МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ПОЛІГРАФІЧНИЙ КОЛЕДЖ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ ДРУКАРСТВА
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ
«Створення антигітлерівської коаліції»
Тегеранська конференція 1943
Я́лтинська конфере́нція 1945
Потсдамська конференція 1945
ПІДГОТУВАЛА:РУДИК С.
ГРУПА:16 - А
ВИКЛАДАЧ: ДМИТРІВ П.А.
ЛЬВІВ 2012
ЗМІСТ:
ВСТУП
(Створення антигітлерівської коаліції)
РОЗДІЛ 1
(Тегеранська конференція)
А) Основні результати
Б) Організація конференції
В) Перебіг конференції
РОЗДІЛ 2
(Ялтинська конференція)
РОЗДІЛ 3
(Потсдамська конференція глав урядів СРСР, США й Англії. )
А) Ряд рішень про ліквідацію наслідків війни, про майбутнє Німеччини
Б) Міжнародне значення
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
http://kimo.univ.kiev.ua/MVZP/11.htm
http://history.vn.ua/book/zarubzno/636.html
http://uk.wikipedia.org/wiki/Потсдамська_конференція
http://uk.wikipedia.org/wiki/Тегеранська_конференція
http://uk.wikipedia.org/wiki/Ялтинська_конференція
Святокум О.М. «ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ» (Літера ЛТД 2008)
Створення антигітлерівської коаліції
З перших годин нападу фашистської Німеччини на СРСР стало зрозумілим, що розрахунки Гітлера на міжнародну ізоляцію СРСР зазнали краху. 22 червня 1941 р. у зверненні до нації англійський прем'єр заявив, що Великобританія надасть "Росії і російському народу всю допомогу, яку тільки зможе". Про свою підтримку СРСР висловився і президент США. Таким чином, з початком радянсько-німецької війни почала формуватися антигітлерівська коаліція.
12 липня 1941 р. було підписано англо-радянську угоду про спільну боротьбу проти Німеччини. 14 серпня 1941 р. після зустрічі Ф. Рузвельта та В. Черчілля з'явився документ під назвою "Атлантична хартія", в якому під майбутню коаліцію підводилося ідеологічне підґрунтя. До цієї Хартії приєднався і Радянський Союз.
Вона поставила завдання — знищення нацистської тиранії, роззброєння агресора, загальне роззброєння світу. 1 жовтня 1941 р. в Москві між СРСР, США та Великобританією було підписано трьохсторонню угоду про допомогу Радянському Союзу зброєю і продовольством. З жовтня 1941 по червень 1942 р. СРСР одержав 3 тис. літаків, 4 тис. танків, 20 тис. різноманітних транспортних засобів. (Загалом, за системою ленд-лізу СРСР отримав, за різними оцінками, від 4% до 12% озброєння та воєнної продукції від обсягів власного виробництва.)
1 січня 1942 р. у Вашингтоні 26 держав, у тому числі СРСР, США і Великобританія, підписали Декларацію Об'єднаних Націй, яка будувалася на принципах і завданнях Атлантичної хартії. В умовах створення антигітлерівської коаліції радянське керівництво визнало емігрантські уряди Польщі, Чехословаччини та Франції.
26 травня 1942 р. в Лондоні було підписано договір між СРСР і Великобританією про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її сателітів у Європі. Договір передбачав співробітництво і надання взаємної допомоги після війни. У Вашингтоні відбулися радянсько-американські переговори, які 11 червня 1942 р. завершилися підписанням угоди про взаємодопомогу у веденні війни проти агресорів. Обидві сторони зобов'язалися постачати одна одній оборонні матеріали, інформацію, розвивати торгівлю та здійснювати економічне співробітництво. Цими угодами було завершено формування антигітлерівської коаліції.
РОЗДІЛ 1
Тегеранська конференція
Тегеранська конференція відбулась 28 листопада — 1 грудня 1943 р. в Тегерані. На ній вперше зібралась «Велика Трійка» — голова РНК СРСР Йосип Вісаріонович Сталін, президент США Франклін Делано Рузвельт та прем'єр міністр Великобританії Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль. Це була перша конференція «Великої Трійки» (СРСР, США, Великобританія) за час Другої світової війни, її спадкоємицями були Ялтинська та Потсдамська конференції. Конференція мала на меті розробку кінцевої стратегії боротьби проти Німеччини та її союзників. Основним питанням було відкриття другого фронту в Західній Європі. В то й же час, обговорювались питання про надання незалежності Ірану («Декларація про Іран»), про початок СРСР війни з Японією після розгрому нацистської Німеччини й де-фактор було закріплено за Радянським Союзом право в якості контрибуції приєднати до себе після перемоги частину Східної Прусії.
А)Основні результати
1 Підписано угоду щодо підтримки Югославських партизанів зброєю та амуніцією, а також спецопераціями.
2 Було досягнуто згоди у тому, що найбажанішим був би вступ Туреччини до війни на боці союзників до кінця року.
3 Якщо Туреччина вступила б у війну, Радянський Союз її мав підтримати.
4 30 листопада було узгоджено, що операція Оверлорд розпочнеться у травні 1944 року разом з діями у південній Франції.
5 Домовились, що військові штаби Великої Трійки тісно співпрацюватимуть.
6 Великобританія та США пообіцяли Сталіну, що надішлють війська до Західної Європи протягом весни 1944 року.
