Піридоксину гідрохлорид — Bg

Механізм дії Бере участь у багатьох процесах азотистого обміну: трансамінування, декарбоксилювання амінокислот, перетворення трипто­фану та інших кислот.

Піридоксальфосфат бере участь також в обміні глютамінової кисло­ти, ГАМК, серотоніну, діоксифенілаланіну, в обміні жирів (сприяє переходу лінолевої кислоти в арахідонову кислоту, яка знижує вміст холестерину та жирів у сироватці крові).

Фармакодинаміка. Препарат має кардіотонічний ефект (поліпшує скорочувальну функцію міокарда й уповільнює ритм серцевих скорочень, посилює дію серцевих глікозидів) та гепатозахисний ефект (поліпшує жов­чоутворення, вуглеводний обмін та дезінтоксикаційну функцію печінки).

Стимулює гемопоез: регулює зв'язування заліза з сидерофіліном у крові. Має виражену дію при порушенні лейкопоезу: агранулоцитозі, алейкії, які спостерігаються при променевій хворобі. Регулює процеси збудження у ЦНС.

Магне В₆ - комбінований препарат, що містить вітамін Be і солі магнію. Застосовується у разі дефіциту магнію в організмі, перед початком лікування препаратами кальцію, при спазмофілії, для лікування функціональних прояв депресії. Може використовуватись під час вагітності та лактації.

Ціанокобаламін — В а

Комплексна сполука з координаційним атомом кобальту і ціаногрупою. Синтезується мікроорганізмами в товстому кишечнику лю­дини.

Механізм дії. Ціанокобаламін бере участь у відновленні дисульфід-них груп у сульфгідрильні, активуючи тіолові ферменти. Бере участь у син­тезі метальних груп, глютатіону, метіоніну, холіну, нуклеїнових кислот.

Фармакодинаміка. В організмі, який росте, ціанокобаламін сприяє синтезу жирів, а в дорослому - їх утилізації. Він необхідний для процесу кровотворення, для утворення епітеліальних клітин, для функціонування нервової системи (внаслідок впливу на утворення мієліну), росту і процесів регенерації.

Фармакокінетика. Препарат з їжі всмоктується за участю гастрому-копротеїду. У крові зв'язується з білками (93%). Депонується в печінці (за­пас 2 роки).

Кальцію пангамат — Bis

Механізм дії. Кальцію пангамат є донором метальних груп. Це сприяє прояву міотропних властивостей.

Фармакодинаміка. Препарат поліпшує обмін жирів, підвищує за­своєння кисню тканинами, вміст креатин фосфату в м'язах і глікогену в м'язах і печінці. Запобігає явищу гіпоксії, зменшує роз'єднання окислю­вального фосфоритування.

Фолієва кислота - В_с

Фолієва кислота міститься у листі рослин, вперше виділена в 1941 році, є похідним параамінобензойної і глютамінової кислот.

Механізм дії Препарат бере участь у синтезі метіоніну та інших амінокислот, в обміні холіну, пуринових і піримідинових основ, нуклеїно­вих кислот, стимулює кровотворення. Під впливом аскорбінової кислоти перетворюється на фолінову кислоту, яка активніша за фолієву майже в 100 разів.

-209-

Фармакодинаміка. Фолієва кислота стимулює кровотворення. Сприяє покращенню трофіки та регенерації пошкоджених тканин.

Аскорбінова кислота - с

Механізм дії Вітамін С містить два подвійних хімічні зв'язки, що ви­значає його здатність оборотного окислення з утворенням дегідроаскорбінової кислоти.

Дегідроаскорбінова кислота бере участь у переносі водню, внаслідок чого стимулюються окислювально-відновні процеси. Вітамін бере участь у багатьох біохімічних процесах в організмі. Аскорбінова кислота забезпечує синтез гіалуронової і хондроїтинсірчаної кислот, які формують міжклітинну склеюючу речовину хряща. Через відсутність цієї функції виникає ламкість і підвищена проникність капілярної стінки.

Аскорбінова кислота бере участь у процесах гідроксилювання проліну і лізину, які є необхідними для утворення колагену. При С-вітамінній недостатності різко знижується утворення фібробластів, відкладення колагену і утворення основної субстанції кісткової тканини не відбувається, дуже гальмується загоювання ран.

Аскорбінова кислота бере участь у синтезі гормонів кори наднирко­вих залоз. Хоча точна роль аскорбінової кислоти в цих реакціях не встанов­лена, спостерігається паралелізм між секреторною активністю залоз і зни­женням концентрації в них вітаміну С. На цьому ґрунтується метод біологічної стандартизації АКТГ.

Аскорбінова кислота забезпечує переведення неактивної фолієвої ки­слоти в активну - тетрагідрофолієву. Оскільки остання бере активну участь у нуклеїновому обміні, то і вітамін С є необхідним для забезпечення нор­мальних процесів кровоутворення.

Аскорбінова кислота поліпшує метаболізм ліків у мікротомах клітин печінки, впливає на вуглеводний обмін (регулює його). Вона стабілізує сульфгідрильні групи тіолових ферментів, затримує пере­дчасне окислення катехоламінів і ряду циклічних амінокислот (тирозин).

Фармакодинаміка. Аскорбінова кислота справляє неспецифічну за-гальностимулюючу дію, бере участь в обміні вуглеводів, холестерину, по­легшує зв'язування заліза з білками, підвищує адаптивну здатність ор­ганізму та стійкість його до інфекцій, стимулює імунітет, зокрема, Т-клітинний імунітет. Аскорбінова кислота самостійно і в присутності біофлавоноідів має капілярозміцнюючу дію і сприяє утворенню кісткового мозоля.