Центральний економічний район
Центральний економічний район займає центральну частину України. До складу району входять Черкаська та Кіровоградська області.
Площа району - 45,5 тис. км2 (7,5% від усієї площі України).
Населення - 2,8 млн. чоловік (5% від усього українського населення).
Економіко-географічне положення.
На півночі району розташований географічний центр України - село Добровеличківка. Територія району в основному збігається з межами Придніпровської височини.
Район межує:
- на півночі зі Столичним економічним районом;
- на заході з Подільським економічним районом;
- на півдні з Причорноморським та Придніпровським економічним районом;
- на сході з Північно-Східним економічним районом.
ТГП: Через територію району проходять важливі транзитні шляхи сполучення.
Природно-ресурсний потенціал.
Природні умови району сприятливі для господарського розвитку. Переважає теплий помірно вологий клімат.
Водні ресурси: Дніпро (з його водосховищами Кременчуцьким, Канівським), річки: Рось, Інгул, Синюха (притока Пд. Буга).
Ґрунти району: чорноземи типові і звичайні, сірі лісові.
Корисних копалин в районі порівняно мало. Серед них вирізняються будівельні матеріали (декоративне каміння, глини, каолін).В районі є родовища нікелю (Побужжя), графіту, уранових руд, бокситів, горючих сланців.
Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля (Дніпровський басейн), торф (Ірдинське і Тясминське родовища в Черкаській області). Добувають вугілля у Ватутіному і Олександрії, теплові та гідроелектростанції становлять основу енергетики району.
Природні зони:
- на півночі - лісостеп,
- на півдні - степ.
Населення
Середня густота населення в районі близько 55 чоловік на км2 набагато менша, ніж у цілому по країні. Кіровоградська область належить до найменш заселених.
Міста, в яких кількість жителів переважає 100 тисяч: Черкаси, Кіровоград, Олександрія.
Рівень урбанізації - 56%.
Характеристика промисловості.
а) Галузеві спеціалізації промисловості.
Провідними галузями є харчова промисловість, машинобудування і металообробка (сільськогосподарські машини, обладнання, радіо вироби, піднімально-транспортне устаткування, телеграфна апаратура, телевізори, фотоприлади, баштові крани, бурові машини).
Підприємства хімічної промисловості виробляють азотні добрива, хімічні волокна та реактиви. У Кіровоградській області працюють Завалівський графітовий комбінат, завод чистих металів у Світловодську і Побузький нікелевий. З галузей легкої промисловості розвинуті швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва.
б) Центри промисловості та промислові вузли.
Головним містом і промисловим центром району - є Черкаси. У другій половині 19 століття виникають промислові підприємства-цукровий (1854 р.), лісопильний (1870 р.) заводи, тютюнова фабрика (1878 р.). З 1954 р. Черкаси - центр Черкаської області.
Господарство Черкас багатогалузеве. Розвинуте будівництво, транспорт і зв'язок. Спеціалізацію Черкас визначають хімічна, машинобудівна, харчова і легка промисловість. У місті виробляють штучне волокно, азотні добрива, хімічні реактиви, продукцію побутової хімії. Працюють підприємства з випуску консервів, цукру-рафінаду, телеграфної апаратури, будівельних машин, меблів тощо.
Другим важливим промисловим і культурним центром економічного району є Кіровоград - обласний центр однойменної області.
У місті зосереджено сільськогосподарське машинобудування, підприємства харчової та легкої промисловості.
Серед інших промислових центрів району виділяються Олександрія, Умань, Сміла, у яких переважають підприємства машинобудівної та харчової промисловості. Олександрія і Жовті Води є також центрами гірничодобувної промисловості (буре вугілля, уран).
АПК району.
У районі добре розвинутий АПК. Переважає рослинництво. Вирощують озиму пшеницю, ярий ячмінь, кукурудзу, цукрові буряки, соняшник, ефіроолійні культури, коноплі, коріандр. Розвинуті овочівництво і садівництво.
Провідними галузями тваринництва є скотарство і свинарство, допоміжними - вівчарство і птахівництво, бджільництво, шовківництво, кролівництво, ставкове виробництво. Скотарство в Черкаській області має молочно-м'ясний напрям, а в Кіровоградській - м'ясо-молочний.
У районі розвинуті майже всі галузі харчової промисловості, які переробляють місцеву сировину. Вирізняється цукрова промисловість, особливо у Черкаській області, де працюють 24 цукрових заводи. Є багато підприємств молочної, маслосироробної, м'ясної промисловості. Розвиваються борошномельно-круп'яна, ефіроолійна, спиртова, кондитерська галузі промисловості. АПК розвивається повсюдно.
Транспорт.
Провідними видами транспорту є залізничний і автомобільний, розвинутий водний, ЛЕП.
Залізничні та автомобільні вузли району: Черкаси, Сміла, Миронівка, Канів, Кіровоград, Знам'янка.
Ввіз та вивіз продукції. З Центрального економічного району до інших районів надходять: сільськогосподарські машини, обладнання, телевізори, телеграфна апаратура, хімволокно, азотні добрива, цукор, овочеві, фруктові та м'ясні консерви, борошно, крупи.
З інших районів Центральний одержує: вугілля, гірниче устаткування, метал, добрива-з Донбасу; гірниче обладнання, метал, легкові автомобілі, бурякозбиральні комбайни, прилади і побутову техніку-з Придніпров'я; велосипеди, вантажні машини, верстати, бензин-з Північно-Східного району; прилади і обладнання, екскаватори, верстати, швейні вироби, волокно-із Столичного району; автобуси, прилади, калійні добрива, хутрові вироби, шкарпетки-з Карпатського району. З Північно-Східного району надходять автомобілі, лляні тканини; з Поділля-електротехніка, бурякозбиральні комбайни, прилади, добрива, миючі засоби, каніфоль; з Причорномор'я - кукурудзозбиральні комбайни, дощувальні установки, машини, тракторні причепи, бавовняні тканини, прилади і верстати, кавуни, виноград, вино, рибні консерви, тютюн, миючі засоби, вироби ефіроолійної промисловості.
Проблеми та перспективи розвитку.
Важливими проблемами є збереження і підвищення природної родючості високопродуктивних сільськогосподарських угідь, скорочення площ земель, які підтоплюються, зокрема поблизу Кременчуцького водосховища є проблема працевлаштування робітників буро-вугільної промисловості, вивільнених у зв'язку із закриттям деяких підприємств. Також окремі частини району радіаційно забруднені. Проблемою району є й ерозія ґрунтів. Великої уваги потребують раціональне розміщення підприємств з переробки сільськогосподарської продукції з переважною орієнтацією на місця її виробництва, створення у районах Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ баз відпочинку і лікування людей, туристичних центрів.