7 За наполяганням Сталіна, кордони післявоєнної Польщі визначались за річками Одер (Одра) та Нейсе (Ниса) та лінією Керзона.
8 Попередньо узгоджено створення Організації Об'єднаних Націй. Однак, думка Сталіна була негативною, щодо виказаних пропозицій, про утворення федерації у Європі. Він заявив :»Мені не подобається план нових об'єднаних держав... не потрібно утворювати будь-якого нового недієздатного об'єднання дунайських держав. Угорщина та Австрія повинні існувати окремо один від одного". Герц Гонкінс писав :»Сталін без особливого ентузіазму віднісся до обох пропозицій... обговорювання цього питання було завершено безрезультатно'.'Детально розібравши проблеми майбутнього, в особливому порядку питання про створення міжнародної організації по збереженню миру та безпеки, сторони виразили впевненість у тому, що існуюча між ними згода забезпечить міцний мир, та заявили про свою готовність до співпраці та високої відповідальності всіх Об'єднаних Націй за існування миру, який ліквідує горе та жахливість на подальше життя.
9 Радянський Союз погодився розпочати війну проти Японії після поразки Німеччини.
Б)Організація конференції
З метою забезпечення безпеки в іранській столиці президент США зупинився не у власному посольстві, а в радянському, яке знаходилося напроти британського. Між посольствами створили брезентовий коридор, аби переміщення лідерів не були видні ззовні. Створений таким чином дипломатичний комплекс оточили трьома кільцями піхоти і танків. На три дні конференції місто було повністю блоковане військами і спецслужбами. У Тегерані припинили діяльність всіх ЗМІ, відключили телефон, телеграф і радіозв'язок. Навіть сім'ї радянських дипломатів були тимчасово «евакуйовані» із зони майбутніх переговорів.
В)Перебіг конференції
На конференції чітко означилось прагнення Рузвельта й Сталіна домовитись. Черчилль спочатку тримався попередньої стратегії ізоляції "росіян". Рузвельт же запропонував, аби радянський представник був присутнім на усіх англо-американських зустрічах перед спільною бесідой. Ідея глобального регулювання міжнародних відносин рівно імпонувала Рузвельту і Сталіну. Черчилль в цьому відношенні був консервативним, не особливо вірив у післявоєнну співпрацю з СРСР, сумнівався в ефективності майбутньої нової міжнародної Організації Об'єднаних Націй (ООН) і бачив за цією ідеєю план відтіснити Великобританію на периферію міжнародної політики.
Чільне місце в роботі Тегеранської конференції зайняло узгодження планів військових дій союзників. Незважаючи на ухвали попередніх союзних конференцій, Черчилль знов поставив питання про те, аби відкласти висадку англо-американських військ у Франції і замість неї провести ряд операцій на Балканах (сподіваючись запобігти розростанню радянської сфери впливу). Проте Сталін і Рузвельт чинили опір цьому, вважаючи тільки північ Франції придатним місцем для відкриття другого фронту. Було узгоджено, що другий фронт буде відкритий на півночі Франції в травні 1944. Сталін пообіцяв, що радянські війська почнуть наступ приблизно в цей же час з метою запобігти перекиданню німецьких сил з Східного на Західний фронт.
РОЗДІЛ 2
Ялтинська конференція
Я́лтинська конфере́нція 1945 (також Кримська) — вершинна дипломатична зустріч лідерів США, Великобританії й СРСР 4-11 лютого 1945 з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу.
Президент США Ф. Д. Рузвельт, прем'єр міністр Великобританії Вінстон Черчілль та глава уряду СРСР Йосип Сталін зійшлися зі своїми делегаціями у колишньому царському палаці в Лівадії (поблизу міста Ялта у Криму) й ухвалили далекосяжні рішення про подальше ведення війни й повоєнний уклад міжнародних взаємин.
Серед важливіших рішень були: участь СРСР у війні проти Японії (таємний протокол), кордони Польщі на сході по лінії Керзона з незначними відхиленнями на користь Польщі, відшкодування Польщі за рахунок німецьких східних територій і утворення в цій країні так званого «уряду національної єдності». Щодо Німеччини схвалено принципи її розчленування, окупаційного режиму та репарацій. У справі створення ООН ухвалено скликати конференцію на квітень 1945 у США, запросити як членів-засновників радянської республіки Україну (УРСР) та Білорусь (БРСР) (західні делегації відкинули первісну пропозицію СРСР про участь усіх 16 союзних республік), затверджено принцип одноголосності постійних членів Ради Безпеки ООН у засадничих справах (право «вето» великих держав).
Так звана «Декларація про визволену Європу» як частина рішень Ялтинської конференції залишила радянській стороні вільні руки в інтерпретації «допомоги» визволеним народам. Внаслідок цього СРСР забезпечив собі політичний контроль над окупованими ним країнами, що довело до радянизації Східної Європи й спричинило «холодну війну».
Багата література про Ялтинську конференцію засвідчує, що Сталін та його дорадники максимально використали воєнні успіхи СРСР і завершили окупацію Східної Європи, чому сприяла податливість президента Рузвельта. Радянські історики й досі оцінюють Ялтинську конференцію як найбільший успіх радянської дипломатії й особисто Сталіна. З українського погляду, Ялтинська конференція мала найважливіше значення тим, що визнала принцип етнічного кордону між Польщею й Україною. Вона на довгий час визначила долю Центрально-Східної Європи й зміцнила роль СРСР у світовій політиці.
РОЗДІЛ 3