27.Розрахунок навігаційних елементів польоту. Визначення бічного відхилення від лзш у випадку, якщо вітер не був врахований.

Расчет элементов навигационного треугольника скоростей

Для того, чтобы ВС в течение всего полета перемещалось по линии заданного пути, необходимо рассчитывать курс его следования с учетом влияния ветра на полет.

Навигационный треугольник скоростей составляют векторы трех скоростей - воздушной V, путевой W и скорости ветра U, так что сумма вектора воздушной скорости и вектора корости ветра равна вектору путевой скорости V + U = W. Элементами навигационного треугольника скоростей являются: воздушная скорость V;- путевая скорость W;скорость ветра U;- направление ветра НВ; угол сноса (УС);- угол ветра (УВ); (КУВ) - курсовой угол ветра

Решение навигационного треугольника скоростей заключается в нахождении неизвестных элементов навигационного треугольника скоростей по известным данным.

Аналитическое решение навигационного треугольника скоростей основывается на теореме синусов и косинусов, при этом используют следующие зависимости:

УВ=НВ-ПУ; УВ = δ_м± 180°-ПУ, НВ = К + КУВ;

ПУ=К+ (±УС); К=ПУ -(±УС); УС = ПУ -К;

КУВ = НВ-К; КУВ = δ_м + 180° - К; КУВ = УВ + (± УС);

где δ_м - направление ветра метеорологическое; ПУ— путевой угол.

z=tgУС*t*V-боковое отклонение

28. Використання еквівалентного вітру при плануванні ПР

29. Розрахунок безпечної висоти польоту Расчет безопасной высоты полета

Безопасной высотой полета по маршруту называется минимальная истинная допустимая высота, которая исключает возможность столкновения с земной и водной поверхностью и высокими искусственными наемными препятствиями.

Безопасная высота по правилам полета по приборам (ППП) по маршруту должна быть следующей:

- не менее 600 м при полете над равнинной и холмистой местностью и водными пространствами;

- не менее 900 м при полете над горами.

Расчет безопасной высоты полета выполняется по формулам:

- при показании высотомера, барометрическая шкала которого установлена на атмосферное давление аэродрома (визуальный полет)

Н_аэр=Н_и.без+ ΔН_р.max - ΔН_t+(Р_{прив.аэр} – Р_прив.min)11+ΔН_П-ΔН

при показании высотомера, барометрическая шкала которого установлена на давление 760 мм рт.ст.

Н_{760 без}=Н_и.без+ Н_р.max - ΔН_t+(Р_{прив.аэр} – Р_прив.min)11+ΔН_П-ΔН

где Н_{р мах} - максимальная высота рельефа местности по маршруту полета в полосе по 25 км в обе стороны от ЛЗП; Н_и._без - установленная гарантийная минимальная истинная высота полета; Р_{прив. мин} - минимальное относительное давление на данном участке маршрута полета, приведенное к уровню моря; ΔН - инструментальная поправка высотомера; ΔH_t- методическая поправка на температуру на высоте полета, которую можно рассчитать по формуле

где Н_испр = Н_{р мах} - Н_ис._без; - температура у земли, °С.

30. Горизонтальна ділянка польоту

Розрахунок координат положеная будь-якого ПК у прямоку­тній системі координат х у без урахування вітру виконують прос­тим числовим інтегруванням (рис. 8.1):

(8.1)

де - задана швидкість польоту; Тi, - час дискретизації; — заданий шляховий кут.

Маршрут польоту можна задавати довжиною ділянок польоту і шляховим кутом . Тоді для визначення координат точок траєкторії необхідно використовувати вираз

(8.2)

У табл. 8.1 залежно від висоти польоту задано або індикатор­ну (приладову) швидкість (км/год), або число Маха М. Тому для визначення істинної повітряної швидкості польоту потрібно застосовувати відповідні перерахункові формули.

Для обчислення істинної повітряної швидкості за індикатор­ної швидкістю використовують формулу

(8.3)

де - густина повітря на рівні моря за умови стандартної атмосфери (Р = 760 мм рт. ст.; температура t =І5°С), р - густина повітря на заданій висоті; - коефіцієнт, що враховує стискальність повітря.

Вираз — у формулі (8.3) апроксимується лінійною залеж­ністю

де h - висота польоту, м.

У результаті вираз (8.3) для визначення істинної повітряної швидкості польоту набуває вигляду

(8.4)

Стискальність повітря ураховують таким чином. Якщо істинна повітряна швидкість перевищує 320 м/с, то використовують апрок­симацію

(8.5)

Якщо висота польоту перевищує 9000 м і швидкість польоту менша за 320 м/с, то

(8.6)

Для обчислення істинної повітряної швидкості за числом Маха використовують формулу

(8.7)

де Т— абсолютна температура на висоті польоту.

Для обчислення кореня квадратного використовують апрок­симацію

у результаті якої вираз (8.7) набуває вигляду

(8.8)

де V — повітряна швидкість, м/с.

У розрахунку навігаційних елементів польоту необхідно вра­ховувати вітер (його напрямок і швидкість), який може створювати кут зносу (КЗ) і призводити до відхилення від лінії заданого шляху, запізнення, або завчасний проліт контрольної точки.

Еквівалентний вітер визначають за виразом

(8.9)

де КВ = НВ — ; U - швидкість вітру; НВ - навігаційний напрямок вітру.

Значення вітру і його напрямок заздалегідь записуються і збе­рігаються в масиві МЕТЕО.

Еквівалентний вітер зв'язаний зі шляховою швидкістю W спів­відношенням

(8.10)

у той час, як для навігаційного трикутника швидкостей маємо векторне рівняння

Для визначення координат положення ПК з урахуванням вітру необхідно у формулах (8.1), (8.2) заздалегідь замінити істинну повіт­ряну швидкість на шляхову, згідно з виразами (8.9), (8.10).