учень. Рішуче значення для підтвердження періодичного закону мало відкриття 3-х невідомих елементів. У 1875 р. Лекок де Буабодром відкрив ме­тал, який був названий гелієм. За своїми властивос­тями він співпадав з екаалюмінієм Менделєєва. Але маса його була меншою, ніж передбачав Менделєєв. Вчений написав у Францію листа «Замітка з приводу відкриття галія».

16- й учень.

Ось|от| одного разу дізналися|упізнавали|

Учені всіх країн

Метал чудовий|дивний| галий| Відкрив|відчиняв| Буабодрам.

Задоволений і щасливий

Розглядав|розглядував| Метал

Але|та| листів з|із| Росії

Ніяк не чекав.

Він узяв лист, прочитав його

Від російського ученого:

«Помилився я, чули?»

Француз був здивований

«У очі не бачив Галій

А властивості знає він.

Вага вирахувала питомий

Точніше чим я стократ

Якийсь Менделєєв.

Ще п'ять років тому

Очі його виблискували, настовбурчувалися вуса

Але метал свій Галій

Він кинув на ваги.

Відповідь до Росії мчиться:

«Прекрасна|чудова| таблиця, я вами захоплений.

Перевірений мною практично

Закон періодичний

І я категорично

Вітаю Закон!

17-й учень. Це був перший тріумф періодичного закону. Відтоді періодичний закон починає стверджу­ватися у хімії, як основний, він переходить із гіпоте­зи в істину.

У хіміків переполох —

Адже галій| був одним з 3-х.

І услід, як з-під землі|грунту|

Раптом скандій в Швеції знайшли

На світло германій витягували

В 1886 р. Вінклер знайшов германій у Німеччині, а в 1879 р. Нільсон у Швеції винайшов скандій.

Після такого тріумфу періодичний закон утвердив­ся в хімії, як основний.

Потім поповнилася таблиця —

Дізналися|упізнавали| нові частинки|частки|

Прославлять, підтвердять закон

Відкриття|відчиняти| майбутніх часів.

18-й учень. Створення періодичної системи поста­вило перед вченими нову задачу: знайти фізичне обг­рунтування закону. На це вказував сам Менделєєв, який писав про закон, як про нову таємницю приро­да. В 1913 р. Мозлі розробив метод експерименталь­ного визначення зарядів ядер за рентгенівськими спектрами елементів, ввів термін, «атомний номер». Дослідами він показав, що заряди ядер змінюються відповідно з порядковими номерами елементів. По­рядковий номер або заряд ядра стає основною харак­теристикою атому. Визначає його структуру, фізичні та хімічні властивості.

19-й учень.

Іншого нічого в природі не немає —

Ні тут ні там в космічних глибинах

Все від піщинок малих до планет

З|із| елементів полягає|перебуває| єдиних.

Ти знаєш газ — найдрібніший водень

В з'єднанні з киснем — це

Червневий дощ зі всіх своїх щедрот,

Вересневі тумани удосвіта.

Кипить залізо, срібло, сурма

І темно-бурі розчини брому

І здається|видається| Всесвіт сама Однією лабораторією величезною.

20-й учень. З курсу фізики всім відомо, що кожний атом складається з позитивного зарядженого ядра і електронів, які рухаються навколо його. Ядра в свою чергу складаються з позитивно заряджених протонів і нейтронів, які мають масу, але не мають заряду.

Кількість електронів, які рухаються навколо яд­ра, дорівнює кількості протонів у ядрі. Тому атом електронейтральний. Оскільки заряди ядер дорів­нюють порядковому номеру, то він і позначає кількість протонів в ядрі атома. Так, наприклад, во­день має один протон у ядрі і займає в таблиці клітину під номером 1.

Тільки тому калій знаходиться у четвертому періоді під № 19. Незалежно від того, що його маса менша за масу аргону. Це говорить про те, що в ос­нові періодичної системи лежить не атомна маса, а заряд ядра, який співпадає з порядковим номером. Тому сучасне формулювання закону:

«Властивості хімічного елементу та його сполук знаходяться у періодичній залежності від заряду атомних ядер».

21-учень. Велике значення мала теорія датського вченого Нільса Бера, який у 1921 р. довів, що періодичність властивостей елементів визначається періодичною будовою їх електронних оболонок. Періодичний закон дозволяє розібратися в різно­манітності явищ, які ми зустрічаємо в природі. Він і тепер залишається основним законом хімії.

Будь то вода, що поле окропила

Будь то залізо, мідь або граніт —

Все страшну космічну силу

Закуту в атоми зберігає.

Як формула, як графік трудовий

Лад|стрій| | системи Менделеєва сіворий|суворий|

Навколо|навкруг| тебе твориться світ живий|жвавий|

Входь в нього, вдихай, руками чіпай.

22-й учень.

Хай|нехай| зимовий день із|із| завірюхами

Не навіває смуток|сум|.

Таблицю Менделєєва я знаю напам'ять.

Навіщо її я вивчив ?

Можу сказати навіщо —

У ній стрункість і велич

Улюбленіших співаємо.

Без багатослівя| книжного

У ній сенсу|змісту| торжество|урочистість|

І елементу зайвого в ній

Немає жодного.

У ній — пробудження дерева

І весняних крижинок хрускіт

Таблицю Менделєєва

Я знаю напам'ять.

(Фонограма увертюри до опери Бетховена «Леонора»).

ВИСНОВОК

Розумове виховання - одна з найважливіших складових виховання осбистості вцілому. Найефективніше розумове виховання в ПТНЗ реалізується за допомогою методів формування свідомості, так як вплив на свідомість – вплив на розум і почуття людини з метою формування позитивних якостей і подолання негативних, а основним його засобом є слово вчителя, яке добре впливає на розвиток особистості. Часто у важливих життєвих ситуаціях учням бракує чіткості переконаннь, єдності слова і діла , громадської активності, які заступають користолюбство, хворобливе прагнення розваг, несформованістю естетичних смсків. Тому педагог покликаний створити умови для усвідомленого осмислення й застосування знань у повсякденному житті.

Виховний захід для учнів ПТНЗ на тему «Відкриття періодичного закону» ознайомлює учнів з історією відкриття періодичного закону Менделєєва та створенням періодичної системи елементів, показує в чому полягає подвиг Менделеєєва, відкриває нові знання про деякі елементи періодичної системи. Виховний захід розкриває світоглядне значення періодичного закону, а разом з ним відбувається накопичення у учнів ПТНЗ певного фонду знань: термінології, символів, імен, назв, дат і понять. Саме це пакопичення знань і є невід’ємною частиною розумового виховання учнів ПТНЗ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Фіцула М.М. Педагогіка: навч. Посібник. – вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 559с.

2. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. Посібник для студ. пед. навч. закладів/Харківський держ. Педагогічний ун-т ім. Г.С. Сковороди. – 2. вид., випр. і доп. – Х.: ОВС, 2002. – 400с.

3. Журнали «Позакласний час» № 17-18 вересень 2004р.

4. Марушкевич А.А. Педагогіка вищої школи: теорія виховання: Навч. посіб./ Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К.: ВПЦ

«київський ун-т», 2006. – 60с.

5. Зайченко І.В. Педагогіка: Навч. посіб. Для студ. вищих. пед. навч. зал. – Чернігів, 2003. – 528с